СТАРІ КОНФЛІКТИ У НОВОМУ ВИКОНАННІ

Що ближче до президентських виборів, то більше виникає конфліктів, в епіцентрі яких — органи місцевого самоврядування, з одного боку, і адміністрації різного рівня — з іншого. У кожного — свої резони, і протистояння може зайти далеко. Не приховуються політичні мотиви, вони затято випирають не лише в рішеннях, а й у діях. Деякі правоохоронні органи, покликані пильнувати закон, настільки політизувалися, що робити це вже не в змозі. Весь цей «букет» протиріч проявився недавно у Вишгороді, де мерії довелося пережити атаку правоохоронців, котрі явилися з обшуком.

Очевидці розповіли кореспонденту «ДТ», як вилучалися без опису томи бухгалтерської документації, як виштовхували з приміщень людей. Не щадили і депутатів міськради. Ось що розповів один із них, Сергій Крушановський: «Я запитав у чоловіків, одягнених у цивільне, хто вони, попросив показати документи. Вони нічого не пояснили і не пропускали мене в приміщення». Обшук був санкціонований прокурором Вишгородського району Хадаріним (у всякому разі «карлючку» на місці підпису, що санкціонує його, втім, без розшифровування прізвища, кор. «ДТ» на постанові про обшук бачив). Постанова — документ цікавий. Дві скромні дати мирно сусідять на однім папері: «постанову оголошено» 29.01., а сам «обшук санкціоновано» 30.01.2003. Не кажучи вже про таку «дрібницю»: підпис старшого слідчого прокуратури району Чалого на тій же постанові ніяк не бажає бути схожим на інші підписи тієї ж особи. Акція готувалася похапцем? А навіщо? Відповідь знаходимо в постанові на обшук (це думка згадуваного вище Чалого, виходячи з того, що він на ній розписався): «… у службових приміщеннях Вишгородської міської ради можуть знаходитися речовинні докази — документи, що мають значення в справі, а саме облікові регістри з обліку фінансування, накази та розпорядження голови міськради на фінансування дитсадка «Джерельце», облікові регістри з придбання матеріальних цінностей і їхнього списання…» Що ж, подібні документи є в кожній міськраді, і таємниці з них ніхто не робить. Як пояснив кор. «ДТ» мер Вишгорода Олександр Кимлач, він і сам віддав би ці документи чи засвідчені копії. Подібне вже було — протягом ряду років йому неодноразово доводилося пред’являти документи численним перевіряльникам, і він не чинив перешкод. Документи, вилучені в ході обшуку, ніхто й не намагався приховувати від слідства. Мер навіть підказував, які ще папери треба взяти, що ще може знадобитися. У відповідь почув: ми прийдемо завтра. Але ні завтра, ні післязавтра з обшуком ніхто так і не з’явився. Певно, більше речових доказів уже непотрібно...

Однак у мерії підозрюють, що з обшуком цілком можуть наскочити знову. Зрозуміти це можна. Коли прибув кореспондент «ДТ», його підозріло оглянули насторожені працівники. Неважко було вгадати причини такої пильності: якщо можна було зробити обшук, вилучити документи, які ніхто й не приховував, то цілком доречною є підозра, що можуть не лише вилучити, а й щось «забути», підсунути якийсь компромат. Тим більше що «бої» місцевого масштабу тривають не перший рік, і різкі рухи місцевих правоохоронців вищезгаданим обшуком не обмежуються. Працівники мерії добре пам’ятають, як рік тому в цих стінах юрбилися працівники УБОПу, угледівши в діях міського голови корупцію. Траплялися й інші, не менш рішучі демарші. Та ось халепа — шуму здіймалося багато, а судового результату, на жаль, не виходило.

Взагалі ж у місцевих правоохоронців немає причин любити мерію. Кому сподобається, коли замість того, щоб до краю розгубитися при обшуку, тут усе відбувається навпаки. За свіжими слідами події складаються акти, скарги, що вказують на порушення закону. Наприклад, на те, що 30.01 обшук проводився до 19.30, тобто більша його частина (із 17.00) припала на темну пору, а кримінально-процесуальним кодексом проведення обшуків передбачено лише вдень. Тепер у мерії мають підстави вважати, що на порушення пішли тому, що в темну пору легше чинити темні справи. Ще одне порушення: понятими були працівники райради, котра перебуває в стані конфлікту з мерією. Адже справді, це мало схоже на «осіб, незацікавлених у справі», які за законом мають залучатися на роль понятих?

Історія вчить, що є причина, і є передумова. Передумовою для проведення обшуку є розслідування кримінальної справи, яке триває близько двох років. На думку членів міськвиконкому, вона виникла в результаті дій керівництва райдержадміністрації та райради, спрямованих на зміну керівництва містом. Два роки тому по місцевому телебаченню показувався замовлений, як вважають у мерії, сюжет про недоліки міського життя, винуватцем називався мер. Було показано частину колишнього дитсадка «Джерельце», на ремонт якого нібито були витрачені кошти міського бюджету. Згодом райпрокуратура стала оперувати цифрою в 95 тис. грн., що нібито пішли не за призначенням під час робіт у закладі. Як контраргумент мерія надала висновок експерта Київського інституту судових експертиз, відповідно до якого роботи в «Джерельці» оцінено в 253 тис. грн., а з місцевого бюджету на їхнє виконання було витрачено 185 тис., тобто можна навіть говорити про економію. Втім, цей висновок районна прокуратура чомусь не бере до відома.

Гучна справа, гучний обшук — це лише зовнішні прояви давньої ворожнечі між керівництвом міста та району. Міська влада останні кілька років перебуває в облозі. З одного боку — мер 25-тисячного міста, що спирається на депутатську більшість міськради, з іншого — райадміністрація з усіма службами. Причиною активності районної прокуратури в мерії вважають скаргу міськради на бездіяльність прокурора району Хадаріна, що проявилося у його відмові опротестувати рішення райради, яким було знехтувано рішення господарського суду області. Останнім було визнано недійсним рішення райради, яким незаконно було відведено під будівництво земельну ділянку в центрі Вишгорода. А одне з рішень райради з цього приводу було простим, як «хочу» у дитини: «Затвердити регіональну програму житлового будівництва за рахунок державних коштів у м.Вишгороді». (?) Така позиція добряче нагадує візит до сусіда з бесідою на тему: «Я тут усе перероблю по-своєму і буду тут жити».

Ще більш глибинною причиною протистояння між райадміністрацією і райрадою з одного боку та мерією з іншого представники останньої вважають бажання городян об’єднатися зі столицею. Одним з етапів цієї боротьби можна вважати рішення райради про «уточнення територій місцевих рад району». У результаті появи цього документа територію Вишгорода незаконно зменшили з 4900 га до 506. Щоправда, 12 червня 2002 року господарський суд області ухвалив вердикт, який визнав недійсним рішення райради в частині затвердження меж Новопетрівської та Хотянівської сільських рад із містом Вишгородом. Можна було б лише посміятися з того, як Київська ГЕС стала Хотянівською, якби не одне «але». «Навіть поверхневий аналіз наслідків дії визнаного недійсним господарським судом рішення Вишгородської райради дозволяє зробити висновок: ухвалення його призвело до втрати коштів не лише вишгородським міським бюджетом, а й державним, обласним і районним. Так, на кожному гектарі земель, приналежність яких була незаконно змінена, бюджети зазнали значних втрат від недоотримання надходжень земельного податку. Наприклад, 2002 року ця сума склала з кожного гектара 3636 грн. — різниця між ставкою земельного податку в м. Вишгороді (5454 грн. за га) і в селі Хотянівка (1818 грн. за га)», — розповів мер Вишгорода Кимлач. А яка позиція райради? Вона — у рішеннях. Ось, наприклад, лише одне — «Про хід виконання земельної реформи в районі...». У ньому говориться: «Встановлені раніше межі Новопетрівської та Хотянівської сільських рад із зовнішньою межею міста Вишгорода не враховують існуючу систему з розміщення виробничих об’єктів і розселення людей у межах згадуваних рад, що негативно позначається на розвитку цих рад і району в цілому». А що ж треба? Просто: «районному відділу земельних ресурсів внести відповідні зміни до земельно-кадастрової документації» (одним розчерком пера…)... А як же міськрада? Теж просто: «рекомендувати Вишгородській міській раді у встановленому порядку розробити і затвердити проект установлення меж міста».

Названі причини й конкретні приклади — лише мала частина роками триваючого конфлікту. За словами мера Вишгорода, він як ніхто зацікавлений у тому, щоб конфлікти вирішувалися в суді. Але замість суду — обшук, котрий, судячи з усього, проведено винятково з метою залякування та компрометації міської влади. Втім, не все так однозначно. Що стосується корупціонерів, яких, нагадаємо, так старанно шукали в мерії, то вони, на думку мера, є, тільки не там. Показуючи рукою на знаменитий у Вишгороді багатоповерховий будинок, він оповів, що значна їх частина зібрана в одному місці. Будинок розташовано на території міста, і, здавалося б, усі права на нього теж мають належати мерії. На жаль, сила перемагає право. Заселення мешканців у цей будинок проходило без участі міської влади. Будинок живе своїм, дивним життям: заселений самовільно, без дозволу, і саме багатьма з тих, хто обіймає досить помітні пости чи проявив бійцівські якості в боротьбі з мером.

Коли правові взаємини заходять у глухий кут і вже не діють, коли самоврядування не вписується у вертикаль виконавчої влади, а підкладка місцевих конфліктів іде в глибину політичних нетрів, то виникаючі на цьому тлі правові «хвилі» мало що вирішують. Мерія Вишгорода сподівається, що події в регіоні привернуть увагу ВР, зокрема голів комітетів із питань державного будівництва та місцевого самоврядування і з питань правової політики.