Феросплавний прорив

У наших феросплавників свято: Україну вперше за її історію обрали місцем проведення міжнародного феросплавного конгресу INFACON XIV, який пройде в Києві в 2015 р. Це - визнання далеко не останньої ролі нашої країни у світовій металургії, що само по собі приємно та корисно.

Захід зовсім не для галочки, та й не дуже частий - за чотири десятки років збираються лише в 14-й раз. У країну приїдуть кілька сотень учасників із числа провідних виробників світу, які, власне, і визначають розвиток світового виробництва феросплавів. І головна цінність форуму - у живому спілкуванні найрізноманітніших людей і в доступі до накопиченого досвіду.

Уже на стадії підготовки приймаюча країна розглядає потік заявок та їхні тези, одержуючи оперативне уявлення про поточні процеси і перспективи розвитку галузі. За умов спаду, що триває у світовій металургії, це далеко не зайве. Тому голова програмного комітету INFACON XIV Сергій Грищенко не приховує гордості.

"Ми беремо участь у таких конференціях уже років двадцять і розуміємо їхню цінність. І для нас велика честь і відповідальність провести такий значущий для розвитку науки та виробництва захід. Сам девіз майбутнього конгресу - "Енергоефективність і екологічність - майбутнє світової феросплавної промисловості" для нас більш ніж актуальний. Особливо якщо згадати, скільки в нас коштують енергоносії.

І тут ми зможемо скористатися накопиченим досвідом впровадження енергоефективних заходів, використання нового обладнання. Ну й самим є що розповісти. Та й розуміння того, які марки феросплавів та якої якості будуть затребувані на ринку, є дуже важливою інформацією. Ми одержимо повну картину потреб, своєрідний зріз ринку.

Узагалі це великий шанс для розвитку, і ми хочемо провести захід на високому рівні. Це справа престижу не лише галузі, а й держави.

Нині ми вже фактично сформували програму конгресу. Будуть секції з енергоефективності, удосконалення впровадження нових технологій, виробництва базових і спеціальних видів феросплавів, а також із теорії виробництва феросплавів.

Крім енергоефективності, потрібно вирішити питання не тільки різкого зниження викидів газів, а й розширення сировинної бази (у тому числі за рахунок використання промислових відходів інших галузей) комплексної утилізації відходів виробництва. Загалом, роботи вистачає", - розповів С.Грищенко.

Родзинкою майбутнього INFACON буде спільна робота зі сталеварами - замовниками феросплавної продукції. Феросплави - це як "вітаміни для металургії", без них неможливо виплавити якісний метал, отже, між сталеварами та феросплавниками існує дуже тісний взаємозв'язок. Потреби сталеплавильників практично відразу стають завданнями для феросплавної галузі. І що вище буде рівень взаєморозуміння, то швидше вирішуватимуться питання розвитку обох галузей.

Наприклад, уже зрозуміло, що потрібно буде багато працювати над оснащенням вітчизняних феросплавних підприємств печами постійного струму. Зволікання може позначитися в найближчі роки на конкурентоспроможності української феросплавної продукції у світі. І це потребує як значних інвестицій, так і чіткої державної політики.

"Крім того, ми організуємо ще один дуже важливий захід, який раніше не мав аналогів. У березні наступного року проведемо міжнародну молодіжну конференцію "Студентський INFACON" у Дніпропетровську, на базі Національної металургійної академії України.

Цю ідею підтримали не лише НАН України, ректори провідних вузів, які готують фахівців феросплавного профілю, а й представники Євросоюзу. У молодіжному конгресі вже готові брати участь молоді фахівці з Фінляндії, Туреччини, Казахстану та інших країн", - додав С.Грищенко.

Голова правління Запорізького заводу феросплавів (і голова ради директорів Української асоціації виробників феросплавів) Павло Кравченко також вважає молодіжний конгрес цінною ідеєю.

"Туди приїдуть молоді фахівці з усіх феросплавних підприємств країни - з Запоріжжя, Дніпропетровська, Донецька та Києва, буде проведено конкурси наукових праць. Молодь отримає можливість поспілкуватися, обмінятися ідеями, відвідати феросплавні виробництва, тож користь очевидна. Це ті фахівці, які визначатимуть долю галузі вже в найближчі роки. А найкращі роботи будуть представлені й на "великому" INFACON у 2015 р.

Ці два заходи тісно пов'язані. На основному конгресі ми представимо колегам багато цікавих ідей. Роботи українських учених цілком конкурентоспроможні на міжнародному ринку.

У цілому ж проведення конгресу - це безперечне визнання як потенціалу українських феросплавників, так і досягнень української фундаментальної та прикладної науки. Електрометалургія та виробництво феросплавів - це та галузь, де ми цілком конкурентоспроможні на світовому рівні.

Наприклад, на Запорізькому заводі в найближчі місяці буде випробувано технологію використання ультранизької частоти струму при виплавці феросплавів. Поки що вона - єдина у світі. Причому спеціальний перетворювач для цієї технології було винайдено і створено українськими фахівцями.

Саме наші фахівці побудували унікальні печі постійного струму, які ми запустили в роботу наприкінці 2010-го - на початку 2011 р. І коли на останньому INFACON 2013 говорили, що багато виробників феросплавів поступово переходять на роботу з постійним струмом, нам було що сказати. Ми вже відпрацювали та запустили цю технологію.

Є що показати в плані енергоефективності - ми якісно вирішували завдання зниження енергоспоживання, у тому числі газу, води, електроенергії. У результаті знизили витрати природного газу втричі-вчетверо, за витратами електроенергії в нас - один із найкращих показників серед феросплавних підприємств світу. Кілька тижнів тому завершили в повному обсязі будівництво однієї з найбільших установок очищення газів від пилу, серйозно поліпшивши екологічну ситуацію в Запоріжжі.

Багато працюємо над економією ресурсів і нині проводимо експерименти із залучення у виробництво відвалів руди Орджонікідзевського ГЗК. Отже, по суті нам є що показати по будь-якій секції майбутнього конгресу.

Хоча в жовтні Запорізькому заводу виповнилося 80 років, це одне з найбільш технічно просунутих підприємств у світі", - доповнив голова правління ЗЗФ П.Кравченко.

Узагалі в України є всі можливості для подальшого розвитку виробництва якісних феросплавів. Галузь має достатній заділ науково-технологічних розробок із виробництва сплавів, кваліфіковані інженерно-технічні та робітничі кадри.

Коли під час підготовки до INFACON українські представники проводили зустрічі з представниками Єврокомісії, приємно здивувала увага до вітчизняної металургійної галузі, виявлена в генеральному директораті досліджень Європейської комісії.

"Було й те, чому ми позаздрили. У ЄС нині приймається програма Horizon-2020, спрямована на подальші економію енергоресурсів і поліпшення стану навколишнього середовища. На ці цілі буде виділено десятки мільярдів євро (72,5 млрд. - Д.С.). Програма передбачає можливість одержати фінансування для вчених із третіх країн на здійснення наукових досліджень у сфері розвитку виробничих можливостей. Вважаю, українській науці слід попрацювати над цим питанням - є підстави розраховувати на певну частину сум, що виділяються в рамках реалізації програми Horizon-2020.

Одна з переваг роботи наших колег у ЄС - це можливість довгострокового планування. У нас, на жаль, із цим гірше. Так, президент і уряд постійно наголошують, що металургія - ключова галузь. А от рівнем нижче з розумінням цього є проблеми", - зазначив виконавчий директор УкрФА Сергій Кудрявцев.

"Наприклад, щоб впровадити технологію використання феросплавного газу для обігріву міста, знадобляться не менш як два роки і, природно, кредит. Але чи можемо ми собі дозволити взяти кредит? Дуже не хотілося б знову занурюватися в епопею з тарифами на електроенергію. Їх нам встановлюють на кілька місяців, а не на кілька років, як у більшості наших колег за кордоном. Природно, це ускладнює реалізацію проектів. Хоча за минулий рік чиновники все-таки стали краще нас розуміти.

Якщо ми йдемо в Європу, то треба приймати й європейські правила. Сподіваюся, що і конгрес у цьому допоможе", - резюмував П.Кравченко.

Стороннє повідомлення