ДЕРЖАВА — ІНТЕЛЕКТУ: «МИ З ВАМИ НІДЕ НЕ ЗУСТРІЧАЛИСЯ?..»

Те, що лінощі є двигуном прогресу, — факт загальновідомий. Отже, ми, українці, до непристойності працелюбні? Тоді (це теж з аксіом) чому такі бідні?.. При аналізі сьогоднішніх вітчизняних реалій, висновок напрошується сам собою: просто наша держава абсолютно не зацікавлена в прогресі, будівельним матеріалом якого є саме праця. Насамперед — інтелектуальна.

Втім, є люди, переконані в райдужності, принаймні перспектив українських творців «високочолого» продукту. Серед них — голова Держдепартаменту інтелектуальної власності Микола Паладій. Одна з головних передумов його оптимізму — вітчизняна нормативно-правова база в сфері інтелектуальної власності (ІВ) відповідає міжнародним нормам. Зокрема, у січні 2003-го ВР прийняла абсолютно цивілізований Цивільний кодекс України, який містить окрему книжку «Право інтелектуальної власності». Важливим є те, що в кодексі визначене право ІВ на наукове відкриття, що має засвідчуватися дипломом і охоронятися в порядку, встановленому законом. Об’єктом права ІВ, відповідно до Цивільного кодексу, стане й раціоналізаторська пропозиція.

Та прийняти хороші закони — лише півсправи, вони мають працювати. З цим же в нас зовсім не так благополучно, як хотілося б. Понад те, лише нещодавно в складі департаменту з’явився підрозділ інспекторів із питань ІВ, у чийому веденні — контроль за дотриманням норм відповідного законодавства. Та поки що таких фахівців у країні всього 20 (!), мріяти про швидке й тотальне наведення порядку не доводиться.

Не менш важлива проблема — забезпечення ефективного судового захисту прав ІВ. Тут (принаймні в організаційному плані) намітився явний прогрес. Сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України з розгляду «інтелектуальних» справ, такі самі структури з’явилися в складах господарських судів АР Крим, областей, Києва та Севастополя й апеляційних господарських судів. Другий крок — створення спеціалізованих палат із питань ІВ у Вищому господарському суді України та в апеляційних господарських судах. До числа позитивних зрушень пан Паладій відносить і активізацію співробітництва між очолюваною ним структурою і МВС.

Не сидить без справи й колектив апеляційної палати департаменту, до чиєї компетенції входить розгляд суперечок, які стосуються прав на об’єкти промислової власності, зокрема, коли йдеться про правомірність проведення експертизи заявок на них. У недалекому майбутньому держдепартамент інтелектуальної власності ІВ планує виступити з ініціативою створення в державі спеціалізованого суду з питань ІВ або Патентного суду.

Хоча показники творчої активності наших учених, виробників, працівників різноманітних галузей народного господарства перманентно зростають (скажімо, 2002-го кількість поданих заявок на всі об’єкти промислової власності на 15—20% більше аналогічного показника 2001-го), у справі стимулювання винахідників Україна однозначно «пасе задніх», переконаний М.Паладій. Пряме тому свідчення — «відплив мізків», що не припиняється. Як його зупинити, ні для кого не секрет: потрібно створити тим самим ученим відповідні умови праці на батьківщині. На думку голови держдепу ІВ, одним із перших кроків у цьому напрямі може стати більш ретельний підхід до державного фінансування наукових програм і проектів, підкріплений прямою зацікавленістю держави в їхніх результатах. Як і в усьому цивілізованому світі, наша країна повинна мати право викуповувати у винахідника частину його прав. У такий спосіб у майбутньому держава зможе фінансувати не лише підвідомчі йому, а й приватні структури, керуючись лише потенційною вигідністю запропонованої ідеї.

Дуже актуальне й питання правової грамотності населення. Ринок ІВ має бути цивілізованим, правила гри на ньому — прозорі й точно дотримуватися. Переконати в цьому підростаюче покоління українців покликані кілька спеціальних програм, підготовлених держдепом для вузів і загальноосвітніх шкіл. І, цілком можливо, уже з наступного навчального року «що таке ІВ і з чим її їдять» дізнаються багато українських школярів і студентів. А буквально днями фахівці департаменту закінчують роботу над абеткою інтелектуальної власності, яку, зокрема, розмістять на своєму сайті — Error! Bookmark not defined. Не лінуйтесь, загляньте. Адже в даному випадку лінь може виявитися гальмом вашого власного прогресу.