Градації американської вищої освіти

Сучасна американська система градації вищої освіти сформувалася загалом до кінця XIX століття і складається з трьох основних ступенів — бакалавр (bachelor’s degree), магістр (master’s degree) і доктор (doctor of philosophy, скорочено Ph.D.). Аналогічні ступені існують і в європейській системі вищої освіти, а з певного часу — якоюсь мірою і в нас. Ці назви, які прийшли з глибини століть, звучать архаїчно (особливо в повному вигляді), проте, завдяки звичним скороченням, не надто ріжуть вухо та око. Так, «бакалавр у мистецтвах» (bachelor of arts) — скорочено «B.A.», а «бакалавр у науках» (bachelor of science) — «B.S.». Причому до «мистецтв» тут належать як природничі, так і соціальні науки, а також іноземні мови, до «наук» — переважно природничі, причому такі, що передбачають отримання в подальшому професійного ступеня (про який буде сказано нижче). Втім, поділ на «науки» і «мистецтва» досить умовний, і багато в чому вони перетинаються. Аналогічну систему скорочень має і ступінь магістра: «магістр у мистецтвах» (master of arts) — «M.A.» і «магістр у науках» (master of science) — «M.S.».

Для отримання ступеня бакалавра, як правило, потрібно пройти чотирирічний курс навчання в університеті чи коледжі. До речі, американські коледжі відрізняються від університетів головним чином розмірами і, відповідно, різноманітністю надаваних навчальних програм. Так, великий університет може включати в себе один-два, а то й кілька коледжів, хоча коледжі, які «стоять окремо», теж звичне явище. Диплом бакалавра означає, що людина має повну вищу освіту першого ступеня, хоча англійською виходить якось не зовсім закінчено: undergraduate (дослівно «під-освіта»). З таким дипломом можна працювати за спеціальностями, які вимагають вищої освіти, а можна продовжити навчання, щоб отримати ступінь магістра, курс якого зазвичай триває два роки (іноді три). Магістерський диплом — це вища освіта другого ступеня (graduate). Для отримання докторського ступеня (post-graduate) потрібно одночасно навчатися, проводити дослідження й викладати впродовж додаткових двох років, і до кінця цього терміну написати дисертацію.

На додаток до цих більш-менш знайомих нам ступенів у США існують іще два. По-перше, «асоційований» (або молодший, допоміжний), англійською associate’s degree (скорочено «S.A.»). За рангом він нижчий, ніж бакалавр. Деякі ВНЗ, передусім так звані молодші коледжі (junior college) і ком’юніті коледжі (community college), які є якоюсь мірою аналогами наших технікумів чи ПТУ, готують фахівців саме із цим ступенем. Його власник може відразу ж працювати за отриманою спеціальністю на нижніх позиціях, а може продовжити навчання — на ступінь бакалавра, причому тоді він має довчитися тільки на двох старших курсах. Такий двоступінчастий процес має сенс у плані економії: навчання в ком’юніті коледжах зазвичай істотно дешевше, ніж в інших вузах, оскільки місцева громада (хай то буде штат або графство — аналоги нашого району) бере на себе чималу частину витрат на його утримання за рахунок місцевих податків. Очевидним наслідком такого порядку є те, що «чужак» (людина, яка приїхала вступати з іншого штату чи графства) платитиме за навчання більше. Іншим незвичним для Європи ступенем вищої освіти є професійний (professional’s degree), який заміняє собою ступінь магістра, а то й докторський, для спеціальностей, які мають більш прикладний, ніж суто науково-академічний характер. Передусім це лікарі, юристи, фармацевти тощо.