Саме час наслідувати європейців і почати переосмислювати наше місце у світі, формуючи зовнішню й безпекову політику. Вже зрозуміло, що, волаючи про Єдину Європу (і навіть записавши це в Конституцію), ми де-факто дрейфували в напрямку зруйнованих держав Близького Сходу і досягли неабияких "успіхів" на цьому шляху, перетворившись на найбіднішу країну Європи.
Про це у своїй статті для DT.UA пишуть Олександр Литвиненко та Андрій Сменковський, Національний інститут стратегічних досліджень. На їх думку, справжній шлях до Європейського Союзу - це шлях розвитку, а не руйнації, шлях зростання добробуту всіх, а не кількох, шлях свободи для більшости, а не для галасливої меншости, шлях справжніх справ, а не риторичних камлань.
"Наслідування риторики першої половини ХХ століття про "єдиний військовий табір", "кільце фронтів", "все для фронту, все для перемоги" тощо на тлі жирування еліт лише підважує державу, позбавляючи ресурсів стійкости та розвитку. Пустопорожній пафос, не підкріплений власним прикладом відданости проголошеним ідеалам, лише руйнує довіру і породжує масове розчарування, суспільну фрустрацію. Молодь і далі тікатиме з країни світ за́ очі, а отже ризикуємо і незалежністю, і суверенітетом, і майбутнім України", - підкреслюють експерти.
Детальніше про глобальні виклики перед Україною читайте у статті Олександра Литвиненка та Андрія Сменковського "Україна і світ сьогодні" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".