ЧЕРЕЗ ФАО — ДО АГРАРНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

У травні 2002 р. у Києві на базі Національного аграрного університету України відбудеться підписання меморандуму про співробітництво та взаєморозуміння між Світовим консорціумом закладів вищої аграрної освіти й досліджень у сільському господарстві та ФАО — спеціальною організацією при ООН із проблем сільського господарства та продовольства.

Світовий консорціум, президентом якого сьогодні є ректор Національного аграрного університету академік Д.Мельничук, — найбільше об’єднання провідних вищих навчальних закладів аграрного профілю й дослідних центрів світу. До його складу нині входить близько 400 університетів і організацій із 136 країн. Серед них — університети штатів Айова, Луїзіана, Пенсільванія, Огайо, Індіана (США), Вагенінген (Нідерланди), університет сільськогосподарських наук (Австрія), імені Гумбольдта, Гохенгайм (Німеччина), Токійський університет сільського господарства. Для України членство у Світовому консорціумі — велика честь і свідчення міжнародного визнання її важливої ролі як у сфері аграрної освіти й науки, так і в розв’язанні продовольчої проблеми у світі взагалі.

Основне завдання Світового консорціуму — пошук і реалізація шляхів розв’язання глобальних проблем аграрної освіти й науки. Зокрема, таких, як взаємовизнання систем освіти, модернізація систем навчання й досліджень із використанням найсучасніших досягнень інформатики, біотехнології, оцінки якості й безпеки сільськогосподарської продукції, гуманізації освіти тощо. Всі ці питання близькі до завдань і місії ФАО.

В Україні, на жаль, мало знають про діяльність цієї міжнародної інституції. Дуже шкода, але наша країна не є її членом. Тим часом членство в цій авторитетній організації має цілу низку переваг. Так, відразу після вступу України в ФАО буде створено умови для роботи близько двох десятків найкращих українських фахівців у її структурах. Вони зможуть формувати й захищати інтереси України на рівні ООН у всіх галузях сільського, лісового, рибного господарств, а також харчових технологій і ветеринарної медицини. Їх можуть залучити до роботи органів, що забезпечують аграрну політику на світовому рівні. Але на сьогоднішній день українські фахівці такої можливості не мають, а Україна фактично залишається за бортом світової аграрної політики.

Уже тепер, ще не будучи членом ФАО, фахівці й політики України можуть відчути всю важливість участі в роботі міжнародних заходів, здійснюваних цією організацією. Зокрема, наприкінці лютого 2002 року офіційні делегації всіх країн Європи брали участь у Панєвропейській конференції з проблем якості та безпечності продуктів харчування, організованій спільно ВООЗ і ФАО. На форумі, де виступали представники й нашої країни, ухвалили пропозицію про організацію пілотного проекту для України з проблеми якості й безпечності продуктів харчування.

На сьогоднішній день ФАО об’єднує 183 країни світу, розділені на сім регіонів, плюс Європейський Союз як колективний член. ФАО — основний міжнародний орган координації розвитку світового сільського, лісового, рибного господарства та сільської місцевості. Саме ФАО аналізує та повідомляє своїх членів про особливості формування світових продовольчих ринків, продовольчої політики й цін на продукти харчування. Саме тут країни, економіка яких реформується й розвивається, дістають змогу освоїти найсучасніші технології та одержати відповідну інформацію.

Фінансування організації, штаб-квартиру якої розташовано в Римі, має дві головні складові — постійну й галузеву програми. Якщо підсумувати їхній середній бюджет за рік, то вийде сума порядку мільярда доларів США. Ці гроші йдуть на підтримку підрозділів ФАО, які розробляють відповідні рекомендації щодо політики та планування вказаних вище питань для урядів країн — учасниць ФАО, а також великі перспективні проекти в окремих регіонах планети тощо.

Організована 1945 року, ФАО почала працювати на Європейському континенті через шістнадцять років. 1961-го, у Женеві, було засновано Європейське регіональне бюро, згодом перенесене в Рим. Його діяльність у 70—80-х фокусувалася на обміні інформацією всередині регіону та співробітництві в окремих специфічних аспектах розвитку аграрного сектора між країнами — членами ФАО. Саме в цей період було створено мережі її науково-дослідних і прикладних організацій. Першою з них стала ESCORENA — Європейська система кооперативних дослідних мереж. Нині вона об’єднує близько трьох тисяч учених по всій Європі, котрі працюють над дослідними проектами в різних галузях. З моменту створення ESCORENA розширилася настільки, що тепер включає вже 13 науково-дослідних центрів і дедалі глибше займається глобальними проблемами. Існують і кілька інших аграрних дослідних центрів, що працюють над раціональним виробництвом енергії, переробкою сільськогосподарських, муніципальних, індустріальних відходів і їх повторним використанням у сільському господарстві.

У Європейському регіоні послуги, які систематично надає ФАО, включають моніторинг світових і регіональних обсягів виробництва і продажу продуктів харчування, надання допомоги в питаннях, пов’язаних із сільським, лісовим, рибним господарством. А також дослідження харчування та статистики, контроль над захворюваннями рослин і тварин, розробку нормативів якості та безпечності сільськогосподарської сировини, продуктів харчування тощо. Слід наголосити й на тому, що ФАО проводить навчання персоналу з проблем вступу тієї чи іншої країни у Світову торговельну організацію.

У надзвичайних ситуаціях ФАО спроможна координувати надання зовнішньої допомоги сільському сектору. Це недавно чітко продемонстровано в Боснії — Герцеговині та Приштині (Косово), де ФАО створила свої координаційні центри екстреної допомоги.

Наприкінці 80-х, слідом за політичними зрушеннями в Центральній і Східній Європі та Середній Азії, ФАО зміцнила свою присутність і розширила сферу діяльності й у цьому регіоні. Перехідний процес виявився тривалішим і складнішим, ніж очікувалося, а для сільського сектора — особливо болісним. З 1990 року впав рівень сільськогосподарського виробництва в усіх постсоціалістичних країнах. І хоча на даний момент у більшості держав Центральної Європи він стабілізувався на рівні близько 70% від обсягу, що передував перехідному періоду, у деяких країнах СНД рівень сільськогосподарського виробництва продовжує падати.

За останні десять років у Європейському регіоні різко збільшилася кількість країн — членів ФАО. Порівняно з 29 1990 року, 2001-го у ФАО входило вже 44 країни-члена, включаючи Європейський Союз. Нині 22 з цих держав можуть вважатися кандидатами на одержання допомоги ФАО. Їхні потреби в допомозі відрізняються залежно від рівня економічного розвитку кожної з цих країн, зокрема, від стану сільського сектора. За економічною оцінкою ООН, шість держав регіону належать до категорії з низьким доходом і браком продовольства. Крім того, доцільність одержання допомоги може залежати від статусу тієї чи іншої країни в процесі приєднання до Євросоюзу чи від факту її перебування за рамками ЄС (як у випадках із країнами СНД). Приєднання до регіональних економічних організацій також може відігравати важливу роль у плануванні розвитку країни.

Діяльність ФАО грунтується на гнучкому, цілеспрямованому підході до вирішення завдань, що враховують індивідуальні потреби країн-членів і відмінності широкого спектра економічних реформ, що відбуваються сьогодні в регіоні. Власне, присутність у Європі цієї організації спирається на потужну й різноманітну технічну базу, що дозволяє вирішувати найширший спектр питань. Приміром, починаючи з весни минулого року, ФАО брало участь у 38 місцевих проектах, загальний бюджет яких перевищив 23 мільйони доларів. Основна їхня частина фінансувалася програмою технічного співробітництва, решта — з різноманітних позабюджетних джерел (дотації урядів країн, що беруть участь в урядових програмах співробітництва, тобто з кредитних фондів, розміщених у ФАО). Крім того, понад 30 мільйонів доларів виплачуються на 26 проектів, керованих спеціальною оперативною службою допомоги в зонах важкого становища. Це переважно стосується Балкан — Косова, Югославії та кавказьких країн, що потерпають від суворої посухи. Проекти в зонах лиха й «гарячих точках» головним чином покликані дати економіці сільського господарства необхідний імпульс для руху вперед.

У листопаді 2003 року в Києві заплановано провести третю конференцію Світового консорціуму, а також приурочену до неї міжнародну виставку «Світова аграрна освіта, дослідження й технології III тисячоліття». Передбачається участь консорціуму й Національного аграрного університету в кількох міжнародних конференціях, семінарах і воркшопах, проводжуваних ФАО, із питань якості й безпечності сільськогосподарської продукції, біотехнологій, інформаційного менеджменту. Розробляється проект організації регіональних груп експертів для розробки рекомендацій аграрним університетам (факультетам, коледжам) до навчальних планів і програм для фахівців сільського, лісового, рибного господарства й ветеринарної медицини. Ці рекомендації повинні стати важливим кроком на шляху взаємоадаптації та взаємовизнання систем аграрної освіти, поліпшення систем підготовки фахівців, виховання молоді. Ще кілька пілотних проектів — з організації та випуску електронного міжнародного спеціалізованого часопису «Світова аграрна освіта, дослідження й технології: досягнення та проблеми», зі створення електронного варіанта каталогу вищих навчальних закладів аграрного профілю світу, з підтримки розвитку лабораторії якості й сертифікації сільгосппродукції в Національному аграрному університеті — у стадії розробки.