«Картонка» з любов’ю

На найдавнішій з п’яти листівок, які лежать переді мною, зображений смарагдовий трилисник. Його краї прикрашають перламутрові перлини, а на розкішних листках стоять діти в новорічному вбранні, із зеленими гілками в руках. На інший, не менш давній, але більш популярній за сюжетом, — два рожевощокі хлопчики з поросям на повідку. Третя святкова листівка, видана в 60-х роках минулого століття, відображає домінуючі в радянському суспільстві ідеї: одягнене в яскраво-червоний скафандр маля, пролітаючи в ракеті над величними вежами Кремля, розкидає різнобарвні листи з привітаннями... На листівці 80-х років крокують білочки та зайчата з ялинкою через плече і прив’язаними до її стовбура різнобарвними кульками. Їхні радісні усмішки та привітно підняті лапи яскравіше за слова кажуть про те, що разом із ними у ваш дім входить чудове свято — Новий рік! Тонкі та довгасті риси останньої, п’ятої, листівки відбивають модний сьогодні стиль «уні» — маленький сором’язливий ведмедик із зірочкою в лівій лапі може бути подарований і в новорічну ніч, і на день народження.

Історія нашої новорічної листівки тісно пов’язана з різдвяними святами. До ленінської реформи 1918 року наші дорогі прапрабатьки відзначали Різдво 25 грудня, дуже часто різдвяні картки використовувалися і для новорічних поздоровлень. Однак різночитання юліанського і григоріанського календарів, що сталося через реформу, призвело до того, що Різдво Христове на території нинішніх пострадянських держав стало відзначатися після Нового року, що, звичайно, само по собі нонсенс.

Перші різдвяні листівки прийшли до нас із Англії в 90-х роках XIX століття. Треба віддати належне російському купецтву, спочатку вони закуповували лише такі поштові листівки, на яких не було написів іноземною мовою (як правило, їх потім наносили окремо російською). Звичайно, дозволити собі розкіш у вигляді «бромосрібної» або «граверної з золотим обрізом» листівки міг далеко не кожний. На початку XX століття листівка стала частиною інтер’єру. Багаті й імениті люди того часу прикрашали ними свої салони, виставляли на коминкових полицях і з малозрозумілим для сучасних людей азартом обговорювали найрідкісніші перлини філокартичних колекцій під високими склепіннями кабінетів.

На новорічних листівках дореволюційної Росії дуже часто можна було побачити симпатичну свиню або цілий виводок чарівних поросят, прикрашених зеленню і пишними бантами. Адже свиня відвіку вважалася символом добробуту та статку. Крім пухких поросят, головними персонажами листівок були розкішні трилисники, казкові гноми, веселі такси, сажотруси, ангели й навіть мухомори. Новорічні сюжети рясніли лісовими пейзажами та чарівними дітьми, які грали в сніжки або з неприхованим захопленням спускалися на санчатах із білобокої гори.

У 1918 році випуск новорічних і різдвяних листівок був повністю припинений. Ідеологічне підгрунтя викорінювання цих свят було зосереджене навколо того, що «побутова обстановка різдвяного свята шкідлива для здоров’я і виховання дітей: святочні розповіді з чортовинням; дим і газ від ялинки; п’яні крики гостей...» З офіційного життя нового суспільства на тривалі роки зникли листівка «Съ Рождествомъ Христовымъ» і привітання «Съ Новымъ Годомъ!», хоча звичай посилати поштові листівки негласно продовжував існувати.

Своєрідною епохою ренесансу святкової листівки стали 60-ті роки XX століття. Саме тоді розпочалося справжнє відродження такого простого й водночас такого важливого знака уваги. Сьогодні це завдання сильно спростилося і нам уже не потрібно ламати голову над текстом. Стандартний вірш під веселим Дідом Морозом сьогодні достатньо підписати «З любов’ю Маша» або «Твоя Людмила. Назавжди». До речі, якщо порівняти сучасну листівку з листівкою двадцятирічної і навіть сорокарічної давнини, можна помітити дуже цікаву закономірність: «стара» листівка рідко відкривалася. Побажання зазвичай писалося на зворотному боці барвистої «картонки»... Тепер же здебільшого спочатку потрібно вчитатися в текст листівки, і тільки потім її розгорнути. Це лише секунда часу, але вона дозволяє внести елемент загадки й зацікавити того, кому вона адресована. Це майже чарівництво!

Видів і жанрів новорічних і різдвяних листівок сьогодні просто не перелічити. З кожним днем з’являється дедалі більше авторських робіт. Думаю, кожному було б приємно одержати не просто стандартну листівку, нехай і підписану «вживу», а й відчути, що заради вас старалися. Кожна зроблена вручну листівка — це яскраві емоції, теплі спогади та відчуття свята, чи не так? Сьогодні ви можете замовити, наприклад, листівку, що розмовляє, причому привітання адресатові звучатиме вашим голосом, записаним поверх хорошої різдвяної музики, яку, за бажання, ви теж можете вибрати самостійно. Можна також подарувати листівку в стилі нитяної графіки, під час виготовлення якої використовують шовкові нитки, паєтки, стрази, блискучі контури, бусини. Якщо ви любитель яскравих і екстравагантних форм, тоді вам напевно буде по душі листівка зі скла, розписана вітражними фарбами і прикрашена мішурою, яка радує око. Звичайно, весь цей колоритний авангард коштує грошей, але навіть за небагатої фантазії листівку можна зробити самому. Згадайте, як чудово ми всім дитячим садком робили рідним такі листівки, як прикрашали їх їжаками із фарбованої горіхової шкаралупи, акуратно вирізали ажурні ялинки та наклеювали ватяний сніг... І хіба погано виходило? Особисто я саме тоді найгостріше відчувала наближення свята, свою причетність до нього. Мій маленький світ розцвітав новими барвами, запалювався новими вогнями. Я приховувала таємницю, готувалася запалити новорічну зірку, обдарувати кожного своїм надзвичайним подарунком...