Жіночий ресурс Гілларі Клінтон

Поділитися
Демократична партія входить у президентську виборчу кампанію 2008 року зі значною політичною перевагою, але водночас опиняється в жорсткій і непередбачуваній ситуації через вразливість позиції Гілларі Клінтон...

Демократична партія входить у президентську виборчу кампанію 2008 року зі значною політичною перевагою, але водночас опиняється в жорсткій і непередбачуваній ситуації через вразливість позиції Гілларі Клінтон. Останнє опитування громадської думки, проведене NBC і The Wall Street Journal, свідчить, що американці відвернулися від президента Джорджа Буша і в питаннях внутрішньої політики й прихильно ставляться до його політичних противників. Більшість американців вважають, що війна в Іраку не може бути виграною і що війська звідти треба вивести до початку нового президентського терміну в 2009 році.

Контури президентських зма­гань 2008 року сприятливіші для демократів на всіх рівнях. Так, тільки 20% респондентів стверджують, що наступний президент повинен дотримуватися підходів, до яких вдавався президент Буш, тоді як 71% хоче інакших підходів. Крім того, від 52% до 34% американців визначають економіку й охорону здоров’я — проблеми, які порушують демократи, — важливішими для себе, ніж стійке зациклення республіканців на тероризмі та ринкових цінностях.

Ці дані аж ніяк не корелюють із результатами опитування Journal-NBC 2004 року, коли переобиралися президент Буш і республіканська більшість Конгресу. То­ді від 49% до 39% виборців визнали пріоритетними тероризм і ринкові цінності. Ці зміни слугують хорошою ознакою для демократів у Конгресі. Оскільки від 46% до 37% американців хочуть, аби демократи зберегли в Конгресі свій контроль.

Водночас, згідно з дослідженням, проведеним газетою USA TODAY і американською службою соціологічних опитувань Gallup Organization, сенатор Гіл­ларі Клінтон відстає у залученні на свій бік виборців-чоловіків. Так, 84% республіканців і більше половини одружених чоловіків заявили, що вони не голосували б за Гілларі Клінтон на виборах президента. Але тільки 10% демократів категоричні у своїх намірах не голосувати за Гілларі. Опитування визначило, що 36% жінок не голосуватимуть за Клін­тон, тоді як чоловіків, котрі не схильні віддати Гілларі свій голос, — 50% , а серед одружених — таких 55%. У цілому 43% респондентів не голосували б за Гіл­ларі Клінтон. Головні при­чини: вони не люблять її, її чоловіка або її погляди.

Отож найуразливішим питанням президентської кампанії для сенатора Клінтон залишається питання залучення на свій бік якомога більшої кількості чоловіків-виборців. Схоже, Сполучені Штати вступили у найважливішу виборчу президентську кампанію з часів Другої світової війни. І якщо жінкам-виборцям судилася можли­вість рішуче вплинути на національ­не майбутнє Америки, то це може статися саме тепер. Історична кандидатура Гілларі Клінтон посилила інтерес виборців-жінок, які, поза сумнівом, звернуть пильну увагу на президентські вибори 2008 року, спонукувані класичним набором проблем, серед яких на першому місці війна в Іраку, дуже нестійка економічна ситуація і ущемлення громадянських свобод під приво­дом боротьби з тероризмом.

Національне опитування, яке проводилося для Lifetime Television, засвідчило: майже 40% жінок передчувають, що голосування на виборах 2008 року буде важливішим, ніж у попередні роки. Але більшість жіночого електорату ще не визначилася остаточно зі своїм кандидатом. Через шість років після «чорного вівторка» 11 вересня і через майже п’ять років після початку абсурдної війни в Іраку, для американських жінок дуже важливо, щоб хтось почав виправляти помилки Джорджа Буша, а не планував нову авантюру з Іраном. Для них рівень оплати праці і охорона материнства — набагато важливіші, ніж абстрактна боротьба з тероризмом.

Опитування Lifetime Television було частиною неупередженої і об’єктивної кампанії телепро­грами кабельного телебачення «Every Woman Counts», призначення якої — заохотити жінок голосувати і висловлюватися з важливих проблем. Опитування та низка інтерв’ю свідчать, що жіночий електорат віддає перевагу Гіл­ларі Клінтон, але справа ще не вирішена остаточно. Оскільки, згідно з цим опитуванням, серед жінок, котрі визначилися, Клін­тон підтримують 56%, але лише 22% з них визначилися остаточно.

До президентських виборів у США залишається рік, і хитке становище Гілларі Клінтон полягає в тому, що значна частина жіночого електорату вагається у своєму виборі й не вирішила, яким буде її остаточне рішення. І хоча частина жіноцтва беззастережно її підтримує, інша тим часом — ненавидить. Багато хто хотів би бачити президентом жінку, але емоційного почуття суто жіночої солідарності тут ще замало. Можливо, Буш і Респуб­лікан­ська партія не популярні сьогодні серед виборців, проте цієї непопулярності недостатньо, аби на її хвилі демократи змогли легко «перебратися» у Білий дім.

Якщо Клінтон не зможе артикулювати свіжі ідеї і подавати свій позитивний образ таким чином, аби викликати величезний політичний ентузіазм серед виборців-жінок, то вона навряд чи має шанс на перемогу. Їй треба буде подолати великий опір серед демократів загалом, і особливо серед тих чоловіків та жінок, котрі за жодних обставин не мали наміру голосувати за жінку на президентській посаді. Вадою кампанії Гілларі Клін­тон є те, що поки що не видно ознак її загальнонаціонального лідерст­ва, які б стали для прихильників Гілларі настільки явними, що викликали б у них нездоланне бажання голосувати тільки за неї. По суті, це проблема не лише сенатора Клінтон, а й усієї Демократичної партії, і вона може завадити поверненню у Білий дім президента-демократа.

Одним із ключових питань можливості перемоги Гілларі Клін­тон стане те, наскільки активно жінки-виборці братимуть участь у виборах, наскільки вони переймуться ентузіазмом обрати першу в американській історії жінку-президента. Згідно з даними опитувачів Gallup Organization, 8 із 10 американців очікують, що виборці-жінки стануть головним чинником обрання Клінтон на президентську посаду. Жіночий резерв — дуже значний чинник виборів 2008 року. Згадаймо: на президентських виборах у США у 2004 році 35 мільйонів жінок, котрі мали право голосувати, на вибори не прийшли взагалі. Це і є та частина американського електорату, котра потенційно здатна переломити ситуацію, якщо «жіноча солідарність» спрацює і вона стане на бік сенатора Клінтон.

При цьому молоді неодружені жінки є найбільшими прихильниками Гілларі Клінтон. За результатами опитування Gallup Organization, старші заміжні жінки традиційно скептичніше ставляться до такої можливості, а приблизно одна з 10 жінок ніколи не віддасть свій голос за те, аби жінка стала президентом. Звісно, жінки — значно більш захоплені прихильники кандидатури Клінтон, ніж чоловіки. І це важить багато, адже у 2004 році 54% виборців становили саме жінки. Опитування свідчить, що нинішнього року більшість жінок схильні віддати перевагу демократові перед республіканцем, в основному через війну в Іраку і незадоволення президентом Бушем. Отож головне завдання Гілларі Клінтон — залучити на свій бік тих жінок, котрі ще не визначились остаточно, за кого голосуватимуть у 2008, і тих 35 мільйонів жінок-виборців, котрі у 2004 році проігнорували президентські вибори…

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі