Втома від непрогнозованої країни

Кадри захоплення будинку Генпрокуратури України бійцями спецпідрозділу «Беркут» обійшли світ і викликали відвертий шок у тих країнах, де немає традиції використовувати силові структури для врегулювання політичної кризи. У цей і наступні дні з багатьох столиць європейських країн у свої посольства в Києві телефонували, нічого не розуміючи, працівники центральних апаратів глав держав і МЗС, намагаючись з’ясувати, що ж відбувається в Україні, оскільки події, демонстровані на телеекранах, виглядали як початок державного перевороту. Пізніше деякі дипломати казали «ДТ», що подібні дії спецпідрозділу МВС і особисто міністра Цушка аж ніяк «не зміцнюють у країні стабільність і не сприяють урегулюванню політичної кризи»...

Наступного дня після подій у будинку Генпрокуратури із заявами виступили представники Єврокомісії (єврокомісар із питань зовнішньої політики та європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер), а також головуюча в Європейському Союзі Німеччина. Спільним для цих заяв став меседж: політичні сили України мають зробити все для пошуку конструктивного і мирного вирішення поточної політичної ситуації й утриматися від будь-яких дій, які можуть погіршити її.

Цієї ж думки дотримується і верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики та політики у сфері безпеки. Хав’єр Солана в телефонній розмові з прем’єр-міністром Віктором Януковичем заявив про неприпустимість силового сценарію розвитку подій в Україні. «Не можна допустити силовий варіант урегулювання кризи», — процитувала впливового єврочиновника прес-служба Кабінету міністрів.

Солана, до речі, озвучив і інший важливий для українського політикуму меседж — ситуацію в Україні потрібно прояснити якомога швидше. Києву також необхідно це зрозуміти, оскільки Європа справді втомилася як від непрогнозованості розвитку подій, так і від перманентної політичної кризи в нашій країні, де замість проведення необхідних політичних та економічних перетворень політики займаються перерозподілом владних повноважень і дискредитацією своїх опонентів. Хоча Адріан Северін, глава делегації депутатів Європарламенту, котрі цього тижня побували в Україні, й зазначив, що розвиток демократії в Європі залежить від політичного діалогу в Україні, показовим є й інше. У деяких країнах, що входять до Європейського Союзу, знову починає утверджуватися думка, що у зв’язку з існуючим у нашій країні хаосом, посиленням авторитаризму в Білорусі і жорсткістю антизахідної риторики Росії (за посилення залежності європейських країн від російських енергоносіїв), можливо, слід дистанціюватися від подій у цій частині Європи й надати Росії негласні преференції у вирішенні питань на території пострадянського простору.

І тут буде доречно процитувати точку зору колишнього глави румунського зовнішньополітичного відомства, а нині європарламентарія Адріана Северіна: інтеграцію України в Європейський Союз може стримати сьогоднішня політична криза. За його словами, політична еліта України готова застосовувати лише законні засоби досягнення домовленостей. «Але після наших співбесід політики висловлювали судження, що розходилися з цими принципами. І нас це турбує», — сказав пан Северін.

Внутрішньополітичний хаос, який переживає наша країна в останні тижні в цілому, і захоплення будинку Генпрокуратури зокрема, схоже, позбавив світову спільноту ілюзій стосовно процесів, що відбуваються в Україні. Не випадково в заяві посольства Німеччини міститься «настійний» заклик до президента і прем’єр-міністра «реалізувати свою відповідальність задля подолання політичної кризи шляхом переговорів». А Северін зауважив: Європарламент вважає необхідним, щоб українська демократія розвивалася на основі плюралістичного підходу, а не як популістська демократія, оскільки саме остання призводить до диктатури.

Натомість голова моніторингового комітету парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Едуард Лінтнер закликав президента і прем’єр-міністра України згадати про відповідальність перед народом своєї країни. Глава комітету ПАРЄ вважає, що РЄ охоче виконуватиме посеред­ницькі послуги. Однак, заявив він відразу після початку кризи навколо Генпрокуратури, необхідно, щоб вихід із ситуації знайшли самі українці, оскільки всі подальші кроки після закріплення домовленостей мають бути визнані й підтримані всіма учасниками конфлікту. «Ми не можемо їх примусити до цього. Але відповідальність перед народом України і державою має змусити їх знайти компроміс», — сказав Едуард Лінтнер.

Який алгоритм подолання політичної кризи в Україні бачать сьогодні в Європі? Насамперед, кризу слід урегульовувати мирними, політичними засобами. На наш погляд, досить показовою є заява Адріана Северіна, що Євро­пейський Союз і Європарламент готові надати нашій країні допомогу з тим, щоб політичними засобами вирішити проблеми і продовжити позитивні реформи з інтеграції України в ЄС. На думку європарламентарія, недотримання досягнутої політичної угоди призведе до серйозних наслідків і може вплинути на майбутні відносини України та ЄС. Це перше. Друге: за наявності політичних домовленостей, рішення Конституційного суду зовсім не обов’язкове.

Третє: всім учасникам політичного процесу потрібно виконувати досягнуті домовленості. У цій думці одностайні як представники країн, що входять до Євросоюзу, так і представники Сполучених Штатів. «Тепер, коли дискусія перейшла у площину прийняття законів для забезпечення чесних, прозорих і демократичних виборів і для продовження просування в реалізації амбіційної програми українських політичних та економічних реформ, ми підкреслюємо подальшу значимість переговорів і поступок. Треба, щоб досягнутої угоди дотримувалися й уникали односторонніх дій або заяв, які могли б зашкодити її виконанню. Насамперед сторони повинні ще рішучіше дотримуватися обіцянок не вдаватися до використання сили у вирішенні політичних суперечностей», — підкреслюється в заяві посольства Сполучених Штатів.

Своєю чергою, Хав’єр Солана, коментуючи поступки, досягнуті в ніч із суботи на неділю президентом, прем’єр-міністром та спікером, висловив сподівання, що український парламент прийме законодавство, яке міститиме гарантії, необхідні для вільних і справедливих виборів. «Нині в Україні час усім сфокусуватися на необхідних реформах. Це також дасть подальший імпульс поглибленню зв’язків між Європейським Союзом та Україною. Євросоюз дотримується своїх зобов’язань у плані цього партнерства, рівень якого залежить від якості української демократії та реформ», — підкреслив верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики і політики в галузі безпеки.

При цьому представники країн, які входять у демократичне співтовариство, вважають, що політичні сили України повинні продовжити процес реформ для створення збалансованої конституційної системи, а також зміцнення у країні демократичних інститутів. Так, Беніта Ферреро-Вальднер вважає, що відновлення політичної стабільності в Ук­раїні є фундаментом для продовження політичних і економічних реформ у країні та зміцнення й поглиблення партнерських відносин між Україною і Євросоюзом: «У цьому контексті я закликаю всі політичні сили в Україні взяти участь у завершальному консультаційному процесі з погляду заснування збалансованої конституційної системи в Україні з контролем і балансом». До речі, таку ж думку привселюдно висловлював і Адріан Северін.

Четверте: політики повинні й надалі бути готовими до поступок і втримуватися від односторонніх дій. На думку європейських політиків, недотримання досягнутих між президентом, прем’єр-міністром та спікером парламенту домовленостей про позачергові парламентські вибори можуть призвести до серйозних наслідків, позначитися на настроях суспільства, а також на відносинах України з Євро­пейсь­ким Союзом і міжнародним співтовариством. І, нарешті, європейські інститути готові запропонувати свої посередницькі послуги як у вирішенні конфлікту, так і в проведенні дострокових парламентських виборів. Але, схоже, найкращим варіантом для всіх був би самостійний вихід нашої країни з політичної кризи. У такому разі, вважають наші зовнішньополітичні партнери, Україна вийде з кризи «більш демократичною, більш об’єднаною і більш європейською, вона не буде марною»...