ВОДНО-БОЛОТНИМИ УГІДДЯМИ ПРИЧОРНОМОР’Я ВИСТЕЛЕНИЙ ШЛЯХ ДО ЄВРОПИ

Утретє в Україні проводиться Європейський конкурс імені Генрі Форда за збереження навколишнього середовища. У програмі, названій на честь засновника відомої автомобільної компанії, у даний час беруть участь 34 країни, її загальний призовий фонд — $500 000. Цю програму активно підтримує Центр світової спадщини ЮНЕСКО і Рада Європи.

Голова призової комісії конкурсу Вільям Клей Форд-молодший, праправнук Генрі Форда, вважає, що премія імені його видатного предка, який був також натуралістом і захисником навколишнього середовища, повинна розширювати свою географію, надаючи ініціативним людям по всьому світові фінансову допомогу, заохочуючи їх і тим самим привертаючи до них увагу громадськості. Останнє, судячи з порівняно скромної фінансової винагороди переможців, найголовніше.

Організатори конкурсу Г.Форда в Україні традиційно визначали кращі проекти з чотирьох напрямків: навколишнє середовище (збереження тварин, рослин і місць їхнього розповсюдження), культурна спадщина (пам’ятки історії, збереження народних традицій і ремесел), інженерно-конструкторські розробки (проекти зі скорочення використання природних ресурсів та їх забруднення), дитячі й молодіжні проекти (екологічні проекти, автори яких не старші 18 років). Журі конкурсу відбирало переможців проектів за такими критеріями: корисність і практичність, необхідність у фінансуванні, оригінальність і міжнародне значення. Одна з найголовніших вимог, висунутих до конкурсантів, наголошувала, що в екологічному конкурсі компанії «Форд» можуть брати участь лише ті проекти (індивідуальні або колективні), які були реалізовані 2000 року. Проекти, що знаходяться на стадії розробки, до розгляду не приймалися.

Нинішнього року на конкурс надійшло 130 українських проектів, тоді як у минулому — 216. Пов’язано це, очевидно, із тим, що на приймання проектів приділялося тільки два місяці. Тому багато хто могли просто не знати про конкурс або не встигти підготувати необхідні матеріали. Проте й цього року Україна представила гідні проекти. Нагадаємо, що вперше 1998 року національна відзнака й грошова премія були присуджені проекту зі збереження карпатської вогненної саламандри (автор — І.Смірна, керівник секції біології «Дослідник» Малої академії наук), удруге (1999 року) — проекту зі створення реабілітаційного центру для дельфінів (автор — А.Жбанов, директор громадської організації «ОАЗИС», Севастополь). Третій, нинішній переможець у масштабах країни виглядає не менш екзотично. Проте, що примітно, його проектові властиві глобальність, практичність і безсумнівна корисність.

Кілька днів тому в Києві на прес-конференції, організованій з приводу підведення результатів конкурсу компанією «Форд Мотор К » та її офіційним представником в Україні «Віннер Імпортс Україна», був оголошений український переможець конкурсу імені Генрі Форда за збереження навколишнього середовища. Національну відзнаку й грошову премію в розмірі $5000 присуджено проекту з відновлення біорізноманіття водно-болотних угідь узбережжя Чорного моря. Проект був поданий Олегом Деркачем, заступником директора Інституту екології (Миколаїв). Крім того, цього року було введено дві заохочувальні премії по $1000. А всі учасники, які надіслали проекти, отримали дипломи.

— Для нас, екологів, надто важливе визнання, — розповідає переможець конкурсу. — Адже ми працюємо на громадських засадах, й інколи нас просто не помічають. Чому нашу увагу привернули саме водно-болотні угіддя Причорномор’я? Річ у тім, що морське узбережжя України включає значні площі найрізноманітніших водно-болотних угідь у Європі. Вони виконують роль своєрідного коридору вздовж північно-західного шельфу Чорного моря, що є природним міграційним шляхом для мільйонів водоплавних птахів, місцем їхньої концентрації, зимівлі й гніздівлі. Вони є також найважливішим нерестовищем і місцем нагулу для багатьох цінних видів риб.

В останні десятиліття водно-болотні угіддя Причорномор’я опинилися у фокусі безлічі проблем. Це, насамперед, необхідність запобіганню забруднення акваторії Чорного моря, відновлення рибних запасів, збагачення мисливської фауни, розміщення санаторних і оздоровчих комплексів, розвиток туризму. З багатьох причин площі цих угідь продовжують скорочуватися, а їхня розмаїтість зменшуватися. Яскравий приклад таких явищ — осушування Василевських плавнів на узбережжі Дніпровського лиману, а також деградація внутрішніх озер Кінбурнської коси внаслідок замулювання природних проток і втрати зв’язку між водоймами. Тим часом, це місце завжди вважалося краєм озер і морських лагун, пов’язаних із морем. Колись їх називали «кефальними» (згадайте: «шаланды, полные кефали, в Одессу Костя приводил...»). Зараз кефалі тут практично немає. Колишній рибний край залишився без риби.

З метою збереження ключових для регіону угідь, відновлення нерестовищ і місць гніздівлі птахів, біорізноманіття причорноморських плавнів на базі регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» (Очаківський район Миколаївської області) розпочатий пілотний проект. Складається він із кількох частин: відродження Волижинської озерної системи (площею 500 га), спорудження острівців для птахів на мілководдях, створення інформаційного центру на базі заповідного об’єкта.

Навесні 2000 року в рамках проекту була розчищена протока завдовжки 320 метрів, що з’єднала внутрішні озера Кінбурна з Дніпровським лиманом і забезпечила заходження великої кількості риби на нерест. Внаслідок цього на мілководдях знайшли притулок близько 1500 пеліканів, позбавлених своїх традиційних місць гніздівлі й годівлі на Дунаї. Це приблизно одна четверта чорноморської популяції пелікана рожевого (Червона книга України). Крім того, завдяки частково відновленому нерестовищу на сусідньому острові Березань уперше загніздилося 250 пар чорноголового реготуна (Червона книга України). Місцева колонія чапель збільшилася до 300 пар, частіше стали зустрічатися видра й норка (Червона книга України), а на гніздівлі знову було зареєстровано пару орлана-білохвоста (Червона книга України). Цей представник орнітофауни, як і чернь білоока, що живе тут, належить до дуже уразливих видів. Сьогодні озера забезпечують життєдіяльність і безпеку птахів, які утворюють скупчення європейського значення.

На мілководних озерах Кінбурнської коси було побудовано п’ять острівців, де заг-ніздилося дев’ять видів птахів — середньоземноморський мартин, рябоклювий крижень, морський голубок, річковий крижень, шилодзьобка, гага звичайна, ходуличник, кулик-сорока й сіра качка. Крім того, з учнями місцевої школи влітку проводився екологічний табір «Кінбурн-2000», в якому брали участь близько 30 школярів. Вони також були залучені до виконання проекту.

— Проте для забезпечення стабільного гідрологічного режиму Воложинської озерної системи, підтримки й збагачення біорізномаїття цієї важливої для чорноморського узбережжя ділянки водно- болотних угідь необхідно відновити ще дві протоки загальної довжини близько 2 км і облаштувати їхні канали, — вважає О.Деркач. — Тому на початку наступного року ми плануємо спорудити ряд острівців для птахів з удосконаленою несучою конструкцією і різними варіантами її розміщення (дотепер у виготовленні острівців використовувався природний матеріал: дерен і прибережник, які люблять птахи, а для основи використовували сталеві модулі).

Передбачається, що пілотний проект буде завершений до кінця наступного року.

Однак повернемося з чудесних «пташиних» островів, щоб познайомити читача ще з двома проектами, які отримали заохочувальні премії.

Перший із них — «Збереження і відновлення чисельності й ареалів anemone silvester у лісопарковій зоні Київщини» здійснюється дітьми з Київського палацу дітей і юнацтва під керівництвом Людмили Ткачук. Анемона лісова (або вітрогонка) останнім часом стала дуже рідкісною рослиною. Проте ж її життєвий цикл і так надто короткий — лише 1—2 місяці. Мало того, щоб зацвісти, їй потрібно сім років. Квітує ж вона лише 5 годин. Однак попри «червонокнижність» і тендітність квітки, ранньої весни її ніжні стеблинки можна побачити в руках торговок у підземних переходах столиці. Тим часом, рослина перебуває на межі зникнення.

Ще одну премію отримав проект Миколи Кисельова (Севастополь) — «Бактеріально-хімічна утилізація й біодеструкція органічних і неорганічних відходів». Проект, зокрема, передбачає утилізацію боєприпасів і вибухових речовин. Особливу цінність набуває цей проект через події в Первомайському районі Миколаївської області.

Як відомо, біотехнології — найперспективніший напрямок сучасної науки. Біотехнологічні методи утилізації — це екологічна чистота й безвідходність. Проте вони мають два суттєвих недоліки: низька швидкість вилуговування і некерованість процесом.

— Ми вирішили цю проблему, — стверджує М.Кисельов, — зокрема, добором не однієї групи мікроорганізмів, а кількох (включаючи личинки мух, каліфорнійських хробаків і т.п.). Завдяки комплексним дослідженням були отримані гарні результати. Зараз у нас є технології зі знищення бактеріологічним шляхом пестицидів і переробки відходів металів. Крім того, проводяться лабораторні дослідження з нейтралізації біозброї.

Зі слів організаторів конкурсу, 70% проектів заслуговують на те, щоб їх запроваджували в практику. Більш того, багато які з них могли б бути реалізовані в Європі й навіть у всьому світі.

— Наше основне завдання — звернути увагу на ці проекти на державному рівні, — вважає регіональний координатор компанії «Форд» Оксана Полєвая.

І наостанок ще одна приємна новина. Оскільки програма глобально розповсюдилася, то цього року «Форд Мотор К » проводить конкурс серед східноєвропейських країн. У такий спосіб український переможець змагатиметься з претендентами з дев’яти країн (а не з 33, як раніше) за нагороду в $30 000. Це дає більше шансів вітчизняному переможцеві конкурсу вийти у фінал.

Церемонія нагородження європейського фіналіста відбудеться 16 січня 2001 року в Будапешті (Угорщина).