На тлі загальної безпорадності вітчизняних політиків і тотальної критики політичного безладу в країні є тема, яка викликає захоплення в закордонних експертів, — поліпшення іміджу національного бізнесу, який опікується соціальними питаннями, проблемами довкілля та управління. Вітчизняні бізнесмени примудряються не тільки виживати й процвітати, а ще й беруть на себе певні соціальні зобов’язання. Практика, доволі поширена у світі (близько трьох тисяч бізнес-організацій у світі декларують соціально відповідальну позицію), в Україну прийшла у 2005 році. Відтоді близько ста провідних українських компаній підписали Глобальний договір ООН — цілком добровільну ініціативу дотримання десяти принципів бізнесової діяльності у всьому світі. «Від благодійності до сталого розвитку» — це не тільки напрям роботи для українських бізнесменів, стратегічно окреслений Глобальним договором, а й тема дискусії, що з минулого року триває в українському суспільстві. Чи можуть вітчизняні бізнесмени не просто полегшити «болючість» соціальних проблем через філантропію, а й допомогти державі вирішити їх? Багато хто з ідеологів руху в 2005 році ще сумнівався в цьому, але вже досвід 2008 показує — можуть.
«Ми з цією дюжиною все подужаємо!»
...Потяг «Чернівці—Київ» сірого лютневого дня мчав 16-річного вихованця чернівецької школи-інтернату Володю Рочняка до столиці. Цього ж дня 12 підлітків — переможців творчого анкетування «Проект мого життя», проведеного в рамках соціального проекту «Велике серце маленького життя» від ГК «ФОКСТРОТ», Благодійного фонду «Крона» ГК «НІКО», Української православної церкви та Міністерства освіти і науки України, їхали до Києва, аби стати учасниками масштабної соціально корисної справи. Напередодні організатори конкурсу зібрали близько 300 творчих анкет, з яких експерти-психологи обрали дюжину переможців, найактивніших у своєму прагненні змінити своє та життя ровесників на краще. Ці 12 і стали учасниками розробленої з допомогою експертів Міністерства освіти і науки України Програми адаптації випускників інтернатів до соціуму.
Підліткам без твердої батьківської руки дуже нелегко «вирулити» на рівний і просторий життєвий шлях. Статистика невідворотна: кожна десята дитина-сирота зводить рахунки з життям із власної волі (за даними омбудсмена України Ніни Карпачової). 20% випускників інтернатів не можуть продовжити навчання та влаштуватися на роботу, 41% не мають житла, а кожен п’ятий має конфлікти з законом. Ці українські реалії поки не торкнулися ні Володі Рочняка, ні його тезка та однолітка Володі Глушка з донецької школи-інтернату, ні Таї Младинової з одеського інтернату, ні Майї Гарлайчук з рівненського. Цих та інших підлітків з числа 12 переможців конкурсу «Проект мого життя» соціального проекту «Велике серце маленького життя» у 2008 році взяли під патронат вітчизняні бізнесмени. Програма соціальної адаптації передбачає медичне обстеження, страхування дітей, психологічні тренінги, профорієнтаційну підготовку, юридичну допомогу, репетиторство, підготовку до вузу й подальше працевлаштування.
— Ці діти отримали не тільки подарунки за результатами конкурсу, увагу від зірок естради та політиків, яких ми запросили на зустріч із ними у грудні минулого року, — сказав співголова оргкомітету проекту, голова Ради засновників ГК «ФОКСТРОТ» Георгій Дігам. — 12 одинадцятикласників стали членами спілки, яка об’єднує представників бізнесу, церкви, громадських організацій та держави, і тепер разом із дорослими докладають зусилля до вирішення складної соціальної проблеми. З цією дюжиною ми багато подужаємо!
