Чия хата скраю?.. За що «відповідає» архітектурно- містобудівна рада

Архітектурно-містобудівна рада, що існує при Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, вже давно викликала до себе недовіру. Офіційно її було виголошено у Зверненні Національної спілки архітекторів України 29 січня цього року. У ньому йшлося про порушення «Типового положення про архітектурно-містобудівні ради», про перетворення рад на механізм легалізації рішень, які суперечать містобудівній документації, про залежність від керівництва та вимушені виконання наказів архітекторами, які одночасно є членами містобудівної ради і держслужбовцями КМДА.

Проте чого можна чекати від структури, якщо у Положенні про неї зазначається таке: «Основним завданням архітектурно-містобудівної ради є сприяння реалізації єдиної містобудівної політики Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради, підвищення якості інвестиційних проектів…» Для порівняння, містобудівна рада Санкт-Петербурга створена «з метою подальшого вдосконалення методів проведення єдиної містобудівної та архітектурної політики у Санкт-Петербурзі, розвитку архітектурного мистецтва та підвищення якості проектів, що втілюються на території міста». Відчувається різниця — хто працює на владу, а хто на місто? А містобудівна політика київської влади давно всім зрозуміла: землю роздати під забудови, гроші прибрати до власної кишені.

Проблеми, які виникають у київському архітектурному сьогоденні (у першу чергу я говорю про забудову центральної історичної частини міста, про ліквідацію та зміну функціонування зелених зон), закладені у схемах розробки та погодження проектно-дозвільної документації, у самій системі, а точніше — у її відсутності. Адже структура взаємовідносин відповідальних за архітектуру та містобудування органів — абсолютно алогічна, по-перше, і корупційна на всіх рівнях, по-друге. До того ж це замкнене коло, у якому крайнього (тобто винного) не знайдеш. Архітектурно-містобудівна рада Києва «поставила свою хату скраю», бо вона лише дорадчий орган і жодного впливу на Головне управління архітектури не має і, тим більше, відповідальності не несе. Та насправді основні порушення зазвичай закладаються ще під час розробки проекту землевідведення, особливо якщо йдеться про виділення земельної ділянки за рахунок зелених зон чи інших експлуатованих територій. Тут уже «зусиль докладає» секретаріат Київради, який дає згоду на початок роботи там, де Генплан Києва цього не передбачає. Погоджувальні структури, що їх має пройти будь-який архітектурний проект, підпорядковуються одні — державним органам, інші — місцевим. Тож хто і перед ким відповідатиме за регулярні порушення законодавства?.. Одне слово, якщо розбиратися по суті, то на поверхні з’являється цілий шар проблем, який необхідно поступово усунути. Починати необхідно із найслабшого прошарку і поступово зміцнювати весь фундамент. Тому сьогодні ми починаємо із ради архітекторів.

Функціонуванням архітектурно-містобудівної ради стурбована фракція БЮТ. Досить мешканцям Києва боротися із уже розритими котлованами, намагатися повернути знищені дерева та руйнувати огорожі будівельних майданчиків. Бо часу назад не повернути, після затвердження всієї документації інвестори мають повне право на будівництво. Тож таких ситуацій треба уникати, а появу руйнівних для київської архітектури проектів необхідно рубати під корінь. Зробити це можливо лише на містобудівній раді, оскільки вона — епіцентр подій. Тільки доведеться попрацювати над її реорганізацією та наданням відповідних функцій, а отже — і відповідальності. На такі заходи наштовхують очевидні порушення, що відбуваються на нарадах: відсутність таких необхідних речей, як кворум, голосування щодо ухвалення проектів, а також відсутність представників постійної комісії Київради з питань містобудування та архітектури. Також є неприпустимим розгляд на секціях містобудівної ради питань містобудівного обґрунтування, тоді як на них можна було б розглядати лише окремі питання, на які встановлено обмеження. Мною вже було направлено депутатський запит «Про надання інформації щодо проведення архітектурно-містобудівної ради» на ім’я заступника голови КМДА Лещенко Е.В. і на ім’я начальника Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Присяжнюка В.Ф. Також відправлено листа київському голові. Відповідей я ще не отримав, проте зупинятися не збираюсь. Попереду повторні запити, зустрічі із архітекторами, членами містобудівної ради, пропозиції щодо доповнення «Положення про архітектурно-містобудівні ради» та інше. Необхідно визначити основні засади діяльності: склад, механізм ухвалення рішень, принципи. Архітектурно-містобудівна рада — це спілка насамперед професіоналів та творчих діячів. Очолювати її повинен один із архітекторів, член ради, по черзі на певний період (обирати з 5—7 найбільш поважних та впливових архітекторів згідно з рейтинговим оцінюванням). Це унеможливить тиск із боку виконавчих структур. Головуючий на містобудівній раді — це насамперед професіонал, авторитет, для якого містобудівна архітектура — в першу чергу мистецтво, потім — наука, а вже тоді — бізнес, а не навпаки, як маємо тепер. Дві третини ради повинні становити саме архітектори-містобудівники, члени Національної спілки архітекторів, у яких світогляд відповідний. І жодних урядовців із їхнім впливом. Професійна архітектурно-містобудівна рада повинна виголошувати свою колегіальну професіональну — архітектурну, дизайнерську — думку. Вона має бути проголосована та протокольно засвідчена і додаватися до проектно-дозвільної документації, а також бути вирішальною для Головного управління архітектури, містобудування та дизайну під час ухвалення рішення. (До речі, функції останньої структури полягають у здійсненні контролю за дотриманням нормативних вимог, а не у всемогутньому впливі і можливості йти всупереч чинному законодавству). А ще думка архітекторів повинна бути незалежною. Отже, основний принцип діяльності архітектурно-містобудівної ради — відмежування її від впливу посадовців КМДА. Необхідно зруйнувати корупційні домовленості між замовниками та чиновниками, які здійснюють погодження, а також архітекторами, які, заради заробітку, заплющують очі на чинні норми містобудування та супроводжують проекти на розгляд містобудівної ради.

Відкоригувавши роботу ради архітекторів, чимало доведеться попрацювати і над системою в цілому, адже необхідна реорганізація взаємодії структурних підрозділів КМДА. Керуватися тут потрібно такими основоположними принципами, як професійність, принциповість та відповідальність. Бо якщо, за містобудівними характеристиками та відповідною документацією, на певній території передбачено зелені насадження, то там можуть бути лише вони; якщо існує обмеження на забудову центральної історичної охоронної частини міста, то воно для всіх без винятку. І слід не переробляти під себе чинне законодавство, а нести відповідальність за його порушення.

Необхідно повністю переосмислити схему взаємовідносин, а це нелегка справа. Проте мета, заради якої ми розпочали цей процес, вартує тих зусиль, адже наша мета — це Київ, сповнений краси і гармонії, у якому архітектори працюють на користь міста, а не влади.

20.02.08 відбулася зустріч депутатів фракції БЮТ на чолі з Меліховою Т.І. та членами архітектурно-містобудівної ради. В результаті чого домовилися провести круглий стіл з участю представників Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, Національної спілки архітекторів України, членів архітектурно-містобудівної ради та депутатів фракції БЮТ у Київраді в п’ятницю 29 лютого о 16 годині у приміщенні Київської міської адміністрації.