Законопроект Тимошенко щодо незаконного збагачення унеможливлює покарання – ЦПК

Згідно з законопроектом щодо покарання за незаконне збагачення, який подала лідер політичної партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко, притягнути посадовців до відповідальності буде майже нереально. Такого висновку дійшли експерти "Центру протидії корупції" (ЦПК).

У цьому законопроекті зазначається наступне: "Набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, незаконність підстав набуття яких визнано у судовому порядку, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі". На що у ЦПК кажуть: це формулювання практично унеможливлює притягнення до кримінальної відповідальності.

Так, Тимошенко пропонує два етапи визнання збагачення чиновника незаконним. Спочатку мають визнати незаконність підстав набуття активів, а потім, керуючись цим судовим рішенням, знов розслідувати те саме діяння. Щоб оголосити підозру доведеться в окремих провадженнях отримати рішення судів про встановлення фактів незаконності підстав набуття цих активів.

У ЦПК зазначають, що такі рішення судів мають набрати законної сили, пройти стадію апеляційного оскарження, що може розтягнутися на роки. Для справжніх корупціонерів цей законопроект несе мінімальний ризик.

Експерти зауважують, що загалом важко уявити, як це виконати на практиці через розмите формулювання "незаконності підстав набуття". Яке включає, зокрема, недійсність правочинів, що тягне за собою, в основному, цивільну відповідальність.

У ЦПК наводять такий приклад: якщо не було дотримано нотаріальної форми договору купівлі-продажу будинку, це лише підстава повернути вам гроші, а майно - продавцю , що не робить вас фігурантом справи про незаконне збагачення. Але у формулюванні лідера "Батьківщини" – зробить.

Тимошенко ймовірно хоче, щоб в суді доказали, що за хабар було придбано, наприклад, автомобіль чи нерухомість. Суди керуються виключно нормами права і не можуть виходити за їх межі, тому можуть покарати за хабарництво, але не мають повноважень встановлювати безпосередньо на що сам хабар був витрачений.

У скасованій статті про незаконне збагачення зазначалося, що значне перевищення статків над усіма джерелами доходу чиновника та членів його родини і є незаконним збагаченням, безвідносно до того, як були набуті ці активи. У законопроекті Тимошенко звужується поняття "незаконне збагачення" до активів набутих виключно з незаконних підстав. Якщо у чиновника немає коштів на будинок, який у нього у власності, – це не буде незаконним збагаченням у розумінні запропонованої статті, зазначили у ЦПК.

Конституційний суд скасував кримінальну відповідальність за незаконне збагачення 26 лютого, визнавши статтю 368-2 Кримінального кодексу неконституційною і такою, що суперечить принципу презумпції невинності. Рішення було винесено на закритому засіданні Великої палати КСУ.

28 лютого президент Петро Порошенко направив до Ради як невідкладний законопроект про введення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.

Подання до КСУ щодо конституційності статті про незаконне збагачення 12 грудня 2017 року подали 59 депутатів – членів фракцій "Народного фронту", "Блоку Петра Порошенка", "Радикальної партії Олега Ляшка", "Опозиційного блоку" та груп "Відродження" і "Воля народу".

У ЄС висловили стурбованість у зв'язку зі скасуванням кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а експерти антикорупційної ініціативи EUACI розкритикували рішення КСУ та його мотиваційну частину.

У НАБУ констатували, що змушені закрити 65 кримінальних проваджень за статтею про незаконне збагачення.