ШВЕДСЬКИЙ МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ПОВТОРИЛА ДОЛЮ УЛОФА ПАЛЬМЕ

Поділитися
Це вже насторожує: друге за сімнадцять років політичне вбивство в благополучній Швеції. Як і Улоф Пальме, Анна Лінд не визнавала охоронців, мовляв, навіщо ховатися за їхньою спиною від виборців?..

Це вже насторожує: друге за сімнадцять років політичне вбивство в благополучній Швеції. Як і Улоф Пальме, Анна Лінд не визнавала охоронців, мовляв, навіщо ховатися за їхньою спиною від виборців? Як і Улоф Пальме, вона могла б стати прем’єр-міністром. Навіть п’ятирічна робота в МЗС не притупила в ній колишньої щирості і самовідданості. Її доступність і вміння чітко розставляти акценти — секрет популярності серед населення і поваги в колах конкурентів. У дипломатії Анна Лінд вважалася безнадійним єврооптимістом. Проте дізнатися, наскільки переконливими були проповідувані нею ідеї Великої Європи для співвітчизників, міністру не пощастило. Вона померла в стокгольмській клініці Karolinska від отриманих у торговельному центрі ножових поранень за три дні до референдуму про приєднання Швеції до єврозони — вранці 11 вересня.

Той, хто це скоїв, досі на свободі. Чи був убивця тією самою «збудженою людиною», яка на очах у перехожих зривала плакати з портретом Анни Лінд, що закликає сказати «да — євро», також невідомо. Про можливий зв’язок говорить лише факт, що своє обурення чоловік виражав біля входу до «НК» (той самий шведський універмаг). І, що особливо насторожує, незадовго до того, як торговельний центр відвідала міністр. Про вбивцю відомостей небагато: він молодий, високий, у камуфляжній куртці, шведської національності.

Політичні мотиви відкидаються поліцією з особливим завзяттям. Натомість натяками фігурують у заявах майже всіх шведських політиків. «Це атака на наше відкрите демократичне суспільство», — слова прем’єра Горана Персона стали лейтмотивом нескінченної низки співчуттів і поживою для… численних прогнозів. Аналітики вважають, що смерть Анни Лінд може збільшити кількість тих, хто в неділю віддасть свій голос за «євро» (так сталося під час останніх парламентських виборів у Голландії: після убивства Піма Фортейна за його партію проголосувало значно більше виборців, ніж могли передбачити будь-які соцопитування).

Співрозмовники ж кореспондента «ДТ» звернули увагу на підпис Анни Лінд (а також гендиректора компанії Ericsson) під опублікованою минулого тижня статтею, в якій стверджувалося буквально таке: у разі неприйняття євро деяким фірмам, можливо, доведеться покинути Швецію. Цей спільний плід творчості держави і капіталу встигнув розгнівати не одного шведського активіста.

Втім, говорять самі шведи, це могло статися будь-якої миті. Уранці, коли Анна Лінд бадьорою ходою з незмінним рюкзачком вирушала до будинку міністерства закордонних справ. Без службового автомобіля і сек’юриті. Вдень, коли, скориставшись паузою в жорсткому графіку міністра, щось жваво обговорювала з колегами на одному з центральних стокгольмських перехресть. Увечері, коли дорогою додому купувала синам CD-диски або відвідувала з чоловіком-губернатором художні виставки.

Як міністр закордонних справ вона вражала своєю прямотою і проникливістю. Висловлювання Джорджа Буша про причетність Ясіра Арафата до терористичної діяльності Анна Лінд назвала «нерозумними і недоречними» (ізраїльський МЗС якось навіть обвинуватив її в «тенденційності і підбурюванні»). Головування Сільвіо Берлусконі в Раді ЄС сприймалося 46-річною білявкою ледь не як катастрофа («якби ми могли обирати президента Євросоюзу, то Берлусконі ми б не обрали ніколи»). А напередодні головування Швеції в ЄС (зоряного часу Лінд у дипломатії) шведському міністру удалося роздратувати навіть Хав’єра Солану: вона наполягала на тому, що, відповідно до шведських пріоритетів, з невиправдано закритих документів ЄС із питань безпеки повинен бути знятий гриф «абсолютно секретно». Колишній натовський чиновник не побоявся назвати вимоги Лінд абсурдними.

Значно більше галасу наробив виданий під чуйним керівництвом міністра дозвіл шведським посольствам у всьому світі проводити церемонії цивільного шлюбу для геїв і лесбіянок, якщо хоча б один із них має громадянство Швеції.

Ну а коли мова заходила про особливі візові пільги для жителів Калінінградської області і ситуацію з правами людини в Чечні, Анна Лінд була однією з небагатьох, кому вдавалося ставити на місце нав’язливих російських дипломатів. «Припиніть вимагати змін законів ЄС, зосередьтеся на тому, аби максимально полегшити процес одержання калінінградцями віз», — це з її офіційних заяв. Діставалося й Україні. Саме під час головування Швеції в Євросоюзі (2001 рік) Брюссель розродився, мабуть, найжорсткішою в українсько-євросоюзівських відносинах заявою з приводу того, що «умови роботи мас-медіа в Україні й надалі залишаються украй важкими, влада не може належним чином гарантувати журналістам можливість працювати в безпечних умовах, а справа Гонгадзе так і не була розслідувана з належною прозорістю і старанністю». Сама Анна Лінд, відвідавши Київ із трійкою ЄС у лютому того ж року, відверто говорила про «вельми складну» ситуацію в Україні, про її політичні та економічні проблеми. І водночас наголошувала, наскільки важливо продовжувати співробітництво з Києвом, щоб не допустити «його подальшого падіння».

І попри це багато дипломатів вважали Анну Лінд одним із лобістів України в Європі. Саме вона запропонувала розробити спеціальний цільовий план дій ЄС щодо України, аби Київ не «загубився» серед інших сусідів розширеного Євросоюзу. Напевно небагатьом відомо і те, що шведське МЗС торік розробило спеціальну Стратегію співробітництва з Україною на період з 2002 до 2004 року, аби допомогти Україні хоч якось вписатися в нову карту об’єднаної Європи. Відповідно до документа, спільні зусилля Стокгольма і Києва мають зосереджуватися на імміграційній політиці, підтримці громадських організацій, налагодженні кооперації між шведськими й українськими політичними партіями (особливо молодими політиками), наданні юридичних послуг нашим медіа-компаніям. Ще можна пригадати, що саме з подачі шведського міністра на саміті в Гетеборзі Україну підключили до Європейської конференції і «перевели» з розділу «зовнішні відносини» у «майбутнє Європи». Анна Лінд була прихильницею ідеї «поступальної інтеграції» України в ЄС.

У самому ж Києві найкраще про Анну Лінд могли б розповісти Анатолій Зленко і Віктор Ющенко. Проте першу телеграму отримали у Стокгольмі від нового шефа української дипломатії Костянтина Грищенка. Потім обурення «підступним нападом» висловив Леонід Кучма і керівництво СДПУ(о), що не втратило нагоди нагадати про свою належність до європейського соціал-демократичного руху і «висловити щирі слова підтримки» усім шведським однодумцям.

Анна Лінд любила жартувати, що в «чоловічому клубі» глав зовнішньополітичних відомств у неї є одна перевага: зазвичай колеги швидко запам’ятовують, хто міністр закордонних справ Швеції. Яну Карлссону, тимчасово призначеному виконуючим обов’язки міністра закордонних справ Королівства Швеція, мабуть, доведеться сутужно. Після Анни Лінд йому, що у емзеесних колах набув репутації «нудного бюрократа», знадобиться, як мінімум, почуття гумору.

Коли верстався номер, стало відомо, що за відбитками пальців, виявленими на місці злочину, встановлено особу нападника. Ним виявився 30-річний чоловік, який страждає на психічний розлад. Його пошуки тривають.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі