Яке товариство потрібне винахідникам і раціоналізаторам?

Про нелегке життя в нашій країні винахідників написано вже багато. Але попри все вони продовжують видавати на-гора більш-менш успішні технічні рішення. Тим часом об’єднання, яке мало б обстоювати їхні інтереси та виконувати роль сполучної ланки з бізнесом та державою — Товариство винахідників і раціоналізаторів (ТВРУ), — начебто завмерло у летаргічному сні. Навіть отримати бодай якусь інформацію про діяльність товариства від його керівників — марна справа (зверталася і до нині покійного голови республіканської ради ТВРУ Анатолія Бендаловського, і до його першого заступника Володимира Індукаєва). Та й легітимність посадовців товариства — теж під великим сумнівом. Адже, за свідченнями багатьох, останній всеукраїнський з’їзд товариства п’ятирічної давності, на якому «переобрали» керівний склад — відбувся тільки на папері.

Можливо, красномовніше про стан справ говорить інтер’єр кабінету голови товариства на столичному бульварі Шевченка — жодного комп’ютера, кілька пошарпаних папок та такі ж зношені столи. Схоже, колись могутня імперія під назвою «ТВРУ» розпалася, його піддані розбіглися хто куди, а керівник залишився наодинці зі своїм троном. Навіть встановити, хто ж сьогодні є членом організації — непросто…

Навіщо таким «зитц-председателям» іменуватися керівниками громадської організації винахідників і раціоналізаторів? Причини можуть бути різні — під цією вивіскою можна дістати підтримку місцевої влади в питаннях використання комунальної нерухомості, зайти до кабінету потрібного високопосадовця і, головне, у власних інтересах використати майно, яке ще залишилося під контролем товариства з радянських часів, — виділену земельну ділянку під будівництво Дому техніки в Києві та розроблений на замовлення і за кошти ТВРУ проект цього будинку.

На всі спроби з’ясувати, як товариство виконує свої статутні завдання, скільком винахідникам та раціоналізаторам допомогло в роботі, як ТВРУ сприяє впровадженню у виробництво їхніх науково-технічних рішень та яким, зрештою, є бюджет цієї організації, Володимир Індукаєв вперто не відповідає. Куди поділися кошти товариства, накопичені на рахунках за радянських часів (а ТВРУ є правонаступником свого попередника — Всеукраїнського товариства винахідників і раціоналізаторів), — теж запитання, на яке, причетним до керівництва ТВРУ, ще доведеться відповідати.

Так чи інакше, безпосередню роботу товариства — патентно-інформаційне забезпечення, консультації, просвітницьку діяльність — продовжують тільки окремі ентузіасти на громадських засадах. Сьогодні державні структури, юридичні фірми, патентні повірені та венчурні компанії почали надавати деякі послуги, які раніше надавало товариство. Врешті-решт, виникає запитання: кому потрібне таке Товариство винахідників і раціоналізаторів, окрім його функціонерів?

Леонід АРІСТ, заслужений винахідник України, головний конструктор відділу механізації ДП «Український інститут з проектування металургійних заводів», Дніпропетровськ:

— Товариство, у тому вигляді, в якому воно є, на сьогодні не просто не потрібне, воно — шкідливе. Винахідники, особливо старшого віку, звикли, що були виставки, організації, було куди прийти, «поплакатися» та іноді отримати допомогу. Зараз ефективніше було б на сучасній комерційній основі створити іншу — дієву — організацію.

Микола МАРТИШКО, заступник голови обласної ради ТВРУ, директор ТОВ «Інтехфонд», Тернопіль:

— Нашому товариству в регіоні вдалося вижити завдяки тому, що у 1990 році було створено підприємство «Інтехфонд», засновниками якого є обласна організація ТВРУ та група фізичних осіб. Підприємство, яке спочатку планувалося як клуб самодіяльної технічної творчості при ТВРУ, нині є провідним із забезпечення регіону теплотехнічним обладнанням. На відміну від інших регіонів, у Тернополі обласна рада ТВРУ працює завдяки тому, що вона має матеріальну базу — будівлі, майстерні. Зокрема наша фірма, яка є колективним членом цієї організації, підтримує діяльність ради. Є фінанси, які дозволяють утримувати голову, бухгалтера тощо.

Перше, що потрібно винахідникам Тернопільщини, — це інформаційне забезпечення. Сьогодні ми ставимо питання, щоб на базі нашої фірми передплачувати бюлетені. Винахідникам потрібно допомагати. Не всі вони винайдуть піонерні рішення, але з них можна буде відібрати ті, які заслуговують на увагу.

Богдан СЕРЕДЮК, голова обласної ради ТВРУ, Івано-Франківськ:

— В області налічується 120 первинних осередків товариства, що об’єднують майже 20 тисяч членів, дві третини з яких — молодь. Найбільш широко ми проводимо науково-просвітницьку діяльність. Щомісяця на базі обласної бібліотеки відбуваються творчі зустрічі з найкращими винахідниками, раціоналізаторами. На базі бібліотеки, ЦНТЕІ, державного обласного науково-технічного товариства в нас діють громадські приймальні. Щонайменше раз на два місяці організовуємо громадські слухання щодо найактуальніших проблем винахідництва та раціоналізації. Вивчається питання на конкретному підприємстві чи в усьому регіоні. Після цього напрацьовуються рекомендації, випускаються інформаційні листки, буклети для поширення досвіду.

Крім того, надаємо авторам винаходів, промислових зразків, корисних моделей безкоштовні юридичні консультації, пов’язані як з оформленням прав інтелектуальної власності, так і захистом їх у судовому порядку.

На жаль, товариство не відчуває підтримки з боку держави, бодай на зразок тієї, що надається творчим спілкам, наприклад спілці письменників. Адже як пенсіонери, молодь можуть працювати з патентними повіреними? Патентні повірені працюють на суто комерційній основі. А товариство працює за рахунок членських внесків. Ми платних послуг не надаємо. В цьому плані є серйозна потреба в товаристві.

Держава повинна надавати підтримку товариству ще й тому, що воно може провадити політику Держдепартаменту інтелектуальної власності на місцях, де немає жодних державних структур. Планували на основі ЦНТЕІ створити представництва, але цього не сталося. Товариство може забезпечувати громадський контроль за дотриманням законодавства. Інспектор Держдепартаменту — єдиний на Івано-Франківську та Чернівецьку області. До того ж інспектори здебільшого мають справу з дисками. А як бути з такими об’єктами, як винаходи, промислові зразки? Є проблеми виплати винагороди авторам винаходів, промзразків, корисних моделей. Хто ж допомагатиме авторам у захисті їхніх прав на місцях? Назріла необхідність провести з’їзд товариства. Ми готуємо звітно-виборну конференцію, де оберемо делегатів на з’їзд.