ШПИГУНСЬКА ПЕРЕБУДОВА АМЕРИКАНСЬКА РОЗВІДКА В ОЧІКУВАННІ РЕФОРМ...

Поділитися
Бюджет розвідувального відомства США завжди був таємницею за сімома печатями. Експерти ж називають приблизну цифру — понад тридцять мільярдів доларів...

Бюджет розвідувального відомства США завжди був таємницею за сімома печатями. Експерти ж називають приблизну цифру — понад тридцять мільярдів доларів. Сума, погодьтеся, чимала. І попри явний провал розвідки Сполучених Штатів у зв’язку з подіями 11 вересня минулого року, незабаром американські «лицарі плаща і кинджала» отримають нову істотну фінансову надбавку. У пресі з’явилися дані, що президент Джордж Буш звернувся до Конгресу з проханням виділити нинішнього року розвідувальним органам у зв’язку з боротьбою проти тероризму на 3 мільярди доларів більше, ніж було заплановано раніше. Ще один мільярд розвідка вже одержала в екстреному порядку після подій 11 вересня.

До цих грошей входять фонди для міністерства оборони, ЦРУ та для програм внутрішньої безпеки. Американський законодавчий орган, судячи з усього, ініціативу президента не блокуватиме. У кожному разі, віце-голова сенатського комітету у справах розвідки Річард Шелбі підтвердив інформацію, що нинішнього року розвідка США отримає велике грошове вливання, пов’язане зі спільною боротьбою проти тероризму. Якщо Конгрес США підтримає такий підхід, то асигнування на американські розвідоргани сягнуть майже 35 мільярдів доларів.

Отже, уявіть собі багатопрофільну корпорацію з бюджетом три з половиною десятки мільярдів доларів, яка існує в умовах жорсткої конкурентної боротьби. При цьому останнім часом значною мірою змінилися не лише її конкуренти, а й їхня продукція та використовувані технології. Структура ж корпорації залишалася незмінною з часу її створення в 1947 році. Фактично ніхто не керує цим колосом (є лише почесний голова), зате використовують його всі, хто тільки захоче. Деморалізована і забюрократизована, ця організація щойно пережила один із найбільших за всю історію свого існування провалів. І після цього їй виділяється ще більше грошей, і ніхто не несе відповідальності за те, що сталося. Чи можлива така ситуація у світі бізнесу? Відповідь риторична.

Як стало відомо британському журналу The Economist, найближчим часом парламентські комітети обох палат Конгресу розпочнуть спільну комплексну перевірку діяльності американських розвідників. Голови обох комітетів конгресмен Портер Госс та сенатор Боб Грем переконані, що реформи розвідувального відомства США давно назріли. Однак структурні зміни в ньому залежать лише від волі адміністрації президента. Але Джордж Буш недвозначно підтримав нинішнього директора Центральної розвідки Джорджа Тенета, який рішуче відмовився визнати фіаско своєї організації в подіях, пов’язаних із атакою терористів на будинки ВТЦ у Нью-Йорку.

Найкращим захистом для збереження існуючого стану справ у розвідвідомстві Сполучених Штатів є той факт, що мало хто в Америці розуміє, як ця структура працює. Більшість американців ототожнюють розвідку з ЦРУ та його директором — найпомітнішими «витворами» закону США про національну безпеку 1947 року. Насправді ж розвідувальне співтовариство складається з 13 федеральних органів, а на ЦРУ йде не більше 10 відсотків загального бюджету всіх коштів, виділених бюджетом на розвідувальну роботу. Левова ж частка коштів іде на забезпечення структур міністерства оборони, які експлуатують складну сучасну техніку, таких, як Національне агентство аерокосмічної розвідки та Національне агентство картографії та зображень. Найбільша ж структура розвідспівтовариства — Агентство національної безпеки (АНБ), що забезпечує перехоплення повідомлень у всьому спектрі частот у всіх регіонах земної кулі та їх дешифрування. У цій організації цілодобово трудяться понад 30 тисяч любителів підслуховувати чужі розмови. Для порівняння — у департаменті операцій, підрозділі ЦРУ, що відповідає за агентурну роботу, працюють усього 4 тисячі осіб.

Водночас є експерти, переконані, що збирання розвідувальних даних коштує американським платникам податків не 30, а 50 млрд. доларів. При цьому кількість структур, задіяних у цьому процесі, наближається до 45 (або навіть до ста). Сюди зараховують і численні підрозділи ФБР (забезпечення контррозвідки на американській території), і елементи нещодавно створеного офісу з захисту батьківщини, а також незліченну кількість військових та дипломатичних структур. Одне слово, чим нижчий рівень системи, тим заплутанішою вона видається, перетворюючись на переплетення несумісних комп’ютерних систем, різних порядків підлеглості та безглуздих бюджетних систем.

Сюди додається й питання відповідальності за діяльність організації. Пан Тенет — водночас директор і ЦРУ, і всього розвідспівтовариства США. У нього під рукою є так зване «функціональне керівництво співтовариства», однак його реальний вплив дуже незначний. Річ у тому, що більшість статей розвідувального бюджету безпосередньо контролює керівництво структур, які входять до співтовариства. Колишній директор ЦРУ Джемс Вулсі порівнює свій статус на цій посаді зі становищем короля середньовічної Франції, якому всі вельможі присягали, але ніхто з них його не боявся.

До речі, Вулсі вважає, що причиною провалу американського розвідспівтовариства 11 вересня минулого року стала не лише надмірна бюрократизація його структури. На думку екс-директора, розвідка не змогла запобігти атакам терористів через численні інструкції з питань роботи з агентурою, запроваджені керівництвом розвідспівтовариства, більшість яких виявилися непотрібними, а чимало навіть шкідливими. Відтак ЦРУ нічого не знало про плани бін Ладена й організації «Аль-Каїда» — і це попри те, що про міру небезпеки саудівського мільйонера відомо було вже кілька років.

У своєму недавньому виступі Вулсі пояснив, що 1995 року в цій організації було запроваджено внутрішні правила роботи з інформаторами, відповідно до яких, усіх потенційних помічників управління слід ретельно перевіряти — і лише потім вирішувати, чи варто співпрацювати з ними. У ЦРУ говорили, що це зроблено з міркувань політкоректності — аби назва управління не асоціювалася з людьми, які мали в минулому неприємності з законом.

2000 року Конгрес США замовив ряду досвідчених експертів доповідь про боротьбу з тероризмом. Роботу фахівців координував один із провідних знавців антитерористичної діяльності Поль Бремер. Під його керівництвом автори доповіді дійшли висновку, що від практики перевірок потенційних інформаторів слід відмовитися, оскільки вони викликають затримки в наборі нових агентів, а інколи й зовсім руйнують плани співпраці з ними. ЦРУ в цьому документі називається організацією, яка «панічно і відкрито боїться ризикувати». Це, на думку експертів, заважало управлінню належним чином боротися з тероризмом. Комісія Бремера закликала до рішучих дій. Інакше, стверджувалося в доповіді, «можна очікувати масових жертв серед американців».

За дивною іронією долі, на обкладинці доповіді було зображено вежі Всесвітнього торгового центру. Однак попередження експертів не почули. Практику перевірок інформаторів скасували лише після атак
11 вересня.

Однак у зв’язку з цим постає ще одна проблема — співвідношення методів ведення розвідки і дотримання прав людини. Після подій осені минулого року президент Буш звернувся до керівників ЦРУ із закликом вести війну з тероризмом без білих рукавичок. Ця заява стала своєрідною сенсацією. До останнього часу власті лише закидали ЦРУ новими й новими інструкціями та обмеженнями.

Зараз агентів ЦРУ просять «не соромитися брудної роботи» і боротися з новими ворогами «так, як вони того заслуговують». Питання в тому, чи зможуть вони зробити це, не викликавши нового шквалу скандалів та обвинувачень у порушеннях прав людини, які в минулому виникали з завидною сталістю.

Слід зазначити, що реформування американської розвідки зовсім не передбачає лише добору для цієї діяльності підходящих людей, виділення їм достатніх коштів та надання їм ширшої свободи діяльності. На думку більшості експертів, розвідувальна структура США потребує докорінної перебудови знизу догори.

Попри те, що зміни керівництва американської розвідки поки що очікувати не доводиться, структура організації може бути найближчим часом усе ж таки переглянута. Нещодавно комісія під керівництвом колишнього радника з національної безпеки Брента Скоукрофта вийшла з пропозицією передати під командування Тенета три структури, які відповідають у США за технічну розвідку, — АНБ, Національне агентство аерокосмічної розвідки та Національне агентство картографії і зображень. Поки що реакція на цю пропозицію міністра оборони Дональда Рамсфельда, якому підпорядковуються зазначені структури, різко негативна. Глава військового відомства підкреслює, що технічним збиранням розвідінформації завжди займався Пентагон, і так має залишатися й надалі.

Мало хто у Вашингтоні очікує радикальних змін від роботи спільного парламентського комітету. І надія на зміни може бути пов’язана лише з деякими людьми, котрі працюють над цією проблемою. Пани Грем і Госс мають істотну підтримку в законодавчому органі США. І будь-хто з них, були б лишень у нього розв’язані руки, запропонував би досить радикальні підходи до реформування американської розвідки. Ходять чутки, що і пан Рамсфельд готовий підтримати рішучі реформи в розвідспівтоваристві. І навіть пан Тенет зацікавлений у їх проведенні — адже він, зрештою, ризикує залишитися в історії як капітан, що єдиний врятувався з потопаючого корабля.

І провести кардинальні реформи буде навіть легше, ніж займатися косметичним ремонтом. Більшість змін можуть бути запроваджені указами президента, та й директор центральної розвідки міг би в окремих випадках рішуче користуватися своїми повноваженнями.

То що ж потрібно робити? Оскільки зміни не проводилися протягом останніх п’ятдесяти років, список може бути дуже довгим. Експерти ж вказують на дві першочергові проблеми, які потребують вирішення. Перша — це розширення повноважень директора розвідспівтовариства і наділення його функцією розподілу бюджетних коштів. До того ж цей чиновник має бути виведений зі штату ЦРУ — цією організацією повинна керувати інша людина.

Друге завдання пов’язане з необхідністю ліквідувати бар’єр між збиранням розвідданих на території США та за кордоном. Будь-які спроби розширити діяльність розвідки всередині Сполучених Штатів неминуче наштовхуються на невдоволення американців і стурбованість з приводу дотримання їхніх громадянських прав та свобод. Тому такий крок вимагає особливої мужності від президента Буша. Проте в нього за спиною є залізний аргумент — події 11 вересня виявили всю недосконалість п’ятдесятирічної розвідувальної системи США. За твердженням сенатора Грема, у цьому полягає основний постулат дарвінізму: «Якщо ти не зрозумієш змін у своєму середовищі проживання — ти загинеш!»

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі