З надією із Суомі

«Ми навіть не думали про те, щоб скасувати візит», — упевнено заявив «ДТ» один із членів фінської делегації ще минулого тижня, коли політичну ситуацію в Україні навряд чи можна було назвати стабілізованою, а з членів нового уряду точно відомим було прізвище тільки Юрія Єханурова.

Ці слова можуть слугувати ще одним свідченням значного зростання інтересу Фінляндії до нашої країни. Робота над узгодженням графіків прем’єр-міністра Матті Ванханена й українського керівництва, а також над програмою візиту розпочалася майже відразу після приходу помаранчевої команди до влади. Але так уже сталося, що перший в історії україно-фінських відносин візит на найвищому рівні опинився під загрозою: адже уявімо собі, що криза влади в Україні вибухнула трохи пізніше чи що процес затвердження кандидатури глави уряду затягнувся, — і фінський прем’єр залишився б без партнера з переговорів. Однак усе владналося, і на час приїзду 5 жовтня пана Ванханена до Києва майже всі вакансії в уряді були вже заповнені.

Що ж стосується української кризи влади, то в Гельсінкі, схоже, до неї поставилися філософськи. У кожному разі, від кількох своїх співрозмовників у столиці Суомі автору цих рядків доводилося чути і що «криза, яка вибухнула, — добра можливість для України продемонструвати, що демократія в країні функціонує», «такі кризи бувають у всіх країнах, тому не варто драматизувати ситуацію». Висловлювалося й розуміння того, що після революції в Україні було створено занадто широку коаліцію, тож тріщини в помаранчевій команді — природні й були прогнозовані. Звісно, прикро, вважають наші фінські партнери, що політична криза уповільнила процес реформування, але, як вони гадають, новий уряд устигне щось зробити до грядущих парламентських виборів.

Фінська сторона теж зацікавлена в успіху українських реформ. Зокрема й тому, що в такому разі під час головування Фінляндії у другому півріччі 2006 року в Європейському Союзу вона зможе допомогти взаємовигідно просунути відносини України та ЄС і занести цей успіх до списку досягнень свого головування. У Києві після зустрічі зі своїм колегою Ю.Єхануровим М.Ванханен однозначно дав зрозуміти: «Якщо Україна стане членом Світової організації торгівлі (сподіваюся, що це станеться), тоді протягом головування Фінляндії в Євросоюзі ми зможемо розпочати серйозну роботу зі створення зони вільної торгівлі». І не просто розпочати! За словами фінського прем’єра, його країна має намір докласти зусиль до підписання угоди про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Але хоч би як добре ставилася до нас Фінляндія, хоч би які плани стосовно України вона будувала, — усе в руках самої України. Адже якщо найближчими днями виконавча влада і Верховна Рада не напружаться й не ухвалять необхідних поправок до вітчизняного законодавства, то нинішнього року в СОТ ми аж ніяк не потрапимо. Отже, початок переговорів із ЄС про зону вільної торгівлі знову перенесеться на невизначений термін.

Ривок Україна має зробити прямо тепер. І за два місяці, що залишилися до саміту Україна—ЄС, запланованого на 1 грудня в Києві, продемонструвати початок реальних реформ. Тоді й майбутні цілі та завдання будуть більш амбітними. Фінська сторона дає зрозуміти, що порядок денний липневого саміту в Гельсінкі залежатиме від рішень, прийнятих на грудневому саміті в Києві, оскільки тоді можна буде оцінювати просування України у виконанні цих рішень. Саміт у Гельсінкі, за ідеєю, взагалі має стати етапним у відносинах України та Євросоюзу. На той час уже буде проведено попередню оцінку виконання Плану дій Україна—ЄС, яка стоятиме на порядку денному австрійського головування в першій половині 2006 р. Уже пройдуть парламентські вибори, і новий уряд устигне зробити перші кроки. Тож у Гельсінкі саме час буде підбити якісь підсумки і робити відповідні висновки. У тому числі й щодо подальшого формату відносин України та ЄС. Адже влітку 2006 р. питання про те, який документ замінить Угоду про партнерство та співробітництво, дія якої скінчиться, зажадає термінового вирішення. У Плані дій ідеться про таку собі «посилену угоду». Але, як зізнався «ДТ» один із фінських співрозмовників, «сьогодні ні Бог, ні Єврокомісія не знають, що це буде за документ, і до парламентських виборів і стабілізації ситуації передчасно обговорювати природу майбутньої угоди».

