ВІДДАЛЕННЯ ВІД ДЕМОКРАТІЇ

Поділитися
У не обтяженої подіями провінції деякі процеси й тенденції в житті партій можуть виявлятися навіть краще, ніж у центрі...

У не обтяженої подіями провінції деякі процеси й тенденції в житті партій можуть виявлятися навіть краще, ніж у центрі. Політичні сили напередодні передвиборної боротьби, яка фактично вже розпочалася, спішно закінчують огляд рядів, метушливо підфарбовують фасади. Тим ретельніше орудуючи свіжою фарбою, чим більше плям нанесено на їхню репутацію. Зробивши бойові стійки, кожна з них пильно відслідковує рух в стані опонентів, демонструє рішучість захищатися до останнього чистого місця на репутації, не приховуючи готовності завдати удару противникові за першої ж зручної нагоди. Ну а якщо бути готовим до неї, то вона неодмінно випаде.

Не вельми давно, приміром, підставилася опозиційним силам місцева влада, яка переконана: усе, що вона робить, добре для всіх, а мудрі вказівки з центру найкраще виконувати з надмірною ретельністю. Міркували приблизно так. Коли йдеться про речі нематеріальні (організація зборів, сходів громадян тощо), великого гріха не буде, якщо істинну картину прикрасити. Аби реальне становище не викликало занепокоєння столичних інстанцій і сумнівів у дієздатності місцевих органів. А оскільки процес лакування дійсності для наших чиновників заняття звичне й навіть захоплююче, то зображувана картина дедалі менше нагадувала реальність.

У найтиражнішій обласній газеті «Зоря Полтавщини» після всенародного обговорення президентських ініціатив з’явилася стаття голови облдержадміністрації Євгена Томіна з красномовним заголовком «Політичній реформі — бути». У цій публікації, яка підбиває результати обговорення, зокрема, стверджується: у заходах взяли участь «понад 871 тис. громадян, що становить майже 67% від загальної кількості дорослого населення». Ці цифри, як і надмірно пафосний тон публікації, можливо, і не здивували б читачів офіційної преси, звичних до найнеймовірніших тверджень. Якби не наочно надана можливість порівняти оцінки результатів однієї й тієї самої акції на місці й у центрі. На прес-конференції Президент Леонід Кучма випромінював задоволення від того факту, що в усенародному обговоренні його ініціатив взяли участь майже двадцять відсотків дорослого населення країни. Тоді як полтавські чиновники підняли показник охоплення в окремо взятому регіоні до 67% — це більш як утричі вище, ніж у цілому по країні. Обізнаним із справжнім станом справ і в оприлюднений Президентом результат охоплення важко повірити. А що вже казати про горезвісні 67%.

Вибухнув скандал. Першою виступила з заявою із засудженням «адміністративного ентузіазму» місцевого чиновництва обласна організація Української народної партії (УНП). Разючий розрив показників місцева опозиція небезпідставно кваліфікує як ступінь місцевого відходу від вельми скромного рівня демократії в країні. Сумніви в наведених Євгеном Томіним даних іще посиляться, якщо пригадати результати минулих парламентських виборів. Тоді майже 70 відсотків полтавчан віддали свої голоси партіям опозиційної «четвірки».

Скандал хоча і спалахнув на місцевому пальному матеріалі, але його відблиски зачіпають і столичні інстанції. Вина за недоладність в підрахунках, звісно ж, лягає на місцеву владу, з котрою, загалом, усе зрозуміло. Але не тільки. В опозиції з’явився додатковий привід поставити під сумнів демократичність усього процесу обговорення політреформи, а також коректність проведених владою досліджень.

Впадає в око ще один цікавий момент. У вже згадуваній статті полтавський губернатор, оглядаючи партійні ряди, дякуючи за виконану роботу, особливо виділяє заслуги СДПУ(о). Якщо інші провладні партії, зокрема й Аграрну, до якої сам належить, автор згадує побіжно, то заслуги есдеків зображені докладно. Відзначено ініціативу обласної організації в проведенні «круглого столу», членам обкому СДПУ(о) віддано належне за те, що вони «побували в багатьох містах і районах області, беручи участь в обговоренні на сходах громадян, у трудових колективах».

Ось що, з’ясовується, може зробити партія, котра підтримує владу. Річ у тому, що дивне перетворення полтавської обласної організації СДПУ(о) на провідну силу відбулося зовсім недавно. До останнього часу вона якщо й відрізнялася від своїх союзників і опонентів, так лише тим, що втрачала вплив. Під час парламентських виборів есдеки на Полтавщині навіть не подолали 4-відсотковий бар’єр. Після цього пішла серія скандалів, а на районних конференціях, які передують обласній, у двох із трьох районів Полтави виникла проблема відвідування партконференцій. Зате обласну конференцію вшанував своєю присутністю сам губернатор. І з нагоди такого факту усі провладні ЗМІ дали матеріали, покликані переконати читачів: попри що, обласна організація есдеків у провладному блоці найголовніша. У цілковитій відповідності з таким статусом замість вузівського професора, на котрого нападала опозиційна преса, облорганізацію очолив керівник солідної й багатої виробничої структури. Злі язики запевняють: раптові симпатії голови облдержадміністрації до есдеків виявилися після того, як із подачі адміністрації гарант за певний недогляд виніс своєму представникові на Полтавщині догану. Як після того можна було не возлюбити партію, лідером якої є керівник президентської адміністрації?

Але вічна любов, тим більше в політиці, — явище недовговічне. Особливо, коли у верхах змінюється співвідношення сил. Є дані про те, що під промені обожнювання місцевої влади потрапила ще одна політична сила — Партія регіонів. Місцеві оглядачі відзначають помітне зростання її місцевих осередків. Процес цей розпочався з підприємств нафтовидобутку. Одне з опозиційних видань навіть звинуватило владу в тиску на людей із метою партійного переорієнтування. Донорами — раніше для есдеків, а нині для регіоналів — слугують Аграрна й декотрі інші політичні партії з тих, що, попри наявність в органах влади своїх представників, нічим особливим себе не виявляють.

Заради справедливості зауважимо: після парламентських виборів «трусило» не лише обласну організацію СДПУ(о). Без аналізу польотів не обійшлося навіть в обласній організації СПУ — партії — переможниці парламентських виборів на Полтавщині, підтриманої 22% виборців. Але внутріпартійний скандал, після якого колишнього керівника обласних соціалістів усунули від керма й він навіть вийшов із партії (за інформацією, що викликає довіру, перейшов у КПУ), у партійних рядах сприймають як ознаку того, що СПУ крок за кроком позбувається догматизму, просувається до партії класичної соціал-демократії.

Очевидно, особливо в зв’язку з майбутніми президентськими виборами та проведеною Мін’юстом перевіркою дієздатності політичних партій, процес «перетікання» кадрів наростатиме.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі