Агропрогноз-2019: чого чекати агропрому України - Промисловість - dt.ua

Агропрогноз-2019: чого чекати агропрому України

11 січня, 17:45 Роздрукувати Випуск №1, 12 січня-18 січня

Для українських аграріїв 2018-й став черговим хорошим роком. 

© Василь Артюшенко, DT.UA

Знову рекордний урожай і величезні надходження від експорту. Ми ж спробували проаналізувати, яким для вітчизняного АПК може стати рік 2019-й.

Вплив світових ринків 2019-го

Якщо розглядати ринок зерна, то тут ситуація обіцяє бути цілком сприятливою для українських виробників. Оптимізм вселяють прогнози від Міністерства сільського господарства США (USDA). Відповідно до них, уперше після п'ятирічного безперервного зростання очікується зниження світових кінцевих запасів пшениці. Причина — низький урожай, що спостерігався торік у таких країнах, як Індія, Бразилія та США. Згодом це може призвести до нестачі зерна в ряді регіонів світу. Тут для українських аграріїв з'являються певні плюси: як мінімум можна не очікувати падіння цін на зернові культури. Вартість зернових на світових біржах буде принаймні стабільною, а дуже ймовірно — зросте. Відповідно, створюються передумови для того, щоб Україна нарощувала виробництво та експорт зерна.

За розрахунками аналітиків Мінсільгоспу США, у нинішньому сезоні світове виробництво пшениці становитиме 736 млн т — на 3% менше, ніж роком раніше. При цьому споживання пшениці зросте на 5,23 млн т порівняно з попереднім роком, до 749 млн т. Якщо прогноз справдиться, то світове споживання випередить виробництво в новому сезоні на 12,6 млн т.

Найбільше зниження очікується в Росії, кажуть аналітики USDA, — на 18 млн т. Проте РФ залишиться найбільшою країною-виробником із показником у 67 млн т. Очікується, що виробництво пшениці впаде також у країнах Євросоюзу (на їхню частку спільно припадає 145 млн т зерна) і Австралії, причина скрізь одна — посуха. До кінця сезону світові запаси пшениці знизяться до 261 млн т, що на 5% менше, ніж у сезоні 2017/18.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) дає дуже схожі прогнози для глобальних ринків зернових у сезоні 2018–2019 рр. Попри прогнозоване зменшення запасів зернових у світі, основний обсяг скорочення припаде на частку кукурудзи. Попередні прогнози вказують на лише незначне зниження обсягів міжнародної торгівлі зерновими порівняно з рекордним рівнем сезону 2017–2018 рр. Це пояснюється збереженням високого імпортного попиту насамперед на ячмінь, пшеницю та рис.

Також згідно з прогнозом ФАО обсяг споживання зернових у світі у 2019 р. може збільшитися приблизно на 16 млн т і досягти нового рекордного рівня в 2630 млн т. Крім очікуваного зростання споживання в харчових цілях, очікується, що значний обсяг пропозиції та відносно низькі ціни на зернові також стимулюватимуть попит на них для використання в кормових цілях, особливо в Бразилії, Китаї, Мексиці, РФ і США.

Якщо ж говорити окремо про пшеницю, то обсяг її споживання у світі 2019-го продовжить збільшуватися третій рік поспіль і може досягнути 748 млн т. Згідно з прогнозами, загальний обсяг споживання пшениці в продовольчих цілях підвищуватиметься пропорційно приросту світового населення, при цьому її споживання в кормових цілях може трохи знизитися, здебільшого через значні обсяги пропозиції інших, більш конкурентних за ціною, видів фуражного зерна.

Світове споживання фуражного зерна прогнозується в обсязі близько 1376,3 млн т, що ненабагато більше, ніж у сезоні 2017–2018 рр. У новому році загальний обсяг споживання фуражного зерна в кормових цілях може збільшитися аж на 2%, до 790 млн т, головним чином через зростання споживання кукурудзи в кормових цілях.

Для українських виробників головними конкурентами у 2019 р. будуть російські виробники. У Росії, як і в Україні, в останні роки високі врожаї. На наступний сезон аналітичний центр компанії "СовЭкон" прогнозує збільшення врожаю зернових у РФ до 126 млн т, а зростання експортних поставок і виручки — на 10–15%. За експортом пшениці Росія вже перевершила Америку. Лише за один сезон відбувся стрибок із 27 млн до 40 млн т.

Набагато гірша для українських виробників ситуація на світовому ринку цукру. З початку 2018 р. світові ціни на цукор впали на 17% на тлі активного зростання виробництва, що викликало надлишок поставок. Як зазначає Bloomberg, цукор завершує в мінусі другий рік поспіль, і експерти не бачать ознак поліпшення ситуації цього року.

Агентство вказує, що останнім часом ціни на цукор отримували певну підтримку через попит на цукрову тростину для виробництва етанолу в Бразилії, найбільшому виробнику та постачальнику цукру у світі. Однак на тлі зниження цін на нафту існує ймовірність, що переробні компанії волітимуть виробляти цукор, а не етанол, що збільшить його надлишок на ринку. За прогнозами аналітиків компанії FGA, у 2019 р. виробництво цукру буде приблизно на 13% вигідніше за виробництво етанолу, тоді як 2018-го на випуску палива можна було заробити на 30% більше.

За результатами 2017/2018 маркетингового року, Україна поставила на зовнішні ринки 564 тис. т цукру на суму 221 млн дол., що на 27% менше за попередній рік. За оцінками галузевого об'єднання "Укрцукор", експортні поставки 2018/2019 маркетингового року очікуються на рівні минулого — близько 500–600 тис. т цукру, а основними країнами-імпортерами залишаться Узбекистан, Туреччина та Азербайджан.

Нарешті, голландські експерти з Rabobank (нідерландський міжнародний банк і компанія фінансових послуг зі штаб-квартирою в Утрехті) підвищують свої прогнози за цінами на сою нинішнього року: у першому кварталі 2019-го очікується середня ціна на соєві боби у 292 євро за тонну. За прогнозом Rabobank, ціна соєвих бобів у другому кварталі становитиме в середньому 298 євро, а в другій половині 2019-го, імовірно, розпочнеться зниження цін до 295 євро за тонну.

Очікуване зростання цін пов'язане з меншим очікуваним урожаєм сої в США цього року. Rabobank припускає значне скорочення вирощування сої американськими фермерами, тому що ціни на неї ледь покривають витрати виробництва. Орієнтовно у 2019 р. американські фермери відведуть під сою на 2,9 млн га менше, ніж вони засіяли 2018-го, збільшивши виробництво пшениці, кукурудзи та бавовнику. Таким чином, у США соєю буде засіяно близько 33,4 млн га.

Україна: прогноз на 2019 р.

Більшість експертів сходиться на думці, що якщо не буде погодних катаклізмів, то Україна 2019-го зможе повторити результат 2018 р. По зернових культурах це понад 70 млн т, а якщо врахувати олійні культури, — 100 млн т.

Уже згадуване Міністерство сільського господарства США в грудневому звіті підвищило прогноз експорту української кукурудзи на 1 млн т — до 28 млн. При цьому зазначається, що прогноз експорту кукурудзи було збільшено для України, але знижено для Мексики на 200 тис. т, до 1,3 млн.

Також знову підвищено прогноз виробництва кукурудзи в Україні на 1,5 млн т, до 35 млн. Трохи раніше, у листопадовому прогнозі, експерти USDA також підвищили показник валового збору кукурудзи в Україні на 2,5 млн т.

У свою чергу, оцінка виробництва та експорту пшениці для України за версією USDA залишилася без змін: виробництво — 25 млн т, експорт — 16,5 млн.

Прогнозувати врожайність озимих зернових та олійних культур 2019-го складно. На неї впливає безліч факторів. Але потенціал до збільшення загального рівня врожайності дуже високий і реальний. Зокрема, валовий збір озимої пшениці у 2019 р. прогнозується на рівні 25,3 млн т, що на 0,6% менше порівняно з 2018-м. Трохи сильніше може знизитися виробництво озимого ячменю (у межах 3%) і озимого жита (до 20%).

Однак для оцінки перспектив зростання не варто орієнтуватися на 2018 р. Результат цього сезону був нівельований нестачею вологи в ключові періоди розвитку рослин.

Нарешті, серед важливих пріоритетів уряду на 2019 р. є і підтримка вітчизняної аграрної галузі, що, безсумнівно, вплине на ринок. Як заявив нещодавно прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, серед головних завдань відносно АПК — збільшення частки фермерських господарств до 10%, впровадження стимулів для садівників і виноградарів, а також допомога для технічного переоснащення в обсязі 5,5 млрд грн. Окремо слід зазначити цільову підтримку тваринників: цього року планується ввести в експлуатацію 100 нових тваринницьких ферм.

Ризики, проблеми та виклики

Однією з головних проблем для українських аграріїв у 2019 р. може стати низька забезпеченість мінеральними добривами. Торік вона знизилася до 65%, що на 20% менше, ніж 2017-го, і це найгірший показник за останні роки. Попередні розрахунки показують, що врожай 2019-го через нестачу добрив буде мінімум на 5% менший за нинішній.

"Яким буде врожай у 2019 р., залежить від використання азотних добрив навесні. Чи зможуть українські аграрії в достатній кількості закупити їх?" — переймався питанням заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета під час прес-конференції "Як запобігти втратам урожаю-2019 через відмову фермерів удобрювати землю". За його словами, фермери не купують добрив через відсутність обігових коштів, а державні програми підтримки неефективні.

Український ринок мінеральних добрив (азотних, калійних і фосфорних) на 90% забезпечується імпортом, 70% якого — російська продукція. Решту покривають поставки з Білорусі, Польщі, Грузії, США та Узбекистану.

"На сьогодні з шести хімічних підприємств працюють лише два, інші неконкурентоспроможні та запускаються тільки в сезон", — коментує радник президента Спілки хіміків України Ігор Гольченко. У свою чергу, заступник директора ННЦ "Інститут аграрної економіки" Віталій Саблук підрахував, що в результаті зміни структури посівів потреба в азотних добривах зросла на 5% порівняно з минулим роком — до 375 тис. т. "Але при цьому кожна друга тонна добрив знаходиться на складах трейдерів. Вона не дійшла до фермерів. Це означає, що кожний другий гектар залишається без мінерального підживлення", — зазначає він.

Порівняно з європейськими фермерами, українські використовують в 3,5 разу менше добрив. З одного боку, щедрі українські чорноземи дозволяють отримувати хороші врожаї й без інтенсивної підгодівлі. З іншого — такі культури, як кукурудза та соняшник, сильно виснажують ґрунти, отже, й український чорнозем може досить швидко вичерпати свій ресурс. За оцінками експертів, повноцінне внесення добрив могло б практично подвоїти врожаї на українських землях.

Як каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов, багато сільгосппідприємств півночі України можуть відмовитися від посівів пшениці, тому що в найкращому разі врожай дозволить їм вийти на нуль. "Коли частина сільськогосподарських культур стає нерентабельною, тому що така ціна на добрива, — це проблема", — вважає він. За даними Держстату, рентабельність вирощування пшениці в Україні впала з 37,8% у 2016 р. до 25% 2018-го і продовжить знижуватися 2019-го.

Падіння рентабельності вирощування як пшениці, так і всіх інших сільськогосподарських культур прямо пов'язане з дорожнечею імпортних добрив: для українських фермерів вони коштують на 30–40% більше, ніж для фермерів у ЄС. Прогноз галузевих експертів невтішний: загальна рентабельність виробництва продукції рослинництва в найближчі два-три роки може впасти до 5–7%.

Власне виробництво азотних добрив в Україні надмірно витратне через високу ціну на газ — основну сировину для їхнього виробництва. Три чверті в собівартості азотних добрив становить вартість газу. Відповідно, без включення механізму державної компенсації ринкової ціни газу виробництво азотних добрив в Україні так і залишиться невигідним.

За словами голови Аграрної спілки України Геннадія Новікова, компенсувати навесні 2019 р. те, що не внесли аграрії в ґрунт восени 2018-го, уже не вийде: "Втрати врожаю будуть однозначно. Хоч скільки сип селітри навесні, уже не буде тієї врожайності".

У свою чергу Віталій Саблук вважає: "Пшениця втратить у 2019 р. 10% потенціалу врожайності, а це на 5 млрд грн виробленої продукції. Для конкретного фермера це 800–1000 грн недоотриманого прибутку з кожного гектара, що в комплексі негативно вплине на ВВП, тобто на пенсії, соціальні виплати, валютні надходження".

Понад те, за підсумками 2018 р. складається ситуація, коли аграрії недовнесли в ґрунт не тільки азотну групу добрив (вона найдорожча), а й калійну та фосфорну, оскільки їх не було в достатній кількості. І це вплине на врожай у всій країні.

Михайло Соколов зазначає, що точну суму втрат України від зниження врожайності підрахувати складно, але йдеться про мільярди гривень. "Аграрний сектор дає нам 14% ВВП і більш як 40% валютної виручки. І прийнято вважати, що нічого страшного: добрив не купуємо, отже, у нас баланс за виручкою поліпшується. Тому навіть, якщо там щось упаде у валютній виручці від аграріїв, то воно якось буде компенсоване тим, що ми іноземні добрива не закуповували. Але проблема в тім, що ефект-то не лінійний. І якщо стає невигідно вирощувати якісь культури, можна дійти до того, що їх узагалі не вирощуватимуть. І тоді ви вже комплексно втрачаєте і у ВВП, і у виручці. І це пряма загроза стабільності гривні", — пояснює він.

Ще один фактор ризику — глобальна зміна клімату. Вона вже сьогодні вносить корективи в технологічні карти та структуру сівозміни українських сільгосппідприємств. Основний лімітуючий фактор в Україні — волога. У деяких регіонах насіння озимих було висіяне в сухий ґрунт. За таких умов можливі нерівномірні сходи та, відповідно, нерівномірний ріст рослин. А навесні в останні кілька років в Україні спостерігається пізнє потепління та швидке зростання температурних показників. Вологи не вистачає навіть у західній частині України, яка восени зазвичай не скаржиться на відсутність дощів.

Через глобальну зміну клімату експерти називають озимий ячмінь однією з найбільш нерентабельних культур. Високий попит на цю культуру залишається, а її виробництво глобально скорочується.

Нарешті, ризик пов'язаний із посівним матеріалом. За даними фахівців компанії ALFA Smart Agro, за останній час до їхньої агрономічної лабораторії надійшло понад 400 зразків насіння з різних регіонів України. Під час проведення фітопатологічної діагностики не було виявлено жодного зразка без хвороб. Лідери з інфікування озимих зернових — альтернаріоз і фузаріоз. Великий відсоток насіння заражений бактеріозами. У багатьох зразках присутні всі три захворювання.

Ризик втрати майбутнього врожаю можна звести до мінімуму у два кроки: по-перше, провести фітопатологічну діагностику посівного матеріалу, по-друге, підібрати оптимальний фунгіцидний протруйник. Але це, знову-таки, підвищує собівартість продукції рослинництва.

Торік у середньому по Україні витрати на гектар озимої пшениці становили 10 тис. грн. Але, за попередніми оцінками експертів, у цьому сезоні вони можуть зрости на 15–20%: підвищилися вартість палива, зарплати працівникам, ціни на добрива збільшилися на 15–20%.

За іншими підрахунками, витрати на 1 га 2018/19 маркетингового року порівняно з попереднім зросли приблизно на 11% і при вирощуванні пшениці становитимуть у середньому 12,5–13,5 тис. грн залежно від регіону, жита — 9,1–10,0 тис. грн.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво