Радіація не пахне

Працівники Обнинського медичного радіологічного наукового центру РАМН установили, що лабораторні миші й пацюки у певні терміни після опромінення виділяють із сечею летучі компоненти, запах яких впливає на склад крові здорових тварин і знижує їхню спроможність до імунної відповіді. Та симптоми променевої хвороби розходяться як кола по воді: один гризун, який нюхав сечу опроміненої тварини, може, у свою чергу, послабити імунітет багатьох здорових.

Дослідники працювали із самцями мишей. Одного із самців сильно опромінювали, а потім повертали у власну групу. За добу опромінений самець устигав викликати в сусідів по клітці розлади імунної системи та порушення формули крові. Потім одного із захворілих звірків пересаджували до клітки зі здоровими мишами. Він «заражав» ознаками променевої хвороби наступну групу мишей. У кожній такій групі спроможність до імунної відповіді знижувалася приблизно на чверть. У контрольній групі, із якої самця викрадали й повертали без опромінення, ніхто не захворів.

Послідовна «передача» порушень від однієї групи тварин до іншої може відбуватися не лише з допомогою окремих особин, а й за допомогою зразків сечі, що всмокталася у паперову підстилку. Вчені довели, що з ефект передачі відповідають саме її летучі компоненти: сеча опромінених мишей, прогріта при температурі 40 градусів, утрачає імуносупресивну активність. Ефект не спостерігався й у випадку, якщо папір поміщали в пластиковий пакет, що виключає випаровування.

Отже, учені визначили, що навіть одна опромінена особина може бути причиною поширення повторних порушень імунної системи у тварин, які контактують із нею. Ефект більш виражений, якщо переносником хвороби стає не рядовий гризун, а домінуючий самець, лідер групи. Вочевидь, такий самець подає більш сильні хімічні сигнали. Тварини, які контактували з ним або з його підстилкою, у свою чергу можуть стати причиною розвитку порушень у побратимів, що не піддавалися опроміненню. Так розвивається своєрідна «ланцюгова реакція» поширення повторних пострадіаційних порушень у групах особин, яких не опромінювали. Реакція поширюється і на особин іншого виду, наприклад, на «запах радіації», який йде від мишей, реагують і пацюки. Одна-єдина опромінена миша, яка втекла з віварію чи вирвалася перед смертю з осередку поразки, залишить за собою сліди різних гризунів з ослабленим імунітетом. Екологічні наслідки такої події можуть бути дуже серйозними, повідомляє агентство «Інформ Наука».