І на татовій вулиці свято

З 19 по 25 червня в США та деяких інших країнах відзначають тиждень батька. Тисячі дітей і дорослих дарують подарунки своїм татам (а також не забувають дідусів, дядечок та інших представників чоловічої статі родини). В Україні це свято непоширене, а дарма. Тато, не менше ніж мама заслуговує на власне свято. Адже присутність батька в сім’ї є дуже важливим елементом дитинства малюка і підлітка. Саме гармонійні стосунки між мамою і татом у родині є запорукою гідної поведінки дитини з представниками протилежної статі в майбутньому.

А в нас часто при розлученні батьків діти залишаються з мамою і стають своєрідними заручниками «розборок» між колишнім подружжям. Трапляється, мама настільки ображена на тата, що забороняє йому зустрічатися з дитиною. Або, навпаки, після розлучення чоловік абсолютно забуває про дитину чи й зовсім нічого не знає про існування своєї маленької часточки. І в таких сім’ях дуже часто виростають хлопчики і дівчатка, які важко адаптуються в середовищі однолітків.

Для дівчинки тато — перший (і довго єдиний) чоловік в її житті. І від того, як складаються взаємини доньки з батьком, залежать її стосунки з чоловіками у майбутньому. Коли тато дуже суворий з донькою, вона стане уникати й остерігатися його. Коли він приділяє їй мало уваги і не говорить, що вона приваблива, то будьте певні, дівчина може кинутися в обійми першого-ліпшого, аби відчути себе коханою і потрібною.

Для тата важливо любити свою дівчинку такою, як вона є, частіше називати її маленькою принцесою, говорити їй компліменти і дарувати квіти не тільки дружині, а й маленькій доні. Саме за таких умов дівчинка виросте щасливою і впевненою у собі леді.

А для сина тато — це приклад. Приклад моделі чоловічої поведінки. Забити цвях чи зробити дрібний ремонт у домі. Навчитися рибалити чи зайнятися моделюванням літаків. Не ображати дівчаток і вміти постояти за себе. Та скільки є на світі необхідних і цікавих речей, яких може навчити тато свого сина. Недарма ще Жан-Жак Руссо сказав: «Чоловіка має виховувати чоловік». У домі, де з якихось причин нема чоловіка, хлопчики здебільшого виростають жіночними і їм важко утвердитися серед дітей, а далі й у дорослому житті. Нерідко хлопець, що виростає без батька, не може створити повноцінну сім’ю, часто він залишає дружину і навіть дітей. Адже він бачив тільки одну модель «сім’я без тата» і дотримується її. Хоча, звичайно, бувають і винятки, коли хлопчики стають чудовими сім’янинами, бо знають, яке сумне дитинство без батька.

Часто чоловіки кажуть: «Ну, що я робитиму з малюком, я не знаю, як з ним гратися. От коли він виросте, нам буде про що поговорити»... Але переважно, коли діти виростають, то їм нема про що говорити з татом, який не грався з ними в дитинстві, а чекав, коли вони виростуть. Взагалі психологи рекомендують чоловікам не втрачати своєї «дитячості». Найкращим способом зняття стресів є ігри з власними дітьми, коли батькові не соромно відчути себе маленьким і зняти з себе непробивний панцир солідності і дорослості.

Існує цікавий психологічний прийом — коли не знаєш, як повестися з власною дитиною, уяви себе маленьким (ровесником власного сина чи доньки) і пригадай, що тебе найбільше турбувало тоді, чого тобі найбільше хотілося. Саме в цьому разі бажання і проблеми твоєї дитини не видаватимуться такими вже смішними і дрібними.

Більшість людей впевнена: основне завдання чоловіка — забезпечувати сім’ю матеріально. А на дитячі ігри, хоча б із власною дитиною, часу немає. Батько ніби відкуповується від дитини: «Іграшки купляю, їсти-пити, вдягнутись! То чому я ще гратися маю?» Але іноді буває корисніше погратися з дитиною, аніж лишити її на самоті з дорогою суперновою іграшкою, а самому зайнятися своїми «важливими» дорослими справами. Результати досліджень дуже сумні, «середньостатистичний» тато проводить з дитиною всього 5 хвилин на день, або тільки трохи більше доби на рік (!) Решту часу малюк проводить у компанії мами, бабусь та дідусів, з нянею чи в садочку.

Татові варто пам’ятати, що виховання дитини це перш за все створення нової особистості. Тому, хто, як не тато, має показати синові чи доньці цей світ, хто, як не тато, захистить дитину від небезпеки і допоможе подолати психологічні проблеми.

До речі, народження дитини — своєрідне випробування для кожного представника сильної статі. Чоловік бачить, що затишне місце біля коханої дружини, яке раніше повністю належало йому, займає хтось новий. Заклопотана дружина більшість часу присвячує дитині і тато… починає ревнувати до малюка. Таких ревнощів майже немає у чоловіків, які беруть активну участь у годуванні й перевдяганні своєї крихітки, бо саме вони розуміють, куди «йдуть сили дружини». Та й до того ж любов до дитини і любов до чоловіка — це зовсім різні речі, як «альфа» та «омега». І чоловік, який цього не розуміє, просто ще недостатньо зрілий, щоб бути батьком і його задовольняє позиція «вічної дитини» у власній родині.

Дитячий психолог Лотар Маркус вважає: кожен чоловік може стати ідеальним татом або принаймні дуже хорошим. Для цього слід пам’ятати і дотримуватися кількох простих правил. Любіть свого малюка просто тому, що він ваш, і робіть усе, аби він знав про це. Ніколи не забувайте, що для своєї доньки (сина) ви приклад. Поважайте власну думку дитини і не критикуйте її за помилки. Цікавтеся проблемами малюка, розвивайте його таланти та вміння. Знаходьте час, щоб пограти з ним чи просто поговорити. Не «тисніть» на свого сина (доньку), а допомагайте йому (їй) бути самостійним.

У цих правилах нема нічого складного, та коли їх дотримуватися, то можна змінити життя своєї родини на краще. Кожна дитина любить свого батька щирою любов’ю, не за якісь особливі досягнення чи матеріальне становище. Для кожного малюка його тато най-най (навіть, якщо мама іншої думки)! То чому ж не відповісти своєму малюкові такою ж щирою і безкорисливою любов’ю?