Українські освіта і наука - у стані занепаду на задвірках наукового світу

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
© Андрій Товстиженко, DT.UA
Українські освіта і наука перебувають переважно у стані занепаду на задвірках наукового світу.

Про це у своїй статті для ZN.UA пише Вячеслав Хаврусь, науковий працівник Ляйбніцівського інституту досліджень твердого стану та матеріалів (IFW-Dresden, Дрезден, Німеччина).

Автор, зокрема, аналізує звіт SIR World Report 2010. Таблиця 1 містить підсумки наукової діяльності на основі SCImago Country Rank за критерієм кількості публікацій у відомих наукових журналах у період 2004-2008 років.

Країна

Документи
(2004-2008)

Кількість документів на 1 млн населення

Україна

30567

668

Сусіди зі спільним кордоном

Угорщина

33731

3378

Словаччина

16367

3013

Польща

105833

2778

Росія

162351

1144

Румунія

23911

1114

Білорусь

7090

748

Молдова

1336

375

Інші республіки колишнього СРСР

Естонія

5719

4268

Литва

8152

2509

Латвія

2394

1074

Вірменія

2639

811

Грузія

2243

506

Азербайджан

2146

239

Казахстан

1497

91

Узбекистан

1890

68

Киргизстан

326

60

Таджикистан

239

34

Туркменістан

36

7

Інші країни

Швейцарія

119485

15352

Великобританія

567695

9187

Ізраїль

69331

8995

Німеччина

507935

6209

США

1803529

5800

Іспанія

232335

5034

Португалія

42918

4035

Туреччина

104221

1414

Китай

875007

652

Єгипет

24175

303

Якщо брати абсолютні результати, то для України вони загалом непогані, відзначає В.Хаврусь. Втім, за його словами, картина істотно змінюється, якщо запровадити відносний критерій і проаналізувати кількість наукових публікацій за аналізований період з розрахунку на один мільйон населення країни, що наведено в останньому стовпчику таблиці. Цей критерій свідчить не лише про рівень науки та освіти певної країни, а й опосередковано про їхній вплив на рівень розвитку суспільства.

«Як бачимо, Україна відстає від більшості своїх сусідів, посівши сьоме місце серед країн - колишніх республік СРСР і має на порядок слабшу віддачу порівняно з провідними країнами світу. Можна порадіти за країни Прибалтики, які завдяки вміло проведеним економічним реформам зуміли зберегти і примножити свій науковий потенціал, опинившись у числі європейських країн», - відзначає автор.

За його словами, невтішний висновок про нинішній стан з науковими публікаціями посилюється, якщо проаналізувати відносну динаміку їх зміни за роками, взявши, наприклад, за точку відліку 1996 рік - перший рік, доступний у базі. Наукова віддача України і Росії демонструє ознаки стійкої стагнації - на відміну від динамічного розвитку, притаманного Німеччині, Угорщині, Польщі і особливо Єгипту.

Результати детального аналізу для України, зробленого на основі звіту SIR World Report 2010, наведено в таблиці 2. Серед величезної кількості дослідних та освітніх закладів України лише вісім її організацій пройшли сито відбору і мають бодай якусь помітну наукову віддачу. Слід зауважити, що Харківський університет ім. В.Каразіна після перейменування в «національний» існує в базі як два окремі заклади, тому для виправлення цієї неточності відповідні дані об’єднано в одному рядку.

Установа

Документи
(2004-2008)

IC, %

Q1, %

1.

НАН України

18695

40,80

24,35

2.

Київський національний університет ім. Т.Шевченка

2408

36,59

20,47

3.

Львівський національний університет ім. І.Франка

1135

51,28

25,73

4.

Харківський національний університет ім.В.Н.Каразіна

958/625

35,49/44,00

19,62/28,96

5.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

786

26,21

11,20

6.

Національний університет «Львівська політехніка»

649

32,67

13,87

7.

Дніпропетровський національний університет ім.О.Гончара

520

28,85

15,77

8.

Чернівецький національний університет ім.Ю.Федьковича

514

19,26

15,76

Хаврусь підкреслює, що найбільший внесок у «наукову віддачу» України робить Національна академія наук України, а от інші галузеві академії, наявні в Україні, практично відсутні в науковому просторі.

Серед інших організацій, причетних до створення іміджу України в науковому світі, представлено лише сім університетів, решта не мають практичної наукової цінності.

Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті В.Хавруся «Україна на мапі наукового світу».

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі