Молочна "колотуха"

В аграрному червні домінували не жнива, а молоко. Україна вперше гучно відсвяткувала Міжнародний день молока. Водночас стартував і масштабний усеукраїнський проект "Три молочні продукти на день", покликаний не лише пропагувати корисність молокопродуктів, а й підвищувати їх якість. Головна мета цього заходу, за словами організаторів, - піклування про здоров'я українців.

Не знаю, чи наблизить нас проста формула "три на день" до європейців за рівнем споживання молочних продуктів. Принаймні я обходжуся без них. Не скаржуся на травлення, тому не поліпшую його кисломолочними продуктами, не хлепчу молоко, бо зуби та кістки і без нього міцні, не підтримую загального тонусу організму твердим сиром.

Однак мені не байдуже, що намащує на скибку моя рідня - вершкове масло чи замаскований під нього спред. Я просто стовбенію, коли знайомі технологи розповідають про "натуральну сметану"… без жодного відсотка молочного жиру - виключно з пальмової олії. Про те, що вміст останньої зашкалює у морозиві, яким ласує дітвора. Про "збовтані" йогурти… І якщо нація споживатиме саме такі "три молочні продукти на день", то вона аж ніяк не стане здоровішою. Навпаки, побільшає онкологічних і серцево-судинних захворювань - це похідні споживання "пальми". Причому ці болячки супроводжуватимуть не одне покоління.

Прикро, але не всі осуджують харчовий геноцид. Є теоретики-практики, котрі стверджують, що бідні, себто ми, потребують дешевих харчів. І згодовують нам усіляку "колотуху", яка немає нічого спільного із традиційним молочним продуктом української кухні. Замість натуральних підсовують ерзаци із довільними консистенціями "пальми". У професійному середовищі таких фіґлярів називають просто - "мазутники". Добропорядним виробникам гидко, коли у супермаркетах їхня продукція мирно сусідує на одній полиці із молочними аналогами, вводячи в оману покупців.

Покласти край засиллю псевдомолочної продукції намірилися представники депутатської більшості. Саме Андрій Деркач, Григорій Смітюх, Артем Пшонка, Олександр Голуб, Дмитро Шенцев та Євген Мураєв запропонували відкоригувати Закон України "Про молоко та молочні продукти" з тим, щоб посилити заходи боротьби з фальсифікацією молочних продуктів. Зміни, запропоновані ними, повністю перекроять ринок молочних продуктів.

По-перше, "молочні продукти" у довгорічному борюканні із "молоковмісними" візьмуть гору. За термінологією законопроекту №2172, "молоковмісними" називатимуться лише ті, в яких частка натурального молочного жиру буде не менш як 50% проти нині діючої норми 25%. Причому без заміни молочного білка на соєвий, у якому часто-густо присутні "стероїди" ГМО.

Власне, через оті 25% переступали, як хтіли. І називали продукт, як заманеться. Якщо він містив 50% молочного жиру, то це - молочно-рослинний, домінувала олія - навпаки, рослинно-молочний. А ми ламали голову: чим же "масло" відрізняється від "маселка", "сир" від "сирочка" чи "сирного продукту"? І, зрештою, рука тяглася за тим, що на дві-три гривні дешевше, із немолочними домішками.

По-друге, виробників зобов'язали у відповідний спосіб маркувати молоковмісні продукти. Йдеться, як ви зрозуміли, не про позначення ДСТУ (державний стандарт) чи ТУ (технічні умови). Останнє означає, що підприємство "під себе" само склало рецептуру і пропорційне співвідношення інгредієнтів, спосіб переробки і обробки продукту, методи його виготовлення. Якщо інформація про ДСТУ будь-якого молочного продукту є загальнодоступною, то про ТУ, як правило, закрита. Тому й важко дізнатися, чим же вони все-таки різняться.

Нововведення передбачає подавати у молоковмісних продуктах перелік власне інгредієнтів. Як на мене, то слід вказувати ще й відсоток їх присутності у тому чи іншому виробі. Сподіваюся, зазначений склад компонентів і назву "молоковмісний" друкуватимуть не "бісером", а таким шрифтом, який прочитає і школяр, і пенсіонер: без лупи і адміральського бінокля.

Є "ввідна" і для торговельних мереж. Вони мусять розміщувати молоковмісні продукти на прилавках, стелажах, у секціях окремо від натуральних та інших харчових продуктів. Я додав би: і не лише супроводжувати полиці відповідними написами, а й фарбувати їх у певний колір. Приміром, на зеленій рампі позиціонувати натуральні молочні продукти, червоній - молоковмісні, а на чорній - решту, які й близько не бовтались у молоці.

І, по-третє, за невиконання перелічених приписів передбачається покарання як для виробників молоковмісних продуктів, так і для торговців. Юристи зауважують, що запропоновані штрафні санкції надто суворі (від 50 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян) і неадекватні адміністративним порушенням. Розміри їх навіть перевищують покарання за кримінальні діяння у цій сфері. Тим більше на сьогодні діє близько 50 законів і законодавчих актів, які визначають порядок притягнення юридичних осіб до відповідальності. Тому доцільно множити не закони, а уніфікувати їх і встановити єдиний процесуальний порядок притягнення винних.

Безперечно, порушників, особливо у сфері виробництва і торгівлі харчовими продуктами, слід жорстко карати. Приміром, штрафами у розмірі 100% вартості виробленої чи реалізованої продукції, або ж певної партії тощо. Хай навіть і за брехливе маркування… Щоб іншим було зась!

У Росії за подібні "діяння" намірилися законодавчо підвищити суми штрафів для ритейлерів. Оскільки діючі сміховинно низькі: 5 тис. руб. - це філіжанка або дві кави. За багатомільярдного обсягу ринку… А в разі системних порушень при реалізації харчових продуктів, у тому числі і за прострочений термін зберігання, позбавляти роздрібні компанії права на торгівлю.

У цьому плані мені подобаються поляки. У них не зважають на особу законопорушника, фінансовий стан очолюваного ним підприємства, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність. Переступив дозвільну межу - проше пана (пані) до гілляки… Сплати штраф у розмірі 10% річного обсягу виробництва конкретного молочного продукту!

А ми дискутуємо: надмірні санкції чи ні, запроваджувати спеціальну норму у Кодексі України про адміністративні правопорушення "за порушення вимог щодо торгівлі молоком, молочною сировиною, молочними продуктами та молоковмісними продуктами" чи обійтися всеохоплюючою "за порушення правил торгівлі"?

До законопроекту є ще кілька застережень. Але вони легко коригуються, не змінюючи, власне, його основної суті. Депутатську ініціативу підтримали Кабінет міністрів, Міністерство аграрної політики та продовольства. Схвально відгукнулася і Американська торговельна палата в Україні. Її президент Хорхе Зукоскі у позиційному листі на ім'я голови Верховної Ради Володимира Рибака зазначає: "Ми поділяємо наміри авторів законопроекту відокремити реалізацію "молоковмісних продуктів" шляхом включення до Закону України "Про молоко та молочні продукти" поняття "молоковмісні продукти" і встановлення вимог щодо виробництва, маркування та реалізації таких продуктів".

Ожив-повеселішав Василь Бондаренко, голова правління асоціації "Укрмолпром", невтомний борець із "мазутниками":

- Чому зупинилися на співвідношенні 50 на 50? За визнанням Франца Вишемирського, доктора технічних наук, професора із Всеросійського науково-дослідного інституту маслоробства і сироробства, світила у нашій галузі, до речі, вихідця з України, за пропорції 50% молочного жиру і 50% - рослинного оптимально зберігається харчова та біологічна цінність за рахунок збалансованого жирно-кислотного складу продукту. Ми - не піонери у цьому сенсі, бо аналогічні підходи запровадили держави Митного союзу. Усі розуміють, що, збільшуючи вміст рослинного жиру у молоковмісних продуктах, ми підриваємо здоров'я співгромадян.

Піднявши показник вмісту молочного жиру на 25%, ми тим самим активізуємо сільгосппідприємства і селян, оскільки переробні підприємства потребуватимуть додатково 1–1,5 млн тонн сирого молока. За середньої закупівельної ціни 3200 грн за тонну виробники молока одержать 3,2–4 млрд грн.

Я не можу змиритися з тим, що молочна Україна поступово збивається на манівці: замість істинних продуктів рекламуємо молокоподібні, із "чужинськими" домішками. Ми ж не бідні ні на кормову базу, ні на сировинну! Стабілізується ситуація у промисловому виробництві молока, зросло надходження на переробку молока екстра-класу.

Нарікають на його якість із селянських подвір'їв? А це майже 2 млн здавачів… Давайте гуртом створювати заготівельно-виробничі кооперативи, і це буде проявом державно-приватного партнерства. Забезпечимо їх необхідним устаткуванням, тими ж аналізаторами, які спроможні за 40 секунд протестувати за 6–11 параметрами молоко, сметану, сир. Було би бажання…

А якщо ставлення до галузі абияке, то і результати плачевні. У 2000 р. працювало 513 молокопереробних заводів, нині - 266. Щороку під різаки і "болгарки" потрапляють 10–12 підприємств. 48% молочарень закінчили минулий рік зі збитками. Найприкріше, банкрутують ті, хто працює виключно на молочній сировині, тоді як "пальмовики" процвітають. Якщо 2011 р. вони виробили 108 тис. тонн молоковмісних продуктів (згущених, сирних), то минулого - 120 тис. А ще додайте 53 тис. тонн спредів і жирових сумішей…

Щоправда, не всі у захваті від законодавчих колізій. Як співав Висоцький, "но был один, который не стрелял…". Це я про лист Леоніда Козаченка, президента Української аграрної конфедерації, голови Ради підприємців при Кабміні, Вадима Чагаровського, голови Ради директорів Спілки молочних підприємств України, та Ігоря Бартковського, президента Асоціації "Українське морозиво і заморожені продукти", адресований голові Верховної Ради Володимиру Рибаку і голові профільного комітету Григорію Калетніку. От що вони пишуть:

"Норма використовувати при виробництві молоковмісних продуктів масової частки жиру більше або менше 50% встановлена державними стандартами, технічними умовами та рецептурами, безпечність яких підтверджена гігієнічними висновками, виданими відповідними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Слід також розуміти, що молоковмісні продукти - це окремі харчові жирові продукти, що мають відповідну класифікацію і мають, як і у інших країнах, "право на існування".

Згідно з експертною оцінкою, запровадження передбачених у проекті новацій призведе до суттєвих бюджетних втрат, різкого скорочення експорту цієї продукції та збільшення імпорту, соціальної напруги тощо. Подібних заборон не існує в жодній країні світу".

Я не проти заступництва, але аргументованого. Чи можна назвати європейським стандарт, у якому до молоковмісних продуктів зарахували морозиво із комбінованим складом і записали: склад жирів - довільний? Читайте: будь-які…

Узагалі-то, за протоколом приєднання України до Світової організації торгівлі, наші державні стандарти, технічне регулювання мають суто рекомендаційний характер, окрім рішень Кабміну і Верховної Ради. От депутати, наділені державницькими повноваженнями, і "вгамували" суперечності та галузеві колізії, внісши зміни до діючого Закону "Про молоко та молочні продукти".

Чи мають "право на існування" молоковмісні продукти в інших країнах? Почну з того, що у США та Європі така категорія взагалі відсутня. Якщо вчитатися в американське та європейське законодавство у сфері регулювання виробництва і продажу молочних продуктів, то у ньому фігурують або молочний продукт (причому за кожним видом закріплений перелік традиційних найменувань), або інший продукт, умовно харчовий.

І спробуйте лишень зробити натяк на останній, що він - молочний. Скажімо, намалюйте на пакеті роги чи вим'я… Вам загилять такий штраф, що довго дмухатимете не лише на холодне молоко, а й воду. Я мовчу про крайнощі, до яких вдався штат Орегон: повністю заборонивши продаж нестандартизованих товарів, які імітують молоко та молочні продукти.

Тобто фактично американське та європейське законодавство суворіше, аніж наше. Навіть підрихтоване депутатами… Законопроект №2172, на відміну від їхніх приписів, не забороняє виробництва молоковмісних продуктів, а лише регламентує певні обмеження. До речі, ідентичні бар'єри діють і в державах Митного союзу. Молочний експорт, у тому числі і "молоковмісний", не гальмуватимуть, якщо вітчизняна продукція відповідатиме законодавству і нормативам імпортерів.

