Листопад. Сандомир

Поділитися
Я потрапив до затишного Сандомира через 400 років після того, як дочка місцевого воєводи Марина Мнішек стала дружиною нового московського царя Димитрія і вирушила в подорож до далекої незнайомої країни...

Я потрапив до затишного Сандомира через 400 років після того, як дочка місцевого воєводи Марина Мнішек стала дружиною нового московського царя Димитрія і вирушила в подорож до далекої незнайомої країни. Подорож виявилася невдалою. Весілля самозванця стало приводом для нового державного перевороту, після якого був ще один, і ще — і все закінчилося загибеллю Марини Мнішек в башті підмосковної Коломни. В цьому місті її пам’ятають, здається, більше, ніж у Сандомирі. «Башта Маринки» — один з улюблених екскурсійних об’єктів, запитайте будь-якого краєзнавця в Коломні — вам покажуть. В історії Сандомира Мнішеки не залишили такого спогаду, як в історії Росії. В Москві вони втілення зла, союзники самозванців, іноземні загарбники. В Польщі, скоріш, магнати, авантюра яких не могла не закінчитися поразкою. Тим більше дивує сучасника логіка дій Марини Мнішек, яка після загибелі свого чоловіка — «першого самозванця» Григорія Отрєпьєва стала дружиною його наступника і навіть народила від «тушинського злодія» нещасну дитину, знищену у повній відповідності із правилами середньовічної політичної боротьби.

А, між тим, нічого дивного у логіці дій Марини Мнішек не було. Не тільки вона віддано служила другому самозванцю. У його таборі було чимало відомих і перспективних людей, які і визначили російське майбутнє на багато сторіч вперед. Сам батько майбутнього царя з династії Романових служив у «тушинського злодія» патріархом — це при живому ієрарху в Москві, за кілька кілометрів (зараз можна сказати — за кілька станцій метро) від табору самозванця. Обрання молодшого Романова царем продемонструвало нездоланність сил, які зробили ставку на Тушино і перемогли — вже без непотрібного їм самозванця і набридлої Марини. Однак якби перемогли разом із ними, — Сандомир сьогодні пишався б сімейством Мнішеків. Бо хто зараз пам’ятає, яким чином прийшла до влади імператриця Єлизавета, як перестрибнула через тіло свого чоловіка Катерина Велика. Вони — «матінки» — переможниці, патріотки і героїні. А Марина Мнішек — іноземна авантюристка, яка рятувалася від московського натовпу під спідницею однієї з своїх фрейлін. Героїня такого образливого анекдоту вже не може бути історичним персонажем. Це добре зрозуміли більшовики, які «відправили» Олександра Керенського з Петрограда у жіночому вбранні. Те, що останній прем’єр демократичної Росії виїхав на фронт за кілька годин до жовтневого перевороту, нікого особливо вже не цікавило. Під спідницею, у спідниці — це означає: варто поступитися місцем справжній історії.

А між тим, хто знає, яка історія справжня? Очевидно, щось було в ідеології російського самозванства такого привабливого, що дозволило його прибічникам випередити всіх Мініних і Пожарських і влаштуватися на московському престолі на століття. Очевидно, було щось на зразок самознищення у цій ідеології, якщо нова династія почала із катування дитини — сина «злодія» і Марини, а закінчила вбивством імператорського сімейства у Єкатеринбурзі? Може, щось можна пояснити вічним російським тяжінням до міфу, що дозволяє ставитися до історії як до дитячої казки про поганих і добрих героїв і ніколи не робити з цієї історії жодних висновків?

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі