Вчені створили краплі, що рухаються самотужки (ВІДЕО)

Вчені з університету Брандейс розробили гель в основі якого лежать білкові полімерні мікротрубочки, які дослідники отримали з клітин мозку корови. Такі ж структури складають цитоскелет і служать рейками для моторних білків кінезинів, які ковзають уздовж них, використовуючи енергію АТФ. Вчені додали до суміші мікротрубочок невеликий полімер, які сполучає їх у пучки, утворюючи цілу рухливу мережу. Останнім елементом гелю стали молекули кінезину, які дослідники вилучили з бактерій.

Якщо отриманий гель додати у краплю води і помістити її на масляну або звичайну плоску поверхню, вона починає рухатися без будь-яких видимих сил.

Секрет полягає в тому, що моторні білки, затиснуті у пучках, змушують мікротрубочки ковзати в різних напрямках один щодо одного, приводячи всю структуру у безладний рух. Одного заряду від АТФ вистачає білку, щоб просунутися по трубці всього на 8 нанометрів. Але дослідники використовували тисячі таких молекул в кожному пучку й домоглися безупинної роботи, тривалість якої залежить від концентрації АТФ.

Отримані краплі здійснюють рухи по колу. При цьому пересуваються вони досить повільно, «проповзаючи» близько 250 мікрометрів за півгодини.

Якщо в майбутньому вчені навчаться створювати більш швидкісні структури, а також зможуть керувати їхнім переміщенням, такі краплі можуть бути використані в медицині для цілеспрямованої доставки ліків або пошуку ракових клітин. Незвичний винахід також може стати в нагоді біохімікам і фізикам-теоретикам в якості моделі молекулярного руху.

Вище представлено відеозапис, що показує рух субстанції по склу мікроскопа. Видовище чимось нагадує картини Ван-Гога, що ожили.

Що більше «живлення» (молекул АТФ), то активніший рух. !zn

Читайте також:

Вчені дійшли висновку, що математика є болючою наукою

Німецькі та російські вчені спіймали 100 тис. заплутаних фотонів

Японські вчені синтезували сто тринадцятий елемент таблиці Мендєлєєва