ТЕМНА ТІНЬ ХАЕС-2/РАЕС-4, АБО МОВЧАННЯ ЯГНЯТ

Чорнобиль повернувся. Цього разу — 15 грудня 2000 року. Цього разу — під захоплені оплески і тихе нерозуміння. Незабаром він зійде зі сцени, і його перестануть помічати, хоч він залишиться жити в пам’яті поколінь, які постраждали, у 30-кілометровій зоні, у колосальних бюджетних видатках на ліквідацію наслідків чорнобильської катастрофи.

Україна давно не бачила такого громадсько-політичного шоу, як те, що влаштували з приводу закриття ЧАЕС.

Однак через загальний ажіотаж навколо ЧАЕС практично непоміченим залишається інший, не менш значущий як для України, так і для Європи, проект добудови другого блока на Хмельницькій і четвертого блока Рівненської АЕС (ХАЕС-2/РАЕС-4).

Цей проект начебто спеціально відсунули в тінь, щоб не привертав уваги. А серед інформації, яку дозовано подають ЗМІ, важко відшукати бодай крихту правди.

7 грудня Рада директорів ЄБРР проголосувала за виділення $215 млн. для реалізації проекту добудови ХАЕС-2/РАЕС-4.

З усіх особливостей проекту, які сьогодні не афішуються, цікавими для розгляду є такі чотири аспекти.

Аспект перший — економічна доцільність

Економічну ефективність проекту добудови ХАЕС-2/РАЕС-4 має визначити техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) доцільності інвестицій. Саме цей документ прораховує і показує економічний ефект проекту. Проте сьогодні добудова проводиться відповідно до ТЕО, що були розроблені для ХАЕС 1974 року, а для РАЕС — 1982 року. Отже, є всі підстави стверджувати, що за сучасних умов економічна доцільність необгрунтована. Проте це необов’язково знати громадськості.

Нас запевняють, що добудувати ХАЕС-2/РАЕС-4 необхідно для компенсування потужностей закритої ЧАЕС. Добре, припустимо. Однак ЧАЕС уже закрита, а ХАЕС-2/РАЕС-4 будуть добудовані як мінімум через 30 місяців. То чому ж об’єднана енергетична система України не зруйнувалася? Тому що в Україні не існує недостачі генеруючих потужностей, як це стверджують окремі «фахівці» та ЗМІ. Визначена потужність усіх енергосистем України — близько 50000 МВт, а в критичні навантаження зимового періоду використовуються лише 28000 МВт. Тобто трохи більше половини. Інші потужності простоюють через відсутність платоспроможного попиту. Станом на 1 жовтня 2000 року загальний борг за спожиту електроенергію становив $1.47 млрд. Саме тому неможливо закупити паливо, реконструювати теплоелектростанції. Однак проблема неплатежів розв’язується наведенням порядку на енергоринку (чому так ретельно вставляють палиці в колеса), а не добудовою ХАЕС-2/РАЕС-4!

Тоді як цивілізовані країни почали розуміти економічну невигідність ядерної енергетики, пов’язану з високою вартістю систем безпеки, і поступово від неї відмовляються, Україні це ще належить зробити. А тим часом Національна енергетична програма України до 2010 року (НЕПУ-2010) передбачає розвиток ядерної енергетики.

Навіть якщо погодитися з тим, що сьогодні існує недостача генеруючих потужностей, необхідність добудови ХАЕС-2/РАЕС-4 все одно залишається під сумнівом. Атомні станції не- спроможні розв’язати проблему пікових навантажень на енергосистеми, а працюють для забезпечення базових (постійних) навантажень. Проблему пікових навантажень (10—12 годин на добу), що склалася в Україні, можна буде вирішити запуском маневрених потужностей (ГЕС, міні-ТЕЦ). Розв’язання проблеми пікових навантажень за рахунок побудови АЕС — це ідіотизм, який може зробити енергосистеми ще менш стабільними. А може, це «особливості національної енергетики»?

Незрозумілим залишається те, яку конкретно користь принесе добудова ХАЕС-2/РАЕС-4 Україні. Адже $1,5 млрд. кредиту доведеться повертати. І це при тому, що більшість грошей піде на оплату робіт фірм Німеччини, Франції, США та проектних агентств Росії. Також доведеться виплачувати десятки мільйонів доларів відсотків за кредит. Де Україна братиме валюту? Для цього доведеться експортувати електроенергію на Захід, оскільки внутрішній платоспроможний споживач ще не з’явиться. Крім величезних витрат на обслуговування боргу, дохід від ХАЕС-2/РАЕС-4 використовуватиметься для оплати російського ядерного палива і послуг з переробки радіоактивних відходів. Що ж залишиться Україні? Два реактори, на утилізацію яких у майбутньому знадобиться приблизно по $1 млрд. То чому ж ця проблема замовчується, ніби якась дрібниця?

Для вивчення проекту ХАЕС-2/РАЕС-4 ЄБРР найняв незалежну групу експертів, яка 1997 року заявила, що добудова ХАЕС-2/РАЕС-4 — неефективний і ризикований спосіб використання $1 млрд. (вартість проекту 1997 року). ЄБРР цей висновок проігнорував і найняв інших експертів.

Австрійські вчені, які вивчали проект добудови ХАЕС-2/РАЕС-4, порекомендували відмовитися від його реалізації, вважаючи дорогим і далеким від розв’язання проблем енергетичного сектора України. Відмова від проекту розчистила б шлях фінансуванню вигідніших і менш ризикованих проектів. Сьогодні залишаються нереалізованими 66 проектів у сфері енергетики. Хочеться запитати, чому стоїть законсервованою Дністровська гідроакумулююча станція потужністю 4700 МВт, що розв’язала б проблему пікових навантажень? Адже на її добудову потрібно лише $400 млн.!

Аспект другий — юридичний бік проекту

1993 року Верховна Рада України достроково скасувала мораторій на будівництво атомних об’єктів. Це дозволило відновити роботи на Хмельницькій та Рівненській АЕС. Проте таке рішення не мало належного обгрунтування, не з’явилося воно і протягом наступних семи років. Це свідчить про непродуманість і хибність такого рішення. Проте жодних спроб виправити становище не було.

Більше того, 1996 року Верховна Рада ухвалила НЕПУ-2010, що передбачає подальший розвиток атомної енергетики. При затвердженні програми порушувався Регламент Верховної Ради. Не було широкого обговорення, не проводилися додаткові експертизи. Програму не опублікували в жодному офіційному виданні. Понад те, її призначили «для службового користування». Так і невідомо, хто саме і чому засекретив НЕПУ-2010.

Для реалізації проекту добудови ХАЕС-2/РАЕС-4, відповідно до законодавства України, слід розробити ТЕО і провести державну екологічну експертизу (оцінку впливу на навколишнє середовище — ОВНС). Проте сьогодні не існує ні ТЕО, ні результатів ОВНС, які б відповідали нормам законодавства України. Без них реалізація проекту незаконна, але будівельні роботи на ХАЕС-2/РАЕС-4 не припинялися.

Аспект третій — вплив на навколишнє середовище

Офіційну ОВНС повинна провести державна екологічна експертиза. Поки її не існує, ніхто не має права (ні морального, ні юридичного) заявляти, що проект добудови ХАЕС-2/РАЕС-4 безпечний.

Є тривожні дані про небезпечність ХАЕС-2/РАЕС-4, які слід враховувати. Хоча ЄБРР виділяє гроші на забезпечення безпеки, не можна ігнорувати цілком закономірних сумнівів, пов’язаних із застарілою конструкцією реакторів ВВЕР-1000/320.

ХАЕС-2/РАЕС-4 розміщені на маловодних об’єктах (рік Стир і Горинь). Незалежна екологічна експертиза, проведена академіком Д. Гродзинським, дійшла висновку, що майданчик ХАЕС недостатньо забезпечений водою для охолодження двох блоків. Тоді ж як НЕПУ-2010 передбачає нарощування потужностей ХАЕС до чотирьох блоків?

Нарощування потужностей призведе до зміни гідрологічної та гідрогеологічної ситуації в басейнах рік Стир і Горинь.

Організатори добудови не люблять згадувати про складну геологічну ситуацію в районі РАЕС. Вважають, що глибинні тектонічні розломи й карстові порожнини не загрожують РАЕС і не призведуть до просідання конструкцій. Вважають...

Немає жодних підстав стверджувати, що ХАЕС-2/РАЕС-4 будуть екологічно безпечнішими, ніж третій блок ЧАЕС. Такого висновку дійшли австрійські учені. Планові викиди радіації на ХАЕС- 2/РАЕС-4 швидше за все будуть такими самими, як на ЧАЕС, але їх вплив на населення буде більшим — навколо ХАЕС-2/РАЕС-4 немає 30-кілометрової зони відчуження.

Австрійський уряд прислухався до вчених. Український — ні. Адже Україні не звикати, що її народ умирає зі стронцієм-137 і цезієм-90 у крові.

Аспект четвертий — політичний інтерес

Використання $1,5 млрд. повинно працювати на користь Української держави. А в чиїх інтересах сьогодні добудовуються ХАЕС-2/РАЕС-4?

Невідомими залишаються ініціатори добудови ХАЕС-2/РАЕС-4. Українська влада стверджує, що проект добудови був внесений у Меморандум про взаєморозуміння з ініціативи країн «великої сімки». Проте інвестори пояснюють, що саме уряд України звернувся з проханням фінансування. Кажуть, що у разі відмови інвесторів від участі в проекті Україна погрожує добудувати станції самотужки, але з виключно «українським» рівнем безпеки.

Проект добудови ХАЕС-2/РАЕС-4 — це складне переплетіння економічних та політичних інтересів.

У проекті зацікавлений Євроатом для створення генеруючих енергопотужностей в Україні, щоб забезпечувати електроенергією Європу.

Зацікавлені також Німеччина, Франція, США, оскільки саме їхні фірми добудовуватимуть та освоюватимуть більшу частину грошей, виділених Україні.

Зацікавлена Росія, тому що залежність України від постачання російського ядерного палива можна використовувати з політичною метою. А Україна в цьому плані залежить на 100 відсотків від Росії.

Хто зацікавлений в Україні? Це, можливо, НАЕК «Енергоатом», адже саме він отримає $1,5 млрд. і два атомних блоки в експлуатацію. Зацікавлений ще хтось. Той, хто залишається в тіні.

***

З огляду на такий розмах, дивним здається те, що проект цікавить лише екологів. Безперечно, за умов «політичного Чорнобиля» (В.Філенко), який стався після заяви О.Мороза, за умов постійних нападок на Кабінет міністрів України ніхто не звертатиме уваги на проект ХАЕС-2/РАЕС-4. А даремно!

Проект ХАЕС-2/РАЕС-4 рухається, оточений політичною і суспільною апатією. Окремі вчені, почувши про суму проекту, лякаються і замовкають. Багато політиків та державних діячів пошепки висловлюються проти ХАЕС-2/РАЕС-4, але реально — не діють. Однак проект має бути розглянутий всебічно й об’єктивно. І критика — цілком нормальне явище.

Треба усвідомити, що відповідальність за наслідки використання ХАЕС-2/РАЕС-4 покладатиметься не на організаторів і реалізаторів, а на тих, хто промовчав, усунувся.

Однак я все ж вірю, що народ мовчить не тому, що є співучасником ХАЕС-2/РАЕС-4, а лише тому, що не знає правди.

Не забуваймо, що коли ягнята мовчать, їх пускають на м’ясо.