ГЕНЕАЛОГІЧНЕ ДЕРЕВО ЗДОРОВ’Я ЧОМУ ВАЖЛИВО ЗНАТИ, ЧИМ ХВОРІЛА І ВІД ЧОГО ПОМЕРЛА ВАША БАБУСЯ

Коли я вперше прийшла на профілактичний прийом до свого американського «дільничного» лікаря, мені запропонували заповнити досить ємний опитувальний лист. Поруч із запитаннями про мої захворювання було багато таких, що стосувалися хвороб моїх родичів — батьків, брата, бабусь із дідусями по обох лініях і навіть тіток з дядьками. І це не все, ті ж самі запитання потім поставив мені лікар, коли я нарешті впоралася з писаниною і ввійшла в його кабінет.

Процедура була незвична, але, якщо вдуматися, дуже корисна. Очевидно, що схильність до розвитку деяких захворювань у рамках однієї сім’ї може передаватися від покоління до покоління — так само, як колір волосся й очей, форма носа і вух, пропорції тіла, риси характеру, не кажучи вже про всілякі таланти. Просунута американська медицина вже переконалася у винятковій важливості ознайомлення з генеалогічним деревом здоров’я пацієнта. Адже якщо пацієнт знає, що належить до групи ризику з певного захворювання, то може розпочати стратегію запобігання йому ще до того, як з’являться перші симптоми.

З другого боку, захворівши, пацієнт може визначити симптоми на найбільш ранніх стадіях їх проявів, а це підвищить шанси на успішне вилікування. Наприклад, загальновідомо, що головні чинники ризику розвитку раннього інфаркту (до 60 років) — надлишкова вага, нестача фізичної активності, куріння, гіпертонія, підвищений рівень холестерину в крові та діабет. У принципі, розумна людина може скорегувати, а то й усунути всі ці чинники.

Та на що навіть найрозумніша людина аж ніяк не може вплинути — то це на історії хвороб своїх предків і родичів. Тому якщо вам відомо напевно, що члени вашої родини хворіли на рак грудей чи діабет, хворобу Альцгеймера чи будь-яку іншу з п’яти тисяч хвороб, які можуть передаватися спадковим шляхом, то ви знаєте, що перебуваєте в групі ризику.

Здавалося б, навіщо нам таке знання, якщо ми безсилі? Чи не краще жити собі спокійно в невіданні? Однак недарма кажуть, що знання — сила. У даному контексті це означає: вплив спадкового чинника теж може бути скоригований з допомогою зміни способу життя. До того ж, якщо ви, приміром, знаючи про свою «сімейну схильність» до інфаркту, станете робити відповідні аналізи регулярно, лікарі зможуть вчасно знайти й «підчистити» небезпечно звужену артерію, тим самим врятувавши ваше життя.

Тож є сенс розпитувати родичів про їхнє здоров’я не формально. І заодно довідатися про тих, хто вже помер: у якому віці, від якої хвороби. Найважливіші носії спадкової інформації — батьки, сестри, брати. Звісно, тітки, дядьки, бабусі, дідусі — теж до уваги беруться. А ось двоюрідні брати-сестри — вже інша річ, у них повно генів, які не мають нічого спільного з вами. Американські фахівці з дослідження «генеалогічних дерев здоров’я» стверджують, що їм з цією метою досить знати чотири покоління «вглибину».

Про які хвороби запитувати?

Не дуже старайтеся, докопуючись до причин смерті вашої прабабусі, яка дожила до 95 років. Зате якщо хтось із ваших родичів помер порівняно молодим — до 60 років, це вже тривожний сигнал. Перше, про що варто дізнатися, — це інфаркт і рак. За статистикою, близько 15 відсотків людей, які занедужали на рак легенів, мали родичів із таким діагнозом. Те ж саме стосується чоловіків із раком простати. Постарайтеся вивідати деталі про кожен сімейний випадок раку. Наприклад, рак яєчників має стійку сімейну схильність, а рак шийки матки — ні.

Друга важлива група хвороб — діабет, гіпертонія, інсульт, артрит (уточнюйте вид — ревматичний артрит частіше передається у спадок, аніж остеоартрит), подагра, перніціозна анемія, захворювання щитовидної залози, глаукома, душевні хвороби, такі, як депресія та шизофренія. Сімейні випадки алергії теж можуть обумовити як ваші проблеми, так і проблеми ваших дітей.

Розпитуйте також про шкідливі звички, особливо про алкоголізм і куріння. Статистика свідчить, що кожна четверта дитина, яка народилася від батьків-алкоголіків, виростаючи, схильна відчувати ті ж самі проблеми. І якщо хтось із ваших найближчих родичів курив і помер від раку легенів, у вас є дуже серйозні причини не торкатися сигарети. А якщо ви вже на гачку — негайно кинути.

Етнічна залежність

Деякі хвороби особливо «люблять» представників окремих етнічних груп. Так, люди з корінням у Середземномор’ї сприйнятливі до деяких видів анемії, особливо якщо в їхньому щоденному раціоні наявний певний сорт квасолі. Вони ж схильні до розвитку так званої жовтушки новонародженого. В американських індіанців, азіатів, африканців інша напасть — виростаючи, вони зовсім перестають перетравлювати молоко (лактозонепереносимість). Кожен 12-й африканець є носієм гена, що викликає серповидну анемію. Євреї та жителі Східної Європи, а також франко-канадці належать до групи ризику з порушення обміну речовин. Шість відсотків євреїв-ашкеназі несуть у собі генну мутацію, що може викликати рак легенів...

І так далі і тому подібне — всього не перелічиш. Тому коли надумаєте заводити дітей, не полінуйтеся проконсультуватися з генетиками. Вам під силу істотно знизити ризик підчепити спадкове захворювання — треба лише скорегувати спосіб життя і не нехтувати профілактичними візитами до лікарів.