ЖАХИ ПІДЗЕМЕЛЛЯ

Поділитися
В українській історії глибокий слід залишили близько 80 відсотків міст і містечок Тернопілля. Нині...

В українській історії глибокий слід залишили близько 80 відсотків міст і містечок Тернопілля. Нинішні райцентри — Теребовля і Шумськ — були столицями удільних князівств, що ввійшли до складу Галицько-Волинського князівства, інші — ставали центрами феодальних володінь. Але середньовіччя дає про себе знати не тільки з книг і кінофільмів.

У Збаражі підземні ходи, що їх проклали давні жителі міста, ховаючись од татаро-турецьких набігів, нагадали про себе ще у 60-ті роки. Та хіба хто намагався чути відгомін історії? У різні періоди на середньовічних «мінах» кипіло будівництво, господарське освоєння території. Однак щойно тепер з’ясувалося: найстаріші і найважливіші будівлі — замок князів Збаразьких, церква Спаса XVII століття, костел, синагога — з’єднані між собою надійними комунікаціями, що залягли на глибину до восьми метрів. Вони довгі і розгалужені, викладені у два-три поверхи.

Нинішнього року Кабінет міністрів затвердив привабливу і багатообіцяючу Комплексну програму збереження історичного центру Збаража. Її важко назвати невизрілою, половинчастою, бо охоплює широке коло проблем: зупинення небезпечних техногенно-екологічних процесів, створення пристойних житлових і побутових умов для населення, консервацію та реставрацію об’єктів культурної спадщини, їх раціональне використання. Та грандіозні задуми може перекреслити вартість проекту — 37 млн. 946 тис. гривень. Хоч програма і спрямована в майбутнє, аж у 2005 рік, і розбита на кілька етапів, їй дуже важко буде вийти за межу утопії. Вже на першому етапі, який завершується у 2003 році і передбачає все, що тільки можна, — проведення науково-дослідних та проектних робіт, виведення з аварійного стану будинків, будівельні роботи з ліквідації просідання грунту, будівництво очисних каналізаційних споруд та полігону для збереження твердих побутових відходів, проти-аварійні, ремонтні роботи на історичних об’єктах, — заходи оцінюються у 29 млн. 360 тис. грн., тобто потрібно буде щороку вишукувати майже 10 млн. грн.

На «грунті Збаража» часом народжуються класичні чиновницькі анекдоти. Торік уряд В.Пустовойтенка постановив виділити з резервного фонду 2,5 млн. грн. для «ліквідації наслідків просідання грунту у центральній частині Збаража і переселення мешканців з аварійних будинків». Грошей давати ніхто й не збирався. А недавно перший віце-прем’єр Ю.Єхануров надіслав листа, в якому дав зрозуміти, що не для того створено резервний фонд. На такі цілі треба закладати кошти у бюджетах. Оскільки замовниками комплексної програми виступають облдержадміністрація і Держбуд, то це означає, що саме вони і фінансують роботи. Точніше, мали б фінансувати.

А що скажуть «нетрадиційні джерела фінансування», як записано у програмі, або — спонсорська допомога? Міська рада, враховуючи нестачу коштів у місцевому бюджеті, провела експеримент, запропонувавши підприємствам і підприємцям Збаража взяти пайову участь у будівництві очисних споруд. Не відгукнувся жоден завод, жоден бізнесмен!

Будівництво багатоквартирного житлового будинку для відселення людей із зони зсуву, що передбачає програма, можна теж вважати грою уяви високих кабінетів. Міськвиконком знайшов дешевший шлях розв’язання проблеми — викупити людям з аварійних будинків квартири або вселити їх у вільні комуналки. У такий спосіб 2000 року нове житло отримали три сім’ї збаражців. Ця ініціатива, як запевняють у міській раді, розвиватиметься й надалі.

Просідання грунту у Збаражі, Тернополі, Кременці, Теребовлі, Бучачі та інших містах області можна розцінювати і як надзвичайні ситуації. Заходи з їх ліквідації, за ідеєю, мали б фінансуватися з фондів непередбачених видатків, які у бюджетах різних рівнів формуються в межах одного відсотка від доходів. Проте в останні два роки, коли активізувалися зсувні процеси, на ці гроші якраз чатують або ураган, або концерти-звіти області під патронатом Президента.

Поки що пожежні роботи ледве-ледве оплачуються з міських бюджетів. В усіх містах, окрім Збаража, підземеллями мало хто цікавиться, і вся увага до них вписується у принцип: утворилося провалля — засипали. Крапка. Не проводиться моніторинг стану та розвитку зсувів. А чинний кадастр небезпечних процесів безнадійно застарів і не дає можливості приймати ефективні управлінські рішення.

У Збаражі — о благо! — проведена перша системна робота з дослідження підземель, щоб виявити їхні лабіринти, укріпити і в перспективі відкрити міжнародний туристичний маршрут та заробляти гроші.

Нині у містах, селищах і селах регіону зареєстровано близько 60 зсувів різної стадії активності. Природне збіднення грунту вже перевершили так звані техногенні явища. 30 відсотків водогінних і каналізаційних мереж та близько 20 відсотків теплотраси в області вичерпали термін експлуатації, тобто відпрацювали своє. Вони або аварійні, або на межі аварійності. А для ремонту хронічно бракує коштів. Декілька років тому через несправність комунікацій, що призвело до перезволоження верхніх шарів грунту, впав чотириквартирний житловий будинок у Бучачі, тріснув п’ятиповерховий будинок у Гусятині. Торік з тих самих причин у зоні зсуву опинилися будинки в Теребовлі, господарські будівлі у Ко-зівському районі.

Суспільна думка і владні рішення ніяк не запрацюють у тому напрямку, що земля всього не витримає. За низьку культуру користування нею вона платить тією ж самою монетою.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі