ПРО це

Поділитися
Таємне стало очевидним. Після кількох років консультацій та попередніх оцінок 19 січня 2007 р. США ві...

Таємне стало очевидним. Після кількох років консультацій та попередніх оцінок 19 січня 2007 р. США відкрито заявили про те, що вони зробили пропозиції Польщі і Чехії розмістити на їхніх територіях об’єкти протиракетної оборони. У Росії це розцінили як загрозу власній безпеці і заявили про готовність дати адекватну відповідь. Інші країни почали приміряти на себе наслідки цих ініціатив.

Войовничий ПРОамериканізм

США хочуть забезпечити гарантований захист від ракетного нападу не тільки своєї території, а й американських військ, дислокованих за кордоном, а також своїх союзників. Поки що в розпорядженні Пентагону дві створені для цього бази — на Алясці і в Каліфорнії, — де розміщено по десять протиракет. Третю точку своєї протиракетної опори американці хочуть мати в Європі.

Спочатку в списку претендентів на це місце значилися Великобританія, Польща, Чехія, Угорщина. У короткий лист потрапили чехи й поляки. У Чехії пропонується побудувати радіолокаційну станцію, у Польщі — базу з десятьма протиракетами. Цей тандем покликаний захищати Європу й Америку від ворожих міжконтинентальних ракет «країн-ізгоїв», якими США вважають Іран та Північну Корею.

Помічник держсекретаря США Деніел Фрід заявив 22 січня польській газеті «Жеч Посполита», що з цих пропозицій розпочнуться переговори з Варшавою і Прагою: «Ми вважаємо, що будівництво в Польщі і Чехії інфраструктури протиракетного щита істотно зміцнить оборону об’єднаної Європи. Я хочу підкреслити, що протиракетна система не спрямована проти Росії».

«На підставі згоди країни, яка приймає, у 2007 р. ми хотіли б розпочати з розробки території та обмеження майданчика будівництва. Дуже важливо розпочати будівництво бази у 2008 році», — коментував ситуацію для Чеського радіо представник Агентства Пентагону з питань протиракетної оборони. У проект бюджету агентства на 2007 фінансовий рік, який розпочався
1 жовтня 2006 р., уже внесено
119 млн. дол. на закупівлю матеріалів та устаткування, необхідних для будівництва бази. Об’єкт із розміщеними в шахтах протиракетами повинні здати у 2010—2011 рр. Чисельність американського персоналу на цих базах, за попередніми оцінками, — від 200 до 400 осіб.

Керівництво Польщі і Чехії схиляється до того, щоб прийняти пропозицію США. За позику — віддяка. США були активними лобістами вступу Чехії і Польщі до НАТО в першій хвилі розширення альянсу.

ПРОривна ініціатива

США і європейські країни НАТО мають різні погляди на «протиракетний» оптимум. США створюють ешелоновану систему оборони від міжконтинентальних ракет. Європа ж переймається здебільшого захистом від крилатих і балістичних ракет середньої та малої дальності.

Франція, Німеччина, Великобританія, Італія і Нідерланди на базі власних розробок намагаються створити свою, європейську, протиракетну парасольку. Конфігурацій запропоновано кілька. Європейці не зацікавлені опинитися в ролі простих покупців американських систем ПРО. А отже — не отримувати вигод від новітніх технологій та від виробництва високотехнологічних озброєнь на власній промисловій базі. При цьому як США не хочуть ділитися високими технологіями з європейцями, так і самі європейці не зацікавлені брати у партнери «чужаків». Росія пропонувала європейцям використовувати як комплекси ПРО свої мобільні зенітно-ракетні системи типу С-400 «Фаворит». Але російські замість американських — ще безперспективніше. Тим більше що російські ракети-перехоплювачі оснащені ядерними боєголовками, що для Європи неприйнятно взагалі. Бо в разі використання ядерні уламки падатимуть європейцям просто на голови.

Польща і Чехія участі в технологічних проектах зі створення євроПРО не беруть. Варшаву і Прагу цілком влаштують супутні політичні, економічні і військові дивіденди, які їм обіцяє забезпечити американська сторона. Адже краще стояти під «протиракетною» парасолькою, ніж опинитися поза нею.

Прем’єр-міністр Чехії Мірек Тополанек уже заявив, що уряд готовий серйозно розглянути прохання США і не має наміру проводити загальнонаціональний референдум, як того вимагають ліві опозиціонери: «у питаннях, які стосуються безпеки, референдумів бути не повинно». Чеське агентство STEM повідомило, що з можливим розміщенням американської радарної бази в районах військових територій Йінца та Лібави згодні до 46% чеського населення.

Чехи і поляки мало не в унісон повторюють, що розміщення в них елементів не становить загрози безпеці Росії. «Це система захисту від ракет, яка не має і не може мати інших цілей, окрім оборонних. Вона передбачає запуск ракет-перехоплювачів, не оснащених боєголовками. Балістичні ракети знищуються тільки ударною силою», — кажуть у міноборони Чехії. Польський військовий міністр Радослав Сікорський — ще до публічних заяв про розгортання бази протиракет у Польщі — переконував росіян: «ми обговорюємо цю гіпотетичну можливість як із нашими сусідами, включно з Росією, так і з НАТО. Розповсюдження ядерних і ракетних технологій становить серйозну загрозу світу. Пуски північнокорейських ракет, сутички між Ізраїлем та «Хезболлах» продемонстрували, яка величезна сила — ракетна зброя. Цю позицію поділяють і Польща, і Росія. Будь-яка зброя рано чи пізно застосовується, тому існує ідея системи ПРО».