Фінляндія на нашому боці, вона симпатизує Україні і вважає її європейською країною, яка має право, відповідно до 49-ї статті Амстердамського договору (відомого як договір про створення Європейського Союзу), подати заявку на членство в ЄС. Але, перш ніж це зробити, упевнені в Гельсінкі, Україна мусить провести системні реформи. І насамперед підвищити ефективність управління, тим самим отримавши ключ до решти реформ.

Фінляндія пройшла непростий шлях до членства в ЄС і за кілька десятиліть із бідної країни, що експортувала в основному папір і продукцію деревообробної промисловості, змогла перетворитися на одну з найбільш розвинених і високотехнологічних держав Європи. «Наша країна завжди прагнула до якомога більш вільної торгівлі», — поділився з «ДТ» одним із секретів успіху генеральний директор Центральної торгової палати (ЦТП) Фінляндії Карі Ялас. Зону вільної торгівлі (ЗВТ) із ЄС було створено ще 1974 року, тож на час вступу Фінляндії до Євросоюзу в 1995-му в неї був більш ніж двадцятирічний досвід вільної торгівлі промисловими товарами. На думку пана Яласа, рішення про створення ЗВТ із Європейським Союзом було одним із найважливіших для розвитку економіки його країни. Звісно, для деяких галузей і підприємств, раніше захищених державою, настали тоді скрутні часи. Але, з іншого боку, розповідає глава ЦТП, коли галузь функціонує в умовах вільної конкуренції, вона дуже змінюється, що й продемонстрував розвиток фінського експорту. Перед вступом до ЄС у Фінляндії теж були побоювання, особливо з приводу виживання її сільського господарства та сфери послуг, адаптація якої триває досі. Однак членство в Євросоюзі, особливо в економічному і валютному союзі, К.Ялас вважає одним із найкращих рішень для фінських підприємств.

Сьогодні економіка Фінляндії демонструє приклад успіху в європейському контексті, впевнений і прем’єр цієї країни М.Ванханен. Він називає інфраструктуру й ефективний менеджмент фінськими конкурентоспроможними і сильними сторонами. «Завдання Фінляндії полягає в тому, щоб продовжувати використовувати можливості глобалізації й відповідати на виклики дедалі сильнішої конкуренції», — вважає глава фінського уряду.

Для вирішення цих завдань бізнес Фінляндії невпинно шукає нові ринки й особливо пильно вивчає можливості інвестування в економіку сусідніх країн. Наприклад, Центральна торгова палата Фінляндії щороку проводить так званий бізнес-барометр у трьох балтійських державах, Польщі й по північному заходу Росії, опитуючи топ-менеджерів підприємств щодо умов, у яких вони ведуть свій бізнес. Так, скажімо, в останньому барометрі російські респонденти відзначили уповільнення у 2004 році впливу заходів адміністрації президента Путіна, спрямованих на поліпшення умов ведення бізнесу, а зниження відповідного індексу виявилося найсуттєвішим за весь період існування бізнес-барометра по північному заходу РФ. Інше дослідження, проведене в балтійських державах і Польщі, продемонструвало зростання комерційної та корпоративної культури, ослаблення бюрократизму, підвищення купівельної спроможності населення, що позитивно позначилося на перспективах ведення бізнесу в цих державах. Але головним чинником, який зробив ці країни більш привабливими для європейських, зокрема фінських, компаній, стало їх приєднання до Європейського Союзу.

В Україні таких бізнес-барометрів фінська ЦТП поки що не проводить і в найближчому майбутньому проводити не планує. Її глава пояснив це тим, що організація невелика, не має значних коштів і воліє чітко фокусувати свою діяльність. Водночас
К.Ялас повідомив, що до палати із запитаннями про Україну фінські бізнесмени вже звертаються. «Я впевнений, фінські фірми повинні прийти в Україну, — сказав генеральний директор ЦТП. — У бізнесі дуже багато важить чинник часу. Наприклад, ті фірми, які тільки тепер приходять у Росію, вже спізнилися. А ось рушити в Україну зараз, — мабуть, саме час».

Ці слова, по суті, були підтверджені візитом до України великої делегації фінських підприємців, які представляють більш ніж тридцять компаній і прибули до Києва напередодні приїзду прем’єра М.Ванханена. Якісь із цих компаній уже ведуть бізнес у нашій країні, хтось приїхав уперше — вивчити обстановку на місці. Однією з основних цілей візиту як прем’єр-міністра Фінляндії, так і бізнес-делегації було отримання гарантій для фінських інвесторів від вищого керівництва України. Ще попередній міністр закордонних справ К.Грищенко підписав міжурядову угоду про сприяння, здійснення та взаємний захист інвестицій. Фінський парламент давно вже ратифікував цей документ. У Верховну Раду угода надійшла ще 25 липня, але до самого візиту М.Ванханена не було ясно, спроможуться наші депутати законодавчо закріпити цей акт чи в них, як завжди, знайдуться важливіші справи. Угоду було-таки ратифіковано. У день візиту фінського прем’єра...

Однак українська безголовість — не єдиний і не головний чинник, який насторожує чи відлякує навіть іноземних інвесторів. Найбільшим негативом фінські чиновники та представники бізнесу назвали корупцію. Як відомо, міжнародна організація Transparency International визнала торік Фінляндію найменш корумпованою державою у світі. Тож ця країна має повне право вимагати такої чистоти й від інших. Багато фінів працюють за кордоном, чимало фінських компаній ведуть свій бізнес за межами рідної держави, тому Фінляндія переймається тим, щоб ці її громадяни й компанії перебували в умовах, не гірших, ніж на батьківщині.

Можливо, прихід фінських інвесторів в Україну певною мірою допоможе очиститися й перейти на західні стандарти ведення бізнесу й нашій країні.

Вже сьогодні деякі фінські компанії не лише планують, а реально переносять частину свого виробництва в Україну. Так, наприклад, світовий лідер із виробництва кранів та технічного обслуговування вантажопідйомної техніки KCI Konecranes уже понад десять років працює в нашій країні. Компанія викупила підприємство «Запоріжкран» і, за словами голови ради директорів компанії Стіга Густавсона (до речі, він очолював бізнес-делегацію, що супроводжувала фінського прем’єра до Києва), найближчими роками має намір інвестувати в це збиткове нині підприємство близько 100 млн. грн. До речі, під час візиту в Київ компанія уклала угоду щодо будівництва «Запоріжкраном» нового контейнерного термінала в Іллічівську. Відповідно до планів Konecranes, «Запоріжкран» має стати європейським центром компанії, який забезпечуватиме потреби не тільки українського, а й центрально- і східноєвропейського ринків. Таким чином, запорізьке підприємство стане частиною світової мережі фінської компанії.

«Ми віримо в гідне майбутнє України, — заявив пан Густавсон в інтерв’ю «ДТ». — Ми відзначаємо політичні зміни у вашій країні і бачимо, що вона переорієнтовується на Захід». Для представників великого фінського бізнесу в Україні важливі три чинники. По-перше, за словами С.Густавсона, вони бачать стабільний і прогнозований розвиток країни. По-друге, сподіваються на рівні можливості для всіх і гармонізацію українського законодавства з європейським. І по-третє, відзначають розвиток транспортних умов і очікують їх прискорення. «Ми не скаржимося, але сподіваємося на краще», — резюмував глава делегації фінського бізнесу.