ГРОШІ ЗІ... СМІТТЯ

У «Зеркале недели» №6 від 7 лютого 1998 р. була надрукована стаття «Нам грозит новый потоп — мусорный», де розповідалося про те, як на херсонській виробничо-комерційній фірмі «Біолог» розробили та впровадили у виробництво унікальну у світовій практиці технологію глибокої переробки полімерних відходів. Якщо простіше, то з використаної тепличної й пакувальної поліетиленової плівки стали робити гарний, міцний та екологічно чистий покрівельний лист під назвою «Біолайн». Тільки одна річ підкувати блоху й зовсім інша — освоїти випуск підкованих бліх. З цим у нас завжди було сутужно.

Колективу фірми «Біолог» вдалося подолати об’єктивні й штучні труднощі, яких було, як кажуть, навалом. За три роки випуск продукції збільшився в 10 разів (!). Хто б міг подумати, що це невеличке приватне підприєм-ство стане конкурентом потужним західним концернам, які виробляють єврошифер. Але ж стало! Принаймні в Туреччині покрівельний матеріал «Біолайн» із Херсона поволі витісняє французький «Ондулін». Чому б і ні, якщо він за всіма параметрами перевершує закордонний аналог, а вартість його нижча. Тому в офісі фірми «Біолог», що випускає таку конкурентоспроможну продукцію, часто можна почути турецьку мову. На жаль, попит на «Біолайн» нерідко випереджає можливості фірми. Буває, що замовники забирають покрівельний лист «свіжоспеченим», прямо з-під преса. Звідси випливає, що золота жила смітників в Україні чекає своїх старателів. Тим часом країною блукає чимало проектів придбання імпортних сміттєспалювальних заводів. «Це позавчорашній день утилізації відходів, — стверджує голова ради засновників фірми «Біолог» Володимир Лук’яненко. — Сміття в Україні немає. Є сировина, з якою можна й потрібно працювати». Слова підкріплені справою. А практика, як відомо, — критерій істини.

Коротка довідка. «Розкручування» виробництва вилилося фірмі «Біолог» в один мільйон гривень. На Заході такий проект коштує 7—8 мільйонів доларів.

Успіх фірми «Біолог» (є членом Міжнародної асоціації переробників твердих відходів — ISWA) міг би бути більшим, якби економічна політика держави сприяла розвитку галузі, що утилізує й переробляє відходи. У законі України «Про відходи» продекларовані деякі пільги «чистильникам» навколишнього середовища. Насправді ж жодного послаблення від держави фірма «Біолог» так і не отримала (немає меха-нізму реалізації окремих статей закону). Не сприяє вказаний закон і розвитку мережі підприємств зі збирання вторинної сировини. А щоб вона з’явилася, достатньо надати збирачам відходів бодай податкові пільги. Приміром, у Німеччині сім років тому держава стала дотувати збирання і переробку полімерних відходів із розрахунку 2400 марок на одну тонну. Поступово сума дотації зменшувалася й 1999 року становила 150 марок. Це свідчить про те, що галузь розвивається і зміцнюється. Так роблять у «них». А в нас луплять зі збирачів вторинної сировини навіть прибутковий податок.

Місцевої сировинної бази давно стало бракувати херсонським виробникам «Біолайну». Взагалі, використаний поліетилен на території області (щорічне споживання близько 4 тис. тонн) є, але нікому його збирати й утилізувати. Доводиться шукати заготівників сировини в інших областях. Транспортні витрати лягають на собівартість продукції. Ось така петрушка! І все ж виробництво покрівельного листа й супутніх товарів на фірмі «Біолог» продовжує зростати й удосконалюватися. Днями групу працівників підприєм-ства заохотили преміями з коштів засновників за впровадження раціоналізаторської пропозиції, що дозволила бодай трохи, та все ж здешевити продукцію. А це запорука підвищення її конкурентоздатності.

Нещодавно на фірмі запустили у виробництво надзвичайно міцний армований полімерний лист. Усе унікальне технологічне устаткування виготовляється виключно на вітчизняних заводах. «Ми не використовуємо жодного імпортного болта, — каже головний технолог фірми Лариса Баліошенко. — Це дає повну незалежність від імпортних технологій та постачальників, заощаджує валюту». Створена на підприємстві технологія настільки гнучка, що протягом однієї години дозволяє переходити на випуск іншого виду продукції.

Сьогодні у штаті фірми «Біолог» трудиться 129 чоловік. Навколо неї «підгодовуються» ще сотні людей: заготівники сировини, покрівельники, транспортники і т.п. Це не кажучи про те, що фірма акуратно платить податки і зарплату (щотижня) робітникам. За три роки підприємство виготовило і продало в Україні за умов найжорсткішої конкуренції понад 500 тисяч квадратних метрів покрівельного листа. Це дозволило країні зберегти близько двох мільйонів доларів, які б «вимив» імпорт. А ще звільнило всіх нас від двох тисяч тонн синтетичного сміття. Така економічна ефективність виробничо-комерційної фірми «Біолог». Проте виникає запитання: коли ж у країні з’являться економічні й законодавчі передумови для збільшення виробництв, які успішно переробляють вторинні ресурси?