Закони, що стосуються оборонної сфери, гальмувалися три роки — експерт

Проект закону про військово-технічне співробітництво уряд подав до Верховної Ради лише 2 грудня 2016 р., а до порядку денного засідань парламенту він і поготів потрапив 7 лютого 2019 р. Аналогічна доля спіткала й проект закону про створення і виробництво озброєнь, який з Кабінету Міністрів до Верховної Ради "добирався" майже три роки і досі припадає пилюкою десь у кабінетах народних депутатів. У вересні 2015 р. група народних депутатів подала проект закону зі складною назвою: "Про внесення змін до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів щодо запровадження відповідальності за порушення законодавства у сфері підтвердження відповідності, виготовлення, виробництва, реалізації, придбання продукції, робіт і послуг у військовій сфері". В остаточному підсумку в січні 2016 р. цей законопроект ухвалили на засіданні Верховної Ради з поправками президента і відправили на підпис А.Парубію, в якого він лежить уже понад три роки лише тому, що секретар комітету з питань оборони та безпеки І.Винник подав до парламенту проект постанови про скасування зазначеного рішення Верховної Ради.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Дмитро Менделєєв. На його думку, немає сумнівів у тому, що подібну ситуацію необхідно розглядати виключно через призму корупції.

"У вересні 2016 р. світ побачив новий указ президента - "Про рішення РНБО від 20 травня 2016 року "Про заходи щодо розвитку оборонно-промислового комплексу". Як нікому іншому секретареві РНБО О.Турчинову має бути достеменно відомо, що й половини викладеного в цьому указі не було взагалі виконано або виконано з порушенням усіх існуючих термінів. Передусім це стосується формування відповідного законодавства та нормативно-правової бази для ефективного функціонування оборонної промисловості країни, - зазначає експерт. - Звичайно ж, можна натягнути на себе потішну нестатутну військову форму і доповісти президентові про ураження крилатою ракетою "Нептун" якоїсь цілі на відстані 280 км в акваторії Чорного моря, а можна було б зайнятися прямими обов'язками і проконтролювати реалізацію рішень РНБО, як і роботу апарату цього органу, де донедавна "трудився" один із заступників секретаря, який пішов у глибоке корупційне плавання".

Після аналізу діяльності згаданих вище чиновників автор приходить до висновку, що зовсім не "Укроборонпром" винен у корупції, провалі реформування оборонної промисловості і відсутності в державі дієвої військово-промислової політики. На його думку, в рамках кримінального процесу це кваліфікується як дія або бездіяльність, що призвели до тяжких наслідків.

Детальніше про можливу ліквідацію "Укроборонпрому" і реформування оборонно-промислового комплексу читайте у статті Дмитра Менделєєва "Оборонпром: операція "ліквідація" або епоха відродження..." у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".