ІНФОМАГІСТРАЛЬ

Народження світла

Дослідження, проведені за допомогою космічного телескопа «Хаббл» на найвіддаленіших у часі та просторі космічних об’єктах, дозволили вченим припустити, що їм удалося спостерігати зародження Всесвіту із первородної темряви. Світло перших зірок пронизало чорний космос подібно до спалаху блискавки, слабкий відсвіт якої дійшов і до нас. Втім, деякі спостерігачі люблять порівнювати побачену картину з барвистим феєрверком. Проте жодним чином уже не зі слабким мерехтінням, яке поступово загоряється в космічній темряві подібно до вогників села, що пробуджується, як це передбачалося раніше.

Ця космічна зоря, якщо буде підтверджено істинність її інтерпретації, змусить учених переглянути більшість теорій еволюції Всесвіту. Кеннет Ланзетта, який проводив дані спостереження в державному університеті Нью-Йорка, датує отримані ним світлові промені кількома сотнями мільйонів років від початкового відліку часу. За його оцінками, процес утворення зірок на початковому етапі формування Всесвіту відбувається в 10 разів швидше, ніж у наші дні. Цей «динамічний» період розпочався, на думку вченого, через 500 мільйонів років після Великого Вибуху — гіпотетичної події, яка 14 мільярдів років тому була початком Всесвіту.

Цей Великий Вибух споконвічно супроводжувався активним поширенням радіації та енергії, і тільки потім, у процесі поступового охолодження, виникли протони та нейтрони. Потім із цих будівельних цеглинок утворилися ядра атомів водню, гелію та літію, які незабаром стали мати й власні електрони. Протягом приблизно 300 тисяч років Всесвіт складався в основному з водневих і гелієвих хмар. Усі ці процеси відбувалися в суцільній пітьмі й належали до так званого темного періоду.

А далі, як припускають учені, щільність водневих хмар почала різко зростати, і внаслідок колапсу під дією власної гравітації сталося народження перших зірок. Тоді й виникло світло.

Як передбачалося раніше, процес цей відбувався поступово, і «динамічна» фаза розпочалася, лише коли вік Всесвіту перевалив за середину його нинішньої оцінки. Проте нові спостереження і, головне, нові розрахунки (у їхню основу д-р Ланзетта заклав припущення, що понад 90 відсотків світла найперших зірок виявилися втраченими), змушують відсунути цей момент на більш ранній термін. Щоправда, підтвердити чи спростувати нову теорію можна буде не раніше 2008 року, коли на орбіту виведуть космічний телескоп нового покоління.

Таємниця темної речовини

Про здатність учених усе ускладнювати сказано вже чимало.

Про те, що сяючі зірки та їх сузір’я розподілені в просторі не рівномірно, а сконцентровані в окремі нитки, смуги чи спіралі, між якими знаходяться величезні масиви невідомої матерії, заговорили в 1980-х роках. Принаймні без існування цих масивів жодним чином не можна було отримати баланс гравітаційних сил і щільність речовини, що спостерігалося в космосі, який є над нами. Проте виміри, зроблені в 1990-х роках за допомогою супутникових радіотелескопів, показали, що щільність усього того, що перебуває між видимими об’єктами, утричі нижче за критичний розмір, припустимий найпопулярнішими рівняннями. Тоді вчені вирішили, що, крім темної речовини, у Всесвіті є ще й темна енергія. На якийсь момент здалося, що космічний паззл уже практично складений. Проте дані, опубліковані Робертом Рудом у січневому номері журналу Nature, свідчать про те, що цією темною речовиною можуть виявитися цілком тривіальні елементарні частки, які утворилися в момент Великого Вибуху. У результаті взаємовідносин між світлом і темрявою у Всесвіті вони виявилися знову настільки заплутаними, що в учених, судячи з усього, виникне ще не одна можливість усе ускладнити.

за матеріалами зарубіжної преси