Майже дорослі
Тільки нещодавно завершилося в Києві свято «1000 одна казка під Новий рік», де було визначено переможців проекту, а вже наприкінці січня діти — учасники Програми приїхали до Києва, де у конференц-залі центрального офісу ГК
«ФОКСТРОТ» проходили тестування, тренінги та виконували вправи із фахівцями-психологами: «Карта життя», «Моя професія — основа життєвого успіху», «Як я себе оцінюю», «Проектування професійної кар’єри», «Як я можу реалізувати своє право на працю». У ці ж дні розпочалися зйомки документального фільму з робочою назвою «Шляхи незвідані й шляхи відомі» (незабаром цей фільм у своїх інтернатах презентуватимуть самі його герої, вони ділитимуться власним досвідом входження в суспільство). Діти розповідали знімальній групі про перші враження від свого візиту до Києва й говорили, що дехто після тренінгу вже підкорегував власне бачення майбутньої професії.
— Я хотів бути вчителем фізкультури, бо подобалося, що в цій професії мінімум роботи, — говорить Богдан Степанюк зі смілянської школи-інтернату, що на Черкащині. — Тепер вагаюся, чи варто боятися зусиль, якщо є мета.
— Учасники програми — надзвичайно позитивні діти, — зауважила після першого тренінгу планування життєвих перспектив «Чи збуваються мрії» тренер Українського фонду «Благополуччя дітей» Наталія Зимівець. — Уже початкові заняття довели, що юнаки й дівчата правильно сприймають власну функцію участі у програмі: «Я можу змінити своє життя й допомогти здійснити аналогічні зміни ровесникам, які залишилися в інтернаті».
А ще вразила благородство учасників програми: підлітки підтримували один одного в публічних відповідях оплесками та усмішками, а після успішного захисту «Карти життя» один з юнаків навіть поцілував дівчині-колежанці руку!
— Ми побачили, що нам вдалося відібрати справді дуже цікавих особистостей: яскравих, сильних і розумних дітей. Сподіваємося, що цим ми допомагаємо їм тримати обраний ними напрям життєвого руху, — сказала голова правління Благодійного фонду «КРОНА» Групи компаній «НІКО» Олена Мацібох.
— Вражає, що майже половина учасників Програми хочуть після власної самореалізації відкрити благодійні фонди й стати благодійниками, — говорить заступник директора ГК
«ФОКСТРОТ» у зв’язках із громадськістю Людмила Лозова. — А ще вони майже уникають розмов про власне минуле й труднощі перебування в інтернаті.
Від благодійності до сталого розвитку
6 лютого Людмила Лозова та Олена Мацібох, розповідаючи у конференц-залі готелю «Опера» про перебіг реалізації проекту на черговому семінарі бізнес-лідерів «Філантропія соціальних змін», зірвали оплески вітчизняних та закордонних експертів. Як пояснила Марина Саприкіна, директор Центру «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності»: «Для вирішення соціальної проблеми потрібен глибокий підхід до неї, системні кроки, що змінюють ситуацію».
Саме такий підхід і оцінили закордонні експерти. Посол Сполучених Штатів Америки в Україні Вільям Тейлор, голова глобального проекту KPMG з корпоративного громадянства Джейн Смолмен і ще ряд поважних знавців світового досвіду соціальної відповідальності аплодували українському бізнесу, який зміг перейти до системних дій щодо розв’язання проблеми «нічийних дітей» у суспільстві. Адже Програма адаптації випускників-сиріт до соціуму діє всього місяць, а організатори «Великого серця маленького життя», крім опіки над конкретними 12 дітьми, вже видали книгу-порадник «Шляхи незвідані, й шляхи відомі». У ній — серйозні підказки дорослих успішних людей, як поводитися в незнайомому колективі; кому телефонувати, якщо не знайдеш житла в чужому місті; перелік обласних громадських організацій та державних установ, що надають допомогу дітям цієї соціальної категорії. Серед порадників — голова місії допомоги дітям УПЦ архімандрит Філарет, співак Олександр Пономарьов, лауреат премії імені Т.Шевченка Зоя Чегусова, знані у вітчизняному шоу-бізнесі постаті Володимир Зеленський, Віктор Павлік, Ані Лорак, Андрій Кузьма, відомі політики Юлія Тимошенко, Ольга Герасим’юк та інші. Книгу дарують випускникам інтернатів, перед якими вже влітку 2008 року постануть дорослі проблеми. А навесні організатори «Великого серця маленького життя» знову почнуть збирати анкети «Проект мого життя», аби вже випускники 2009 року отримали свій шанс безболісно стати дорослими.