Здрастуй, зброє!

Поділитися
Про проблеми розвитку озброєння і військової техніки та підприємств оборонно-промислового комплексу країни на етапі планування Державного бюджету України на 2012 рік.

Не можна не помітити значних змін, які відбулися в галузі планування бюджетних коштів на 2012 рік на розвиток озброєння та військової техніки. Це означає подальший розвиток підприємств оборонно-промислового комплексу країни. У проекті державного бюджету України на 2012 рік передбачено фінансування створення високотехнологічної оборонної продукції в 16 разів більше, ніж 2010 року, в чотири рази більше, ніж 2011 року, і в 1,8 разу більше, ніж 2007 року.

Водночас іще залишається безліч проблемних питань, без вирішення яких подальший розвиток державного сектору економіки неможливий.

На мій погляд, до них можна віднести такі:

1. Відсутність у країні затверджених державних програм розвитку Збройних сил, озброєння і військової техніки, а також трьох цільових програм створення ВТЛ Ан-70, корабля класу «корвет» і БФРК «Сапсан».

Відсутність програм як орієнтирів у розвитку ОВТ не дозволяє планувати розвиток ОПК і на державному рівні, і на рівні власне підприємств ОПК. Внаслідок цього виникає безліч проблем, пов’язаних із розвитком виробничих потужностей і впровадженням на підприємствах сучасних технологій, з проведенням кадрової політики, підготовкою заміни, створенням нових робочих місць у сфері високих технологій.

Відсутність затверджених програм розвитку призводить також до повної непослідовності в діях генерального замовника в особі Міноборони. Уважний розгляд заяв керівництва Міноборони показує, що воно так і не сформулювало своєї позиції щодо майбутніх ЗС. У проекті Стратегічного оборонного бюлетеня вказується, що пере­озброєння армії планується після 2020 року, до цього головна увага зосереджується на підтриманні у справному стані існуючих ОВТ. І якщо це так, то правомірними є запитання: «А які підприємства ОПК збережуться до того часу, щоб виконувати поставлені завдання; під яку чисельність бригад і пускових установок планується розробляти БФРК «Сапсан»?». Зараз у складі ЗС залишилася незначна кількість ПУ ТР. Якщо цю кількість передбачається зберегти, то чи доцільно витрачатися на розробку власного комплексу? Постійно змінюється потреба у ВТЛ Ан-70. Заявляється 30, потім 10, тепер уже три. Зменшено потребу в кораблях класу «Корвет» з 10 до чотирьох. Необхідно сказати, що дія попередньої програми розвитку ОВТ завершилася 2009 року. Своєчасно підготовленого проекту програми на 2010-2015 рр. не було ухвалено, попри затверджену 2009 року урядом її концепцію.

2. Різке зниження урядом у 2010 році (більш як у три-п’ять разів) прогнозованих обсягів фінансування розвитку ОВТ на період 2010-2015 рр. до 7,6 млрд. грн.

Неодноразово інформувалося, що раніше указом президента України 2004 року на цей період було затверджено суму до 25 млрд. грн. Але саме під ці нові занижені показники в 2010 році було розроблено черговий проект програми розвитку ОВТ, який теж залишився незатвердженим. Президент Янукович на зустрічі з представниками українських та японських ділових кіл у січні 2011 року в Японській федерації бізнесу доречно процитував японську мудрість: «План без дій - це мрійництво, а дії без плану - це поразка».

3. Практична відсутність державного оборонного замовлення як основи розвитку оборонного сектору економіки країни.

Згідно із законами про державний бюджет на розвиток ОВТ, а отже й ОПК, було виділено за загальним фондом у 2010 році 88 млн. грн., а в 2011-му - 350 млн. грн. При тому що щорічна потреба фінансування на даний час становить близько 4 млрд. грн. Звідси - практично призупинення всіх ДКР і відмова від закупівель озброєння, в тому числі того, яке вже прийнято на озброєння ЗС у попередні роки.

Триває планування розвитку ОВТ за спеціальним фондом, що є прямим порушенням указу президента України від 10 грудня 2010 року про загрози національній безпеці України.

4. Невиконання урядом на сьогодні указу глави держави від 10 грудня 2010 року про затвердження Програм розвитку ЗС і ОВТ, а також ініціатив із розвит­ку в країні професійно-технічної та вищої інженерної освіти.

Уряд не бере до уваги, що основою для цього має стати збереження і відкриття нових робочих місць на підприємствах ОПК і що цього можна досягти виключно шляхом формування довгострокових програм розвитку ОВТ та ОПК, а також достатнього для розвитку ОПК щорічного державного замовлення на оборонну продукцію. В цих умовах можна припустити, що вказівка ??прем’єр-міністра України щодо подальшого розвитку освіти в країні, дана на нараді уряду наприкінці вересня 2011 року міністру освіти, без комплексного вирішення проблеми в черговий раз нічого не дасть.

5. Різке скорочення кількості дослідно-конструкторських робіт зі створення нової техніки.

При потребі замінити близько 600 існуючих зразків ОВТ на нові, в розробці - приблизно 30, по яких уже майже два роки роботи призупинено. Вже протягом трьох років не відкрито жодної нової розробки.

6. Практично зірвано спільні з іноземними компаніями проекти зі створення ОВТ в інтересах ЗС України.

Серед них насамперед потрібно назвати модернізацію вертольота Мі-24 в кооперації з Францією. Міноборони України не здійснює платежів за проектом Ан-70. На межі зриву проект з будівництва кораблів класу «Корвет». Відбувається це з двох причин: по-перше, з грудня 2009 року відсутні платежі на завершення розробки та будівництва корвета, і, по-друге, досягнуті домовленості з урядами Франції, Італії, Швейцарії про поставку озброєння на корабель не перейшли у фазу укладання контрактів (цю роботу просто зупинено). У зв’язку зі зривом виконання контракту і платежів за контрактом модернізації Мі-24 можна очікувати, що французький уряд може переглянути свої дозволи на поставку комплектуючих на корвет. Про наявність проблеми у проведенні спільних робіт з модернізації Мі-24 прем’єр-міністр Франції нагадав президенту України в квітні 2011 року в Києві під час обговорення чорнобильського питання.

7. Введення в законодавчу норму вимоги про обов’язкове проведення оборонними підприємствами закупівель комплектуючих на основі тендера повністю суперечить нормам державних стандартів про порядок постановки техніки на виробництво, призводить до зриву роботи підприємств, зниження якості продукції, в тому числі на замовлення інших держав.

При цьому дивує нездатність Мінекономіки аргументувати у Верховній Раді необхідність внести зміни до закону про державні закупівлі. Також, мабуть, нема кому пояснити особливості виробництва ОВТ представникам Міжнародного валютного фонду, який висунув цю вимогу як умову видачі кредитів.

8. Відсутність управління оборонною галуззю з боку держави. Мінпромполітики розформовано, нової державної структури управління не створено.

Своєю постановою від 06.04.2011 року уряд остаточно передав право забезпечення обороноздатності держави (в частині забезпечення ЗС оборонною продукцією) державній компанії «Укроборонпром». Водночас у ст. 17 Конституції України сказано, що захист суверенітету і територіальної цілісності, забезпечення економічної безпеки є найважливішою функцією держави. Викликає занепокоєння законодавче закріплення за Наглядовою радою управління держкомпанією. При цьому НР має всі права, аж до ліквідації підприємств, але здійснює свої дії на громадських засадах.

9. Руйнується система, що забезпечує створення ОВТ.

Вкрай низький рівень державного замовника ОВТ. Департамент розробок і закупівель озброєння і військової техніки Міноборони, який і є державним замовником, навіть за бажання не здатен вести ефективну роботу та інформувати уряд про наявні в ОПК проблеми. Міністерство-виконавець (Мінпромполітики) розформовано, скорочено до втрати дієздатності зазначений департамент розробок і закупівель озброєння Міноборони, військові представництва на підприємствах, ослаблено роль ЦНДІ ОВТ як інституту замовника.

10. Відсутні ефективні умови для виходу підприємств ОПК на зовнішні ринки озброєнь. В Україні так і не ухвалено рішень щодо проведення повномасштабної виставки озброєнь.

