ЯК ОТРИМАТИ «ВОВЧИЙ КВИТОК»

В одній з кавказьких шкіл на уроці російської словесності вчитель дає учням завдання зробити розбір речення за частинами мови на такому прикладі: «Мужчины собрались в баню». Учень відповідає: «Мужчины» — имя существительное, «собрались» — глагол, «в баню» — предлог»

(Анекдот)

За таким самим принципом (у сенсі «предлога») цього тижня було розіграно кадровий сценарій на Львівщині. Четвертого червня несподівану для багатьох новину озвучив заступник глави АП Микола Білокінь: Президент підписав указ, яким звільнив главу Львівської обласної державної адміністрації Мирона Янківа. Приводом, чи «предлогом», для такої адміністративної дії стали негаразди в правоохоронній системі області. Як відзначила глава Координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю при Президенті України Ольга Колінько, яка зовсім недавно, кажуть, перевіряла Львівську область, Янків не використав наданих йому законодавством повноважень для притягнення до відповідальності керівників правоохоронних органів, які халатно ставилися до забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян. Власне, і самих окремих правоохоронців Президент рекомендував також зняти з посад: міністру МВС Юрію Смирнову — начальника обласного УМВС Василя Рябошапку, генеральному прокурору Святославу Піскуну — прокурора області Богдана Ринажевського.

Про те, за що реально «стерли» головних в області міліціонера та прокурора, йтиметься трохи нижче. А поки що спробуємо з’ясувати справжні причини демонстративного звільнення Янківа. Адже якщо чітко дотримуватися букви закону, то глава ОДА, за своїми функціональними обов’язками, ніби й не має на правоохоронців прямого адміністративного впливу. І начальник УМВС, і прокурор області підпорядковані своїм відомчим вертикалям. Отже, за логікою, гнати треба було б їхніх безпосередніх київських начальників.

Очевидно, що на «недоліки Янківа в роботі з силовиками» можна було б заплющити очі, якщо виходити з тих результатів, яких він досяг (або намагався досягти) в області. Янків, перебуваючи на посаді глави ОДА, цілком серйозно проголосив програму індустріалізації в принципі аграрної Львівської області. До того ж, максимально використавши свої дипломатичні зв’язки (до того як стати губернатором, він очолював торгово-економічну місію посольства України у Варшаві), залучив у край «чималі фінансові ресурси». За даними самої ОДА, Львівщина торік посіла друге місце в Україні за обсягом іноземних інвестицій.

Тоді, питається, за що викинули Мирона Янківа, який до того ж вірою і правдою виконував будь-який каприз свого шефа?! Деякі спостерігачі пов’язують звільнення з недавнім візитом в область прем’єр-міністра. Мовляв, Янукович, який інспектував Львівщину два тижні тому, залишився незадоволений.

І справді, пан Янукович під час свого візиту був не в найкращому гуморі. Проте апаратники облдержадміністрації, наближені до губернатора, негативні емоції прем’єра пояснюють зовсім іншими обставинами, не пов’язаними зі станом господарства в області. По-перше, Янукович прилетів після програшу «Шахтаря». По-друге, прем’єр, спускаючись із метою популізму в одну з червоноградських шахт, розбив колінну чашечку. По-третє, як резонно зазначають кваліфіковані інтригознавці, височенний (у посадовому та фізичному сенсах) Янукович тоді не побачив ніякої корупції. Так, прем’єр насварив губернатора за розбиті шляхи (які, чесно кажучи, у кожній області розбиті, й дав термін до жовтня все відремонтувати. Отже, найближчими тижнями глава Кабміну Янківа відставляти не збирався. Понад те, у цьому «до жовтня» один серйозний місцевий політолог схильний вбачати очевидний карт-бланш, виданий Янківу, і специфічну форму захисту губернатора Львівщини. По-четверте, під час візиту Януковича до Львівської області Янків зробив досить прозорих пасів Януковичу в тому плані, що він (Янків) готовий активно співпрацювати з ним (Януковичем) і з цією партією. Ця готовність сягала так далеко, що Янків висловив бажання очолити обласну організацію Партії регіонів. Він, як стверджує добре поінформоване джерело, зрозумів, що далі балансувати між двома основними силовими полями, які на цей момент склалися в Україні (йдеться про есдеків та регіоналів), неможливо й потрібно визначатися. І він, зробивши крок у бік від есдеків, розкрив обійми Януковичу. Мабуть, професор економіки вирахував, що ставити на об’єднаних есдеків — історично неперспективно.

На жаль, якщо такий вибір був правильним стратегічно, то тактично він виявився фатальним. Зрозуміло, таке орієнтаційне шило в політичному мішку не могло залишитися непоміченим для СДПУ(о): Янків, приміром, у своїх останніх інтерв’ю місцевим ЗМІ більше говорив про прем’єра, ніж — про Президента. І що там Янків зі своїми думками, висловлюваннями та натяками! Сергій Медведчук, як випливає з нещодавно оприлюдненої нардепом Тягнибоком «Доповідної записки глави ДПАУ у Львівській області главі ДПА України Юрію Кравченку», відмінно поінформований про, здавалося б, секретні політичні події, які відбуваються поза межами України. Відповідно до тексту тієї доповідної записки, львівська податкова «оперативним шляхом» встановила, що «українська опозиція фінансується на польські та великобританські гроші».