Для переконливості відкрию сторінку четверту російського федерального закону "Технічний регламент на молоко і молочну продукцію" від 22 липня 2010 р. Цитую мовою оригіналу: "Молокосодержащий продукт - пищевой продукт, произведенный из молока, и (или) молочных продуктов, и (или) побочных продуктов переработки молока и немолочных компонентов в соответствии с технологией, которой предусматривается замена молочного жира в количестве его массовой доли не более чем 50 процентов от жировой фазы исключительно заменителем молочного жира…". Чим ми гірші від північного сусіда?!

У Російській Федерації не зупиняються на досягнутому. Там потужне молочне лобі в особі Андрія Даниленка, голови правління Національного союзу виробників молока (Союзмолоко), нікому не дає спокою. Нині точаться дискусії про ще жорсткіші вимоги до молочної продукції. Зокрема, про вилучення терміна "сирний продукт", який Україна сліпо скопіювала.

Коли росіяни через заборону експорту українського сиру перевіряли тутешні підприємства, вони відмовлялися співпрацювати з тими, у кого частка молочного жиру становила менш як 50% від загального жиру у продукті. До речі, російський шлагбаум зіграв нам на руку. На прилавках побільшало вітчизняної продукції, дещо впали ціни, і народ навернувся до оригінальних молочних продуктів, збайдужівши до спредів, паст і сумішей.

Побоюватися ж засилля імпорту також наївно. Бо законопроект згадуваними "50 на 50" захищає вітчизняний ринок навіть від іменитих іноземних компаній, що мають багаторічний досвід квазілегального маскування немолочної продукції під молочну.

Гаразд, скажете ви, а яка ж доля очікує виробників рослинно-вершкових сумішей, спредів, які не підпадають під визначення "молоковмісні"? Заборонити їх виробництво? Ніхто не вдається до імперативу на кшталт "хліб нехай буде білий, а ікра - чорна". Оскільки перелічені продукти не підпадають під жодну із визначених законом категорій, то їх можна вважати "поза законом". А точніше: норми законопроекту №2172 на них не поширюються. Відтак, їхнє місце - на третій, чорній, полиці у супермаркеті.

За переліком "суттєвих бюджетних втрат, різкого скорочення експорту цієї продукції та збільшення імпорту, соціальної напруги тощо" мала би фігурувати ще одна складова - фінансова. Але стосовно окремих представників молочного бізнесу, які через зміни до Закону "Про молоко та молочні продукти" можуть позбутися чималого грошового приварку.

Одеське підприємство продає переробникам пальмову олію за ціною 11–15 грн за кілограм. Стільки ж молочного жиру коштує 45 грн. Тільки в останньому 72,5% жирності, а в "пальмі" - 99,9%. Тобто кілограм заморської олії замінює 1,4 кг молочного жиру (вершкове масло). На виробництво кілограма масла йде 22 кг сирого молока. Отже, кілограм пальмової олії витісняє з ринку 24,5 кг молока. А тепер лічіть самі: з імпортованих 150 тис. тонн "пальми" половина вливається у молочне виробництво. Скільки молока залишається не витребуваним? Зате "мазутники" на "підйомі".

Звісно, зміни до Закону "Про молоко та молочні продукти" підчикрижать їм крила, але до бриючого польоту ще є люфт. І чималий. Тому одні вдовольнятимуться меншим прибутком, а кому закортить вписати у декларацію про доходи другу віллу у Швейцарії, зменшить ціну на власну продукцію. Тут, як кажуть, або ішак, або паша…

Не виключаю, лобісти молочної "каламуті" і деякі торговельні мережі, яким нововведення теж видалися неприйнятними, спробують дискредитувати законопроект руками… не голосуючої опозиції. Але у фракції Компартії є апробований прийом: оприлюднювати у парламентській газеті депутатські "голоси" за той чи інший закон. Тим більше є привід: співавтором законопроекту №2172 є їхній однопартієць. Отоді й дізнаємося, хто з депутатського корпусу "натуральний", а хто - "молоковмісний".