11. Викликає занепокоєння, м’яко кажучи, неточність інформації від керівництва Міноборони і Генштабу з питань модернізації ОВТ. Так, начальник Генераль­ного штабу 21 вересня 2011 в Криму заявив, що з початку
2011 року модернізовано 41 літак, 11 вертольотів, 12 кораблів і більш як 3000 одиниць інших ОВТ. За даними підприємств, у 2011 році модернізовано по одному літаку МіГ-29, Су-25 і Л-39. Відомо, що дослідно-конструкторські роботи з модернізації вертольотів Мі-8, Мі-24 не завершено, тому не може йтися про серійну модернізацію. Також відомо, що дослідно-конструкторські роботи з модернізації кораблів навіть не планувалися. Що стосується іншого озброєння, то 2011 року можна очікувати поставку у ЗС тільки 10 танків БМ «Булат». Дані, як бачимо, істотно різняться. В цих умовах заява про те, що скорочення чисельності ЗС буде компенсовано модернізацією техніки, можна назвати мрією. Можливо, різниця криється в термінології, і йдеться тут про ремонт техніки. Але й це викликає недовіру, враховуючи відсутність у бюджеті необхідних коштів. Але навіть якщо це так, то ремонт наявних ОВТ ніяк не може компенсувати скорочення їхньої чисельності.

Заплановані показники на 2012 рік у цілому вражають. Усього на розвиток ОВТ передбачено, за оприлюдненими даними Міноборони, близько 1,4 млрд. грн. за загальним фондом. Проектом державного бюд­жету передбачається фінансування проектів: «Корвет» в обсязі 433,63 млн. грн., «Сапсан» в обся­зі 196,0 млн. грн., Ан-70 в обсязі 454,0 млн. грн., «Ореанда ПС» в обсязі 78,1 млн. грн., створення ЄАСУ в обсязі 167,5 млн. грн. за загальним фондом державного бюджету України. На жаль, на проведення решти
25 проектів, які перебувають на етапах виготовлення зразків і проведення випробувань, передбачено лише 21,7 млн. грн., що не дозволяє організувати їх ефективне виконання. До них насамперед відносяться проекти з модернізації авіаційної техніки, створення автоматизованих пунктів управління родів військ, нових високоточних ракет і боєприпасів, систем захисту від ВТЗ та ін. Недостатньо коштів передбачається на закупівлю нового озброєння, порівняно з уже прий­нятими в попередні роки на озброєння ЗС України (понад 120 різних видів ОВТ). За загальним фондом на закупівлю ОВТ передбачається виділити тільки 165,1 млн. грн.

Такий розподіл коштів може знову призвести до подальшого зволікання з виконанням важливих проектів, які вже мають бути закінчені. З іншого боку, попри загальний значний фінансовий ресурс, у війська 2012 року знову практично не надійде нової техніки.

У цих умовах доцільно було б запропонувати Міноборони уважно розглянути реальні потреби зазначених основних проектів і визначити готовність підприємств після кількох років простою, ефективно освоїти значні кошти. Приміром, за результатами перевірки Міноборони Головною інспекцією президента України, було сказано, що основна проблема створення ЄАСУ - незавершеність вихідних даних (розрахункових завдань) для програмування і забезпечення автоматизації їх вирішення. Чи готові ці дані зараз? Чи справді буде в повному обсязі виконано технічний проект ДКР «Сапсан» у 2012 році, а може, необхідно передбачити тільки авансування, перенацілити 50% коштів на завершення інших проектів? Чи зможе
ДП «Антонов» за наявності дебіторської заборгованості перед Міноборони більш як у 120,0 млн. грн. ефективно ос­воїти протягом 2012 року ще 454,0 млн. грн. Поки що тільки ефективна робота підприємств над проектом корабля класу корвет показує доцільність його фінансування у заявлених обсягах.

Зі сказаного можна зробити висновок, що, по-перше, коштів на розвиток ОВТ та ОПК проектом державного бюджету, попри значне збільшення, знову передбачається недостатньо, і їх бракує для виконання зобов’язань Міноборони за контрактами з підприємствами ОПК. А по-друге, виділені кошти необхідно максимально ефективно спланувати.

Для вирішення проблем ОПК можна було запропонувати:

- рекомендувати Міноборони України забезпечити завершення розробки програм розвитку ЗС і ОВТ та ефективне використання виділених коштів для розвитку ОВТ у 2012 році; рекомендувати главі уряду розглянути питання про необхідність формування державного органу управління ОПК (Агентства з питань розвитку ОПК) з наданням прав державного замовника ОВТ, підготовки виробництва, розвитку технологій та ведення єдиної політики в галузі ВТС в інтересах власних ЗС; рекомендувати прем’єр-міністру України розглянути питання про організацію в 2012-2013 рр. міжнародної виставки озброєнь у Києві.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі