ЛЮДИНА І МИША — НЕ БЛИЗНЮКИ, АЛЕ БРАТИ?

Хоча розшифровка людського геному в основному завершилася ще 2000 року, отримати з цього відкриття істотну практичну користь ученим було дуже важко. Адже потрібно було ще розібратися в принципах роботи цієї гігантської бази даних. А опрацювати 3-мільйонний код генетичної інформації, яка міститься в кожній клітині людського організму, поки ще не в змозі навіть найпотужніший комп’ютер. Зате, як з’ясувалося, це можна зробити шляхом зіставлення геному людини з геномом лабораторної миші, яка служила моделлю для більшості експериментів, поставлених в останні десятиріччя.

Результати такого зіставлення, оприлюднені в останньому номері журналу Nature, виявилися приголомшливими. Хоча шляхи еволюційного розвитку людини та миші розійшлися близько 75 мільйонів років тому, 80 відсотків їхніх генів практично повністю збігаються. Серед 20 відсотків, що залишилися, також виявлено чимало спільних ознак.

І все-таки найбільш вражаючим виявився той факт, що власне інформацію про будову організму як людини, так і миші, про їхні функціональні особливості несе лише половина генів. А друга половина геному є, грубо кажучи, інструкцією з використання першої.

Ерік Ландер, директор програми дослідження геному Кембріджського інституту біомедичних досліджень, який очолював цей проект, вважає, що тепер ученим легше буде розібратися в механізмах виникнення різноманітних патологій і знайти більш ефективні засоби лікування найстрашніших і найбезнадійніших захворювань.