Україна опинилася в центрі біполярного хаосу Путіна – RFERL

Лідер сепаратистів у грузинській Південній Осетії оголосив, що хоче провести референдум про приєднання до Росії. Політичні партії у Молдові, лояльні до Кремлі, досягли найвищого рейтингу в той час, як прозахідний уряд в Кишиневі зав'яз у скандалі через корупцію.

А в цей час, Москва нібито збирається виконати Мінські угоди для завершення конфлікту в Україні. Будь-хто, хто думає, що військова авантюра в Сирії означає, що Росія припиняє нищити своїх сусідів, повинен переглянути свої погляди.

Сирійський блокбастер може і став головним шоу на російських телеекранах, але головний театр конфронтації Володимира Путіна проти Заходу лишається в євразійській площині. І Москва робить успіхи на усіх фронтах. Про це на в статті для Radio Free Europe Radio Liberty пише Браян Вітмор.

Він додає, що навіть без "Залізної завіси", яка б розділяла країни, все ж існує біполярний порядок.

"Те, що сьогодні з'явилося – це не відновлення блоків у дусі Холодної війни, а дві різні нормативні системи. Західна система ґрунтується на правах включно з правом на власність, непорушності угод, поєднанні грошей і влади, а також на підпорядкуванні державним законам", - пояснює експерт Chatam House Джеймс Шерр.

Москва ж намагається зберігати вплив на колишні республіки СРСР в рамках своєї версії нормативної системи. Режим Путіна намагається формально досягти цієї мети через проект Євразійського союзу. Але головний інструмент Кремля – це корупція.

Заманюючи пострадянські політичні еліти в пастку таємних угод з Росією, Кремль створює свою зону контролю. Путін називає це "зоною російського впливу" на пострадянському просторі. Але насправді він створює зону продажності. І якщо корупційний інструмент не спрацьовує, якщо пострадянська держава намагається порвати з системою Путіна, тоді Кремль вдається до більш агресивних заходів примусу.

Так сталося з Грузією, яка в 2003 році після "Революції троянд" почала рішуче боротися з корупцією, скорочуючи швидкими темпами вплив Москви. Але Грузія втратила контроль над 20% своєї території після того, як Росія окупувала Абхазію і Південну Осетію. Москва створила на цих територіях свої держави-маріонетки, щоб далі тиснути на Тбілісі.

Тепер заява ватажків Південної Осетії про намір провести референдум щодо входження РФ свідчить про те, що Москва хоче поглибити тиск на Грузію. Ще одна країна, де корупційний інструмент Кремля не спрацював стала Україна.

"Починаючи з Майдану, Україна стала чимось більшим, ніж здається. Вона тепер не лише територія зі своєю мовою, національністю чи громадянством. Тепер вона непомітно стала простором цінностей. І війна сьогодні ведеться так між Києвом і Москвою, як між радянським і пострадянським", - вважає політичний аналітик Павло Каразін.

Росія все ще шукає спосіб, як зірвати зближення України з Заходом. І якщо уряд в Києві провалить боротьбу з корупцією, у Путіна з'явиться більше важелів для втілення цієї мети.

"Україна досі безнадійно корумпована і зав'язла у боротьбі олігархічних кланів, попри те, що уряд створив кілька антикорупційних органів. Війна, яку український уряд програє, полягає в боротьбі з надмірною регуляцією, поганим управлінням і підкупами. І це саме те, чого хоче Путін", - писав нещодавно у своїй статті Леонід Бершидський.

В Молдові Кремль теж робить ставку на корупцію. Колишнього прем'єр-міністра Влада Філата арештували за банківське шахрайство, яке завдало збитків на мільярд доларів.

"Щоб зрозуміти, як Володимир Путін може здобути перемогу в Україні без продовження війни, треба подивитися на Молдову", - писав колумніст Bloomberg Марк Чемпіон.

Україна, Грузія і Молдова застрягли між путінським біполярним порядком у Євразії. І це дуже небезпечне місце.

"Країни, які хочуть бути в частиною західної нормативної системи, але при цьому не мають необхідних коштів чи бажання насправді перейти в цю систему, несуть втрати і лишаться найбільш уразливими країни в Європі", - вважає Шерр.

Тому для країн, які борються з корупцією, питання стоїть не лише у тому, щоб досягти кращого управління. Це питання національної безпеки. В цей же час, експерт Андрес Аслунд описав "рецепт" боротьби з корупцією для України. Він звертає увагу на те, що вибори в Україні надзвичайно дорогі. І політикам доводиться залучати так звані "сірі" і "чорні" джерела фінансування кампаній. Злочинці, яких можна назвати "сірими кардиналами", володіють цим фінансуванням, яке вони здобули шляхом махінацій з бюджетом країни і державними компаніями. Лише багаті і без державної служби вільні від цього порочного кола, яке потрібно розірвати, завдавши удару по кожній ланці.

Раніше помічник державного секретаря США з питань Європи і Євразії Вікторія Нуланд назвала корупцію та бюрократизацію "історичними демонами України". Однак вона підкреслила, що в тій чи іншій мірі корупціонери взяли владу в свої руки в кожній країні Європи. І саме це є чи не найбільшою загрозою для регіону в цілому.

У червні посол США в Україні Джеффрі Пайетт заявив, що корупція на вищому рівні є для Українибільшою загрозою, ніж російські танки. "Впоратися з цією загрозою можуть лише самі українці", - зазначив Пайетт.

Російський бізнесмен Костянтин Григоришин у своєму недавньому інтерв'ю повідомив про те, щоукраїнський уряд зберегло корупційні схеми, збудовані під час правління президента Віктора Януковича.

Функціонуюча система державного управління зберігає в собі велику кількість корупційних ризиків. Детальніше про них на прикладі аналізу проекту з проведення інвестиційних конкурсів в Києві, читайте в матеріалі Івана Сікори для ZN.ua "Київське інвестиційне дежавю з присмаком корупції".