В ОСТАННЮ ХВИЛИНУ

В ПАМ’ЯТЬ ЗАГИБЛИХ, В ІМ’Я ЖИВИХ

Закриття Чорнобильської АЕС означає, що відтепер з української землі не виходитиме жодна загроза, у тому числі від так званого мирного атому, заявив Президент України Леонід Кучма, виступаючи у п’ятницю в Києві на зустрічі з закордонними учасниками заходів з нагоди зупинення ЧАЕС.

«Ми віримо, що Україні не доведеться каятися з приводу прийнятого рішення», — заявив Л.Кучма.

На думку глави держави, рішення України щодо закриття Чорнобильської АЕС «усвідомлене, глибоко продумане, відповідальне».

При цьому він висловив надію, що Україна «не залишиться сам на сам із фінансовими, технологічними й моральними проблемами, пов’язаними із закриттям ЧАЕС».

Л.Кучма вважає, що 15 грудня — це «особлива дата в історії України та світу, що означає початок нового етапу великої спільної роботи з вирішення проблем, пов’язаних із закриттям станції».

Президент нагадав, що кілька років тому Україна із власної волі відмовилася від успадкованого від СРСР одного з найпотужніших ядерних потенціалів у світі.

За словами глави держави, сьогодні Україна відмовляється від Чорнобильської АЕС, за яку «народ України тричі заплатив надзвичайно високу ціну» — коли було нав’язане будівництво станції на її території, коли сталася трагедія, з якою Україна «опинилася сам на сам». Сьогодні Україна «змушена закрити станцію, котра не вичерпала своїх можливостей», сказав Президент, додавши, що це відбувається в складних економічних умовах, пов’язаних із дефіцитом енергетичного палива.

Президент підкреслив, що Україна свідомо йде на цей крок, виконуючи свої зобов’язання перед світовим співтовариством, роблячи це у пам’ять загиблих під час трагедії і, головне, «в ім’я живих, яким ми гарантуємо чисте екологічне середовище й моральний спокій».

З КИМ ІТИ В РОЗВІДКУ?

Верховна Рада України у п’ятницю розглянула в першому читанні законопроект «Про розвідувальні органи України».

Законопроект, внесений народним депутатом, членом групи «Трудова Україна» Адамом Чикалом, зокрема, визначає основні завдання розвідувальних органів, завдання і цілі розвідувальної діяльності, а також правові основи створення, реорганізації та ліквідації розвідорганів, сфери їхньої діяльності, порядок координації та керівництва ними.

Президент, відповідно до законопроекту, створює, реорганізовує й ліквідує розвідувальні органи та структури і здійснює керівництво ними через Раду національної безпеки й оборони.

Законопроект забороняє членство й участь співробітників розвідувальних органів в об’єднаннях громадян, що керуються політичними цілями.

Особлива увага приділяється захисту відомостей про діяльність розвідорганів, порядок надання розвідувальної інформації та інформування громадськості про їхню діяльність.

Працівникам розвідорганів забороняється співробітничати на конфіденційній основі з іншими державними та недержавними органами й організаціями.

Законопроект містить норми про правове становище і соціальний захист співробітників розвідорганів України, а також права, обов’язки і соціальний захист осіб, які конфіденційно співробітничають із розвідувальними органами України.

Зокрема особам, які конфіденційно співробітничають із розвідорганами України, гарантується нерозголошення цих відносин. Вони можуть одержувати від розвідорганів України грошову винагороду й інші види виплат як у національній, так і в іноземній валюті.

Контроль за діяльністю розвідорганів здійснює Президент, розвідувальні органи звітують перед ним з питань, визначених главою держави.

Контроль Верховної Ради полягає в перевірці Рахунковою палатою витрат коштів, які виділяються з держбюджету на розвідувальну діяльність. Крім цього, парламент може за необхідності розглядати питання, пов’язані з діяльністю розвідувальних органів України.