Юристи називають три варіанти бачення правової ситуації у сфері протидії корупції

Аналіз правової ситуації, що склалась у сфері законодавчого забезпечення протидії корупції після 5 січня 2011 року, свідчить про можливість трьох варіантів її бачення.

Про це у своїй статті для ZN.UA пишуть доктор юридичних наук Микола Хавронюк та кандидат юридичних наук Тарас Якімець.

За словами юристів, перший - це фактичне бачення осіб, які несуть відповідальність за правильність інформації, що міститься в базі даних «Законодавство України» на парламентському веб-сайті. Він, згідно з «Положенням про веб-сайт Верховної Ради України у глобальній інформаційній мережі Інтернет», є офіційним джерелом інформації Верховної Ради України. Це - відверто не правове, але зручне для декого бачення.

З редакції КК України, яка міститься в цій базі даних, фактично випливає, що метою ухвалення закону від 21 грудня 2010 року (за десять днів до набрання чинності згаданим «антикорупційним пакетом» законів) було скасування напрацювань попередників у сфері боротьби з корупцією та повернення положень КК України щодо відповідальності за корупційні злочини у той вигляд, який вони мали станом на 31 грудня 2010 року.

Відсутність правового механізму автоматичного поновлення попередньої редакції закону про кримінальну відповідальність дає підстави розглядати другий варіант бачення правової ситуації.

Відповідно до ухваленого 11 червня 2009 року закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» з 1 січня 2011 року КК України поповнився новими (чи оновленими) складами злочинів.

Якщо вважати, що із втратою чинності вказаним законом від 11 червня 2009 року втратили чинність і зміни до низки статей, то це означає, що відповідні діяння з 5 січня 2011 року декриміналізовані, тобто перестали бути злочинами.

Третій варіант бачення правової ситуації, на думку юристів, ґрунтується на тому, що закон про внесення змін до іншого закону за своєю юридичною природою є правовим актом одноразової дії, головною функцією якого є внесення змін до іншого закону, після чого він стає складовою частиною останнього. З набранням чинності законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 11 червня 2009 року і введенням його в дію цей закон став частиною інших законів, зокрема КК України і КУпАП.

Згідно з третім варіантом бачення ситуації, нові статті КК України і КУпАП на сьогодні є чинними, ае чомусь одна частина з них незаконно застосовується в тій редакції, що діяла до 1 січня 2011 року, а друга - не застосовується зовсім.

На початку квітня 2011 року суспільству обіцяно ухвалити черговий антикорупційний закон. Насправді, на думку авторів статті, поданий до Верховної Ради новий «антикорупційний пакет» мало чим відрізняється від того, що був ухвалений у 2009 році. Запропоновані ним статті КК України є ідентичними за змістом і відрізняються від ухвалених у 2009 році лише номерами та деколи назвами.

Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті Миколи Хавронюка та Тараса Якімця «Дивна боротьба».