Ричард Мюллер: «Світ у чомусь усе одно стає кращим...»

Інколи важливо спитати поради у фахівців із точних наук, зокрема тоді, коли ці фахівці у вільний від формул та обрахунків час занурені у вивчення історії Середньовіччя або у християнські апокрифи.

Такою людиною є Ричард Мюллер — професор фізики в Каліфорнійському університеті. Він є автором та співавтором книжок: «Немезида» (про загибель динозаврів, 1988), «Три великі удари» (у співавторстві з Філом Дубером, 1996), «Льодовиковий період і астрономічні причини» (спільно з Гордоном Макдоналдом, 2000), «Гріхи Ісуса» (1999). Він також є автором приміток до ювілейного перевидання Ейнштейна «Теорія відносності» (Arion Press, 2005), книжки «Подарунок часу» (Пантеон, 2006) і розділу «Гумор для фізиків» у книжці «Конденсоване знання» (Harper, 2004). Понад тридцять років працював в уряді США, займаючись питаннями держбезпеки.

Учителем Мюллера був нобелівський лауреат Луїс Альварес. Коли Ричард захистив докторську дисертацію з фізики часток, то почав працювати над власними інноваціями, серед яких проект із вивчення опромінення від космічних мікрохвиль, із пошуку супернових зірок... Він дав ім’я Немезиди зірці, що, за його висновками, має перебувати на величезній відстані від Сонця. Ще в 1989 р. журнал Newsweek Magazine визнав Мюллера одним із 25 найвизначніших фізиків США.

Отже, пропонуємо читачам «ДТ» інтерв’ю професора Ричарда Мюллера про сучасні глобальні проблеми та прогнози вченого щодо майбутнього нашої планети.

— Професоре Мюллер, торік у Сполучених Штатах вийшла ваша книжка «Технологія для президентів», частини з якої ви публікували впродовж трьох років у різних часописах. Чому фізик береться писати для президентів?

— Три частини цієї книжки можна прочитати безплатно на моєму сайті (www.muller.lbl.gov). Книжку побудовано на основі мого курсу, який я читаю в університетах (за спеціальністю «технологія управління»). Я написав про сучасні рівні електронного управління у глобалізованому світі.

— У вашій книжці в кількох есеях ідеться про глобальне потепління та можливі шляхи виправлення ситуації.

— Світові організації і досі не мають переконливих підтверджень, що глобальне потепління викликане діяльністю людства. Якщо зміна клімату на Землі спричинена нами, то всі подальші дії будуть незначущі. Катастрофи не уникнути. Через 15 років найбільшими виробниками оксиду карбону будуть Китай і Індія, а не США. Вони ніколи не підуть на зменшення викидів, оскільки це підірве їхню економіку. Сьогодні потрібна глобальна програма зменшення оксидів вуглецю у промисловості. Я досить скептично ставлюся і до альтернативних видів енергії. Поясню чому: бідні країни не в змозі перейти на них, а саме вони й відповідальні за глобальні зміни. Хіба що винайдуть такі енергетичні джерела, що будуть дешевші, ніж вугілля.

Аналіз результатів зміни екологічної ситуації у світі виявляє низку тенденцій. Зокрема, за останні 200 років уміст вуглекислого газу (СО₂) в атмосфері Землі постійно зростає. За однією з версій через це середня температура Землі за останні 100 років підвищилася на 0,5°С, що може призвести до катастрофічних для нашої планети наслідків, зокрема підвищення рівня Світового океану і затоплення територій. Проте, хоча ця гіпотеза і вірогідна, визнавати її доведеною поки що не можна. Крім зміни клімату, викиди транспорту і підприємств небезпечні також і для здоров’я людей. Уплив найпоширеніших забруднювачів — SO₂ і NO₂ — спричиняє зростання смертності населення. Підвищений рівень смертності від захворювань органів дихання зафіксовано в Лондоні, Афінах, Ліоні — містах із високим рівнем змісту таких речовин.

Молекула CO є одним із важливих проміжних продуктів горіння. Горіння органічних сполук у повітрі протікає в дві стадії: окислення початкового пального до CO і догорання CO до CO₂. За різними даними, щорічно цього газу потрапляє в атмосферу не менше ніж 800—1200 млн. т. Збільшення його концентрації — одна з головних причин підвищення температури на планеті і виникнення парникового ефекту.

У світі ведуться активні роботи із забезпечення ефективного горіння з мінімальним рівнем шкідливих викидів. Наприклад, двом австрійським фірмам вдалося створити компактні лазерні свічки запалення для двигунів внутрішнього згорання. Подібні проекти із застосуванням лазера в системі горіння розроблялися давно.

— Проте, розуміючи глобальність катастрофи, ви виступаєте проти водневої економіки?

— Я не вважаю, що воднева економіка має серйозне майбутнє, як не орієнтуються на неї і більшість учених у світі. Нафту можна виробляти з вугілля за 45 дол. за барель, і, думаю, це буде переважати в нашій економіці. Треба бути чесними: лише країни з достатнім рівнем ВВП можуть дозволити собі альтернативні види енергії, але це не поліпшить реальної ситуації у світі.

Спираючись на результати комп’ютерного моделювання, я стверджую, що масовий перехід на водень як паливо для автомобільних та інших двигунів може сприяти деградації озонового шару, особливо над полюсами, а також охолодженню атмосфери.

Враховуючи це, не дивно, що багато хто бачить у водні екологічно чисту альтернативу сучасним видам палива у всіх можливих сферах — від автомобілів та побутових пристроїв до електростанцій. Американський конгрес уже в найближчі три-чотири роки має намір вкласти в розробку технологій із використання водню понад три мільярди доларів і сподівається на масове використання автомобілів на водневому паливі вже до 2020 року. Найбільші автомобілебудівні компанії вже сьогодні інвестують значні кошти в розробку двигунів на Н₂. І хоча на шляху до масштабного використання водню як палива ще чимало проблем різного характеру, світові лідери налаштовані оптимістично.

На сторінках журналу Science група американських учених опублікувала результати своїх досліджень про те, що швидке розширення водневої індустрії може датися взнаки відчутними кліматичними змінами і зростанням озонових дір. Дослідники стверджують, що в разі повної заміни воднем усіх інших видів палива значні його кількості потраплятимуть в атмосферу внаслідок витікання з труб, паливних терміналів і різних двигунів. За словами Юка Юна, одного з каліфорнійських дослідників, щорічно в такий спосіб може втрачатися від 10 до 20% водню або, щонайменше, 60 мільйонів тонн. Виділення такої кількості газу може призвести до потроєння кількості водню, що надходить у атмосферу (крім штучних, існують і природні джерела водню).

Завдяки своїй легкості, водень швидко підіймається у верхні шари атмосфери, і, досягнувши стратосфери, взаємодіє з киснем, утворюючи воду. Збільшення кількості водню призведе до збільшення кількості водяної пари. Згідно з результатами комп’ютерного моделювання, передбачуване зволоження стратосфери спричинить зниження її температури приблизно на 0,5 градусів за Цельсієм. Як бачимо, у майбутньому нам може загрожувати не тільки глобальне потепління. Це сприятиме порушенню процесів формування озону і збільшенню озонових дір над полюсами — на 8% над Північним і на 7% — над Південним. Проте прогнози щодо небезпеки викидів водню в атмосферу відносні. Цикл водню залишається не до кінця дослідженим, тому стверджувати щось було б необачно. Не виключено, що велику кількість водню може поглинати ґрунт.

— Пане Ричарде, хотів би запитати вас як експерта про прогнози щодо майбутнього нашої планети? Вони оптимістичні?

— Я схильний думати, що так. Світ усе одно в чомусь стає кращим — мені так здається. Сьогодні медицина навчилася виліковувати ще сто років тому невиліковні хвороби. Експерти прогнозують, що світового голоду також не буде — завдяки біотехнологічним ресурсам. Гадаю, що формування великих економічних потоків та інфраструктур зменшить можливість війни у світі. Як правило, елементи великих систем не спричиняють світових зрушень. На це здатні викинуті з системи малі й непомітні елементи, які на певний час знайшли тіньову підтримку. Поширення інформаційного простору як єдиної мережі збільшить рівень реальної свободи. Технології також дають таку свободу, за умови, що вони працюють на людину. Крім того, маю всі підстави сказати, що незабаром темпи приросту популяції в густонаселених регіонах світу зменшаться, і якість життя істотно поліпшиться.

Що ж до невтішних аспектів прогнозу, то можу порадити українцям готуватися до найспекотнішого року за всю історію метеоспостережень. Маю підстави стверджувати, що середньорічна температура в 2007 році буде на 0,54° вища від традиційних для планети 14°С. Маю два пояснення потепління клімату — парниковий ефект та аномально тепла течія Ель-Ніньо біля північно-західного узбережжя Південної Америки.