Родичі Громозек із планети Чумароз...

«Фізика як предмет мистецтва», — нещодавно на виставці з такою назвою мені довелося побувати в ЦЕРНі. Враження від неї особливо сильним та обнадійливим не назвеш. Згадався твір на тему «Куди веде нас наука», який довелося побачити кілька років тому на комп’ютерній виставці в Ганновері (фото 1). Навряд чи цю скульптуру потрібно спеціально коментувати — усе й так очевидно...

Великий Гете своїм Фаустом, який продав душу Мефістофелю, колись задав тональність, в якій сьогодні мистецтво сприймає людину, котра присвятила себе науці. Можливо, саме з його легкої руки вчених уявляють дуже специфічно — як певних монстрів, големів, котрі несуть руйнацію в людське середовище. Відтоді літератори, художники, кінематографісти коли й вибирають собі героєм ученого, то приготуйтеся — чогось доброго від такого героя годі й чекати...

Цю тенденцію в мистецтві спробували зруйнувати у відправленому в небуття Радянському Союзі, фізика начебто була на вістрі суспільного життя. Хоча це ж таки життя легко підмінялося надуманою суперечкою фізиків із ліриками. Що залишилося від усього цього багаторічного галасу в сухому залишку? На жаль, сьогодні ледь-ледь можна набрати кілька дуже посередніх романів із героєм-ученим (у Даниїла Граніна) і один дуже сіренький фільм (Михайла Ромма) і все!

Однак на прогулянковому майданчику серед платанів і ялин я помітив пристрій (фото 6), котрий мене спантеличив. Невже й це іграшка? Іграшка!.. Довкола неї зібралася зграйка дітей трохи старшого віку — років шести-семи, — щось жваво обговорюючи. Виявилося, це сонячна батарея з ручками, що дають змогу крутити її в усі боки. Діти хвацько обертали батарею й таким чином намагалися якомога більше впіймати сонячних променів. Про те, скільки їх вдалося зловити, сигналізував тенісний м’ячик на верхівці водяного струменя у вертикальній трубці. Що більше дітям удавалося наловити сонця, то дужче обертався моторчик, який качав воду, і то вище піднімався тенісний м’ячик. Майбутні Ейнштейни і Коперники швидко вловлювали суть гри й долучалися до експерименту. Забавка дітям явно подобалася — батькам мало не силоміць вдавалося забрати їх з майданчика.

6. А це просто... іграшка для дітей молодшого віку

Відомо, що в Європі, Америці та й у нас лунало чимало протестів щодо ядерних експериментів. У США через це недавно навіть закрили прискорювач, який був майже готовий до пуску. Європейці ще гостріше реагували на ядерну фізику. Наприклад, в Австрії навіть ухвалили закон, який забороняє використовувати ядерну енергетику. Франція і Швейцарія належать до країн, де люди, судячи з преси, дуже спокійно ставляться до подібних проблем. До речі, ЦЕРН живиться електроенергією з ядерних електростанцій Франції. У цій державі така енергія офіційно вважається екологічно чистою і навіть зараховується в «зелені квоти». Цікаво, якою мірою це відповідає настроям простих людей?

Я запитав у місцевих жителів по обидва боки франко-швейцарського кордону: чи непокоїть їх та обставина, що прямо під містом стільки років фізики проводять свої мікровибухи?

— Це чудово, — із пафосом відповів мені літній швейцарець. — Такі досліди дозволять нам спокійно дивитися в майбутнє — на нафті й газі ми довго не протягнемо.

— Не можна жити старими досягненнями, — підтримала його молода француженка. Треба шукати — хоча ця істина стара як світ, але вона слушна й сьогодні.

— Не будемо уподібнюватися страусу, котрий ховає голову в пісок. Нам потрібні нові знання, і я впевнена, — доповнила дама, з якою ми пили каву в супермаркеті на французькому боці, — що вчені не допустять прикрих помилок, яких вони припускалися раніше, коли щось тихо досліджували у своїх лабораторіях. Зараз вони відкрили музей, до ЦЕРНу приїжджають тисячі людей, причому серед них безліч дітей. Наше суспільство чудово поінформоване про те, що тут відбувається, і воно підтримує уряд, який виділяє гроші на таку науку…

P.S. Чи не час і нам в Україні уважніше поставитися до інформування населення про те, що роблять (або чого не роблять) українські фізики-ядерники? Нині в Києві група ентузіастів готує художню виставку під умовною назвою «Фізика як предмет мистецтва». Її організатори розраховують, що в квітні-травні під час урочистостей з нагоди відкриття суперколайдера в Женеві її буде показано в ЦЕРНі.

Всі статті Олександр Рожен

Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.

Будь ласка, виберіть один або більше пунктів

Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК

Залишайтесь в курсі останніх подій!

Підписуйтесь на наш канал у Telegram

Стежити у Телеграмі