Есдеки такої поведінки Янківу вибачити не могли! Ну хоча б тому, що, крім переліченого вище, він був ставлеником СДПУ(о). Інформація про те, що саме В.Медведчук зробив М.Янківа главою Львівської ОДА, раніше озвучена в стані опозиціонерів, сьогодні вже не приховується і найближчим оточенням тепер уже екс-губернатора. Позиціонування Янківа у бік Януковича виявилося останньою краплею в чаші терпіння Віктора Медведчука. Брати Медведчуки та СДПУ(о), судячи з усього, давно вже шукали можливості позбутися Янківа. У тій-таки доповідній записці С.Медведчука містився момент, який нібито вказує на те, що Янків підтримує один із банків, через який відмиваються гроші для Ющенка—Тимошенко—Мороза. І, найважливіше, Янків, як тепер виявилося достеменно (власкору «ДТ» вдалося отримати підтвердження в оточенні Янківа), «за останні місяці не пішов на жодне кадрове рішення, яких вимагали від нього есдеки». Йшлося про заміщення посади глави Яворівської районної державної адміністрації, посади глави Городоцької РДА й призначення на ці посади представників СДПУ(о). Янків був проти до останнього, мотивуючи це тим, що такі кроки викличуть обурення громадськості, політичної опозиції в регіонах, що розпочнеться кампанія протесту.

Співпраця Янківа з Медведчуками була, м’яко кажучи, проблемною. Губернатор фактично мав складний доступ до Віктора Медведчука. Точка контактів — заступники глави АП. В Янківа, крім того, були проблеми з Сергієм Медведчуком. З ним Янків інколи довго не зустрічався. Потім побачилися, причому з участю посередників. Ці зустрічі та діалоги також були важкими.

Для тих, хто не знав усіх перипетій між Янківим та Медведчуками, це рішення Президента справді було несподіваним. Обізнані люди чекали відставки Янківа давно. (І те, що Радзієвський, глава обласної організації Партії регіонів, останній тиждень сидів у Києві, означало, що все можливо.) Для посвячених питання полягало лише в тому, коли саме, які й чиї дії рішуче вплинули на «самостійне рішення Президента».

Попри те, що відставки очікував навіть сам Янків, вона була ситуативно несподіваною і для нього. У середу, коли інформація вже пройшла по інтернет-сайтах, Янків телефонував Дьоміну, заступнику голови адміністрації Президента. Дьомін Янківу заявив: «Працюй спокійно!» Важко сказати, який рівень поінформованості в апараті АП, але тоді ж не підтвердилася інформація про звільнення Янківа і по лінії СБУ, і по лінії прес-служби Кабміну. У тих структурах ніхто нічого не знав про звільнення губернатора. Це свідчить про те, що рішення про звільнення Янківа приймалося дуже вузьким колом осіб.

Янукович побував у Президента в середу зранку, пропустивши перед собою Сергія Медведчука. І після відвідання Президента прем’єром відбувся брифінг Білоконя та Колінько. Те, що Янукович не зміг захистити Янківа, може означати, що в українській політиці відбуваються дуже мудрі ситуативні битви між есдеками і Януковичем за окремі регіони. Львівщину виграв Медведчук. Хоча ще треба подивитися, хто стане губернатором.

Показове відсторонення Янківа, Рябошапки і Ринажевського люди їхніх команд однозначно розцінюють як останні штрихи з повної есдепізації області. Оскільки ці три ключових керівники з різних причин не асоціювалися з командою, яка утвердилася вже у вищому кадровому складі області й представляє інтереси СДПУ(о). До цього кадрове зачищення з урахуванням інтересів есдеків зробили в обласній СБУ, на Західній регіональній митниці, у прикордонних військах тощо.

Помста есдеків Янківу має демонстраційний характер. Мирону Дмитровичу з відомим формулюванням (не зміг, мовляв, подолати корупцію, не зміг, напевно, перекрити Ніагару контрабанди, рекет на підприємствах, змушених відраховувати круглі суми на підтримку окремого футбольного клубу, не зупинив свавілля податківців на «Орлані» і т.п. і т.ін.) фактично вручений «вовчий квиток». Його не попередили про відставку, не викликали до Києва, формально не озвучили перед цим указ Президента. Йому нічого не запропонували натомість і не дали можливості самому написати заяву на звільнення. Янків виявився черговим функціонером, який для себе зробив гіркий висновок: ця влада гранично аморальна у своїх учинках, вона просто звикла «кидати» своїх людей, які віддано працювали на неї.

Екс-губернатор настільки узяв це одкровення до серця, що його змушені були госпіталізувати. Тарас Батенко, «речник» Янківа, кандидат політичних наук, робить такий прогноз: «У Янківа є кілька варіантів. Перший: щоб про тебе забули, поїдь куди-небудь у Середню Європу дипломатом. Другий: щоб про тебе забули, займайся наукою. Третій: щоб про тебе не забули... Я вважаю, що Янків нині є однією з найліквідніших постатей в області. З погляду мобільності, поінформованості, наявності певних знань у господарстві, у соціально-політичному кліматі області, його здібностей дипломата і т.п. Він може бути затребуваний, скажімо, у стані опозиції. Якщо Янків знайде в собі сили, мужність і бажання бути незабутим, то він може заявити про себе саме там. І може стати одним із лідерів «НУ» у Львівській області. Тут вибір лише за Янківим».