КОМУ ПІДКОРЯЮТЬСЯ СКЕЛІ?

Головний спеціаліст Держкоммолспорттуризму Григорій Чуб не квапився з підбиттям підсумків сезону. Бо українські скелелази ще мали виступити на заключному етапі Кубка світу. І ось усі турніри позаду. Чим же примітний сезон для представників цього виду спорту, котрий хоч і не олімпійський, усе ж протягом багатьох років гідно підтримує високий міжнародний авторитет?

Чемпіонати світу й Європи в цьому виді проводяться по черзі, через рік. Нині головною подією сезону став континентальний, що пройшов у Мюнхені. І знаєте, скільки учасників зібрав? 270 із 21 країни! Коментарі щодо популярності скелелазіння в Старому Світі, гадаю, зайві. У суперництві на швидкість перемогли харків’янка Олена Репко й нікопольчанин Максим Стенковой. У результаті, в українців дві золоті медалі з чотирьох і загальнокомандна першість. Хоча у вправі на тяжкість виступили невдало.

Помітним турніром був і молодіжний чемпіонат світу в Амстердамі. Тут у випробуванні на тяжкість кращим виявився одесит Олександр Лахін. Відзначилися і брат із сестрою Шалагіни: одесит Михайло й нікопольчанка Ольга здобули по «сріблу». І як тут не згадати про відому школу скелелазіння на Дніпропетровщині! У Нікополі виховують перспективну молодь. З Амстердама бронзові нагороди привезли згаданий Стенковой і Ольга Лосинська. І внесок невеликого міста, де працюють дві ДЮСШ із відділеннями скелелазіння, багато в чому дозволив області очолити річний рейтинг у країні.

А завдяки чому цей вид досить успішно розвивається в Україні? Навіть у такому складному для нього олімпійському сезоні, коли основна увага приділялася підготовці до Сіднея. Суттєвою усе ж, як відзначив Григорій Чуб, була підтримка Держкоммолспорттуризму. І в результаті в країні вдалося провести всі 10 турнірів, намічених календарем. Важливо, що перед молодіжним чемпіонатом світу пройшов збір у Польщі. А про відданість головних майстрів улюбленому виду годі й казати. Деякі з них виїжджали на важливі змагання за свої кревні. З виступами на окремих етапах Кубка світу допомагали й спонсори. Тут, до речі, у суперництві на швидкість у лідерах Репко та ялтинець Андрій Веденмеєр. Серед сильніших і відомі харків’яни подружжя Захарових: Ольга — друга, а Володимир — четвертий.

Але якби все було так гладко! Що стосується чемпіонату Європи, про який ішла мова, то недостатнє фінансування все ж перешкоджало повноцінній підготовці до нього. І та ж проблема не дозволяє реконструювати севастопольську базу, що залишається все ж кращою в країні. Схожі біди й в інших центрах. У харків’ян малий стенд, та й відсутній зал для розминки. І в Нікополі є труднощі. А чи личить плестися в хвості столиці? Тут притулку в скелелазів так і немає...

Однак Григорій Чуб не втрачає оптимізму. На його думку, в Україні все ж можна провести молодіжний чемпіонат світу чи етап Кубка світу. А це, безумовно, пішло б на користь подальшому розвитку цього виду спорту в державі. І робота в такому напрямку проводиться.