У тіні сяйва власного відкриття

Недавно я побував у Празі на Європейському науковому конгресі з порошкової металургії, де став очевидцем того, як чеським науковцям вдалося запалити старовинну лампу Івана Пулюя, що зберігається у технічному музеї Праги. Ця подія була приурочена 160-річчю від дня народження піонера в галузі електроніки та світлотехніки, українського вченого Івана Пулюя.

…І ось настає хвилююча мить: запущено струм у котушку Румкорфа, повітря наповнюється озоном, чутно потріскування електричних розрядів, і лампа починає сповнюватися блакитно-білим сяйвом, яке поступово освітлює кімнату. Фотокамери фіксують появу таємничого світла.

Вік фосфоресційної лампи становить понад 120 років. Вона вважається першим у світі джерелом невидимих ікс-променів.

«Нехай не гасне світ науки в проміннях сяєва твого» — такі слова написав Пантелеймон Куліш із приводу відкриття професора Івана Пулюя.

Але світ знає ім’я іншого першовідкривача Х-променів — німецького дослідника Рентгена. Чому?

Здавалося б, усьому є пояснення — законам фізики та механіки підкоряється весь матеріальний світ, але у нашому житті знаходиться місце для курйозів і фатальних помилок. За відкриття Х-променів Нобелівську премію та всесвітню славу отримує саме Рентген. Навіть загадкові промені названі його ім’ям. Мине сто років, доки не буде назване ім’я людини, яка спромоглася зробити це набагато раніше, — уродженця Гримайлова на Тернопіллі, одного з перших авторів перекладу Святого Письма українською мовою Івана Пулюя.