БОЛГАРСЬКА РОЗА ТУРИСТСЬКИХ ВІТРІВ

Основні напрямки туристичних маршрутів Болгарії взаємно перпендикулярні та збігаються зі сторонами світу: із півночі на південь і зі сходу на захід. Уздовж першого на Чорноморському узбережжі споруджено безліч готельних комплексів, значна частина яких з’явилася тут останніми роками. Як правило, це тризіркові готелі, де за помірну плату можна чудово відпочити всією родиною. Є також заклади простіші, є й крутіші — на вибір. І, судячи з пануючого в них із квітня по жовтень пожвавлення, попит знаходиться на всі пропозиції.

Свого часу основну масу відпочиваючих на болгарському узбережжі становили радянські громадяни. Для них це була одна з небагатьох можливостей здійснити закордонний вояж. Як із погляду його вартості, так і відсутності впливу «згубного Заходу», від якого нас щосили намагалися відгородити вікопомною «залізною завісою».

Нині завіси немає, але більшість людей на пострадянському просторі збідніла настільки, що на багато років викреслила з сімейних бюджетів статтю витрат на відпочинок. Ті ж, кому вдалося збагатитися, забажали екзотики й подалися «відтягатися» в далекі краї, вважаючи відпочинок у Болгарії недостатньо для себе престижним. Чудові пляжі Золотих пісків і Сонячного берега знелюдніли, в готелях оселилася гулка луна, місцеві жителі залишилися не при ділі.

Але що таке Болгарія? Народна легенда розповідає: коли Бог розподіляв світ між народами, болгарин спізнився, бо працював. І аби винагородити його за працьовитість, Творець, Котрий на той час усе вже розподілив, віддав болгаринові шматочок раю. А святе місце порожнім не буває. Особливо, якщо на ньому господарює працьовитий і заповзятливий народ. Тут чудово розуміють: туризм для країни — невичерпне джерело працевлаштування людей і поповнення державного бюджету. Тому й відповідний державний орган називається міністерством економіки і туризму. Державна політика й зусилля болгарських бізнесменів не забарилися з результатами. У Болгарію широким потоком пішли інвестиції, за короткий час на узбережжі було реконструйовано існуючі й побудовано нові комплекси, сервіс і спектр послуг у яких здатні задовольнити найвибагливішого клієнта. І святе місце почало заповнюватися. Нині тут масово відпочиває вся Західна Європа. Звичних до комфорту й ощадливості європейців нестримно вабить сюди затишок готелів, благодатний клімат, морські краєвиди, безліч розваг для людей різного віку, неповторний смак національної кухні, присмачений місцевими винами та приправами, відносна дешевина всього цього й відносна близькість до дому.

Албена — один із наймолодших комплексів на узбережжі, розташований за 45 кілометрів на північ від Варни. Пляж, завширшки 150 метрів і завдовжки п’ять кілометрів, тягнеться вздовж мальовничої морської затоки з кришталево чистою водою. Неподалік знаходиться природний заповідник Балтата — незабутнє поєднання моря й повитих ліанами лісів. 1995 року за значні досягнення в галузі охорони навколишнього середовища Албені вперше було присуджено «Синій прапор» — міжнародний символ, про який можуть лише мріяти багато курортів і пляжів.

Курортний комплекс «Золоті піски» знаходиться в 18 кілометрах на північ від Варни. За чудовий клімат, унікальний заповідний парк, у якому свіжість моря, золотавий пісок і гарячі сірчані джерела дарують людям здоров’я, він по праву зажив слави перлини болгарського Чорноморського узбережжя. Довгий пляж, що досягає 100-метрової ширини, зачаровує дрібним золотавим кварцовим піском. Середня температура повітря влітку тут рідко перевищує 27 градусів, а спокійна й чиста вода залишається теплою навіть уночі.

І, нарешті, «Сонячний берег», розташований на південь від Варни, за 35 кілометрів від міста Бургас на мальовничій затоці, відкритій на схід. Тому сонце тут піднімається рано, разом із морською водою і м’яким кліматом дарує здоров’я понад 1700 годин із травня по жовтень. Пляжна восьмикілометрова смуга, завширшки 30—60 метрів, вкрита дрібнозернистим піском і всіяна природними піщаними дюнами. Море тут особливо спокійне, має дно, яке плавно спускається.

«Усе повертається на круги своя», каже біблійна мудрість. У нашому ставленні до Болгарії вона також знаходить підтвердження. «Нові» українці, росіяни й білоруси, переситившись екзотичними островами, дедалі частіше ностальгують за такою рідною та близькою Болгарією. Ті наші співвітчизники, кому не дістався епітет «новий», потихеньку вибираються з фінансової прірви. І також спрямовують свої погляди на цей благодатний край. Болгари, хоч і однаково гостинні до гостей незалежно від їхньої національності, також із сумом згадують часи, коли на їхніх курортах із слов’янських мов можна було почути не лише болгарську. «Захід багатий, — неодноразово доводилося чути від них, — але ви для нас рідніші».

Так не забуватимемо ж кревності. Давайте пам’ятати, що ми в Болгарії бажані гості.