ПРОкрустове ложе

Але Росія хотіла зі своїми озброєннями брати участь у створенні ПРО для європейців. І завжди була проти появи американських баз ПРО в Європі. Віце-прем’єр — міністр оборони РФ Сергій Іванов у газеті «Известия» наприкінці 2006 р. стверджував, що у відповідь на розміщення елементів ПРО США у Східній Європі «Росія знайде асиметричні, але через це не менш ефективні рішення для забезпечення своєї безпеки». Здається, щось подібне з боку Москви звучало, і коли до НАТО почали входити колишні члени Варшавського пакту, і коли США вийшли з Договору ПРО.

Тепер же, коли американська ініціатива вийшла з тіні, командувач Космічних військ РФ генерал-полковник Володимир Поповкін цього тижня заявив: «Наш аналіз свідчить, що розміщення радіолокаційної станції в Чехії і позиційного району протиракет у Польщі становлять очевидну загрозу для нас. Якби такі станції та об’єкти створювалися в Туреччині, тоді певною мірою можна було б говорити, що вони націлені проти іранських ракет». За його словами, заявлена дальність виявлення цілей станції в Чехії — 4—4,5 тис. км — дозволяє «бачити стратегічні ядерні сили, розміщені в європейській частині Росії і на Північному флоті».

Як відомо, нові міжконтинентальні російські ядерні ракети «Тополь-М» розміщені під селищами Татіщево (Саратовська область), Тейково (Івановська область) і Виползово (Тверська область). Плюс ще арсенал під Козельськом. За теорією, перехоплення цих ракет найефективніше на початковому відтинку траєкторії — це єдиний момент, коли система ПРО справді «бачить» ціль і може з високою ймовірністю її уразити. Але щоб дійсно порушити стратегічний баланс між США і Росією, американцям треба розмістити в Європі не десять, а, щонайменше, сотню протиракет. При цьому ефективність протиракет США у протидії не поодиноким, а масовим запускам російських МБР із роздільними боєголовками, дуже сумнівна. Повірте мені в цьому на слово, щоб не завантажувати матеріал зайвими технічними викладками.

ПРОлітаючи мимо

Тепер — про Україну. З нашими атомними станціями, гідроелектростанціями та греблями, хімічними підприємствами, нафто-, газо- й аміакопроводами Україні є що обороняти від руйнації. Як, утім, і будь-якій високотехнологічній державі. У нас лише за шкалою хімічної небезпеки півтори сотні об’єктів, в разі аварій на яких у зону зараження потрапляє від 40 до більш як 75 тисяч людей. Де гарантія, що ці руйнування не спровокує ворожа ракета, яка летіла, але так і не долетіла до цілі? Більше того, інколи самі дивуємося, куди власні ракети летять. Тому протиракетна парасолька над Україною — річ наче й не зайва. Але хто нам її забезпечить?

У коментарі прес-служби зовнішньополітичного відомства України йдеться, що оголошені США наміри розгорнути елементи протиракетної оборони на території Чеської Республіки і Республіки Польща Україна розцінює як додатковий елемент боротьби проти проявів тероризму і що цей крок підсилить діючий потенціал міжнародного співтовариства з протидії загрозам поширення та застосування ракетно-ядерної зброї. Також у коментарі уточнюється, що це підтверджує і досвід спільного з Російською Федерацією використання розміщених на території України сучасних вузлів системи попередження про ракетний напад.

Позитивна тональність коментарю з боку офіційного Києва — на відміну від російського і білоруського негативізму — поки що ніяк не конвертована у практичну користь для самої України. З військового погляду, Україна в її нинішньому статусі — не союзник ні США, ні НАТО. Ні Росії. І тому ракетні загрози для України — її власні проблеми. З надією на боєздатність вітчизняної протиповітряної оборони, про гостру потребу модернізації комплексів озброєнь якої говорять уже, щонайменше, десять останніх років.

Проте у Києва була і є потенційна можливість тісніше співпрацювати зі США і Європою у сфері ПРО. Серед таких ініціатив — застосування розроблених Україною ракетоносіїв як цілей для відпрацювання ефективності систем американської ПРО. Їх запуск можна проводити з плавучої платформи «Одіссей» відомого «Морського старту». Ця платформа — для проведення випробувань в умовах, наближених до реальних, — може реалізувати пуск із місця, не дуже віддаленого від Північної Кореї. Ряд українських підприємств можна залучити до створення різних складових системи протиракетної оборони. Такий варіант кілька років тому вже обговорювався. І, нарешті, використання потенціалу станцій раннього попередження про ракетний напад (СПРН), про які саме й згадується у коментарі прес-служби МЗС.

Однак усі ці пропозиції мають російське «але». Ракети для того ж таки «Сі Лонча» — спільного українсько-російського виробництва. Траєкторія їхнього польоту, швидше, схожа на траєкторії бойових ракет, які стоять на озброєнні російських ядерних сил, ніж на північнокорейські «Хо Донги». А участь українських підприємств у роботі над системами ПРО зв’язана українсько-російською угодою про військово-технічне співробітництво і забороною передачі спільної для обох сторін засекреченої інформації. А в такому критичному питанні як протиракетне Росія, з огляду на свої інтереси, будь-яку інформацію вважатиме засекреченою.

Залишаються хіба що українські СПРН біля Мукачевого і Севастополя, здатні пеленгувати балістичні ракети на дальності до 6 тис. км. Севастопольська РЛС «покриває» північ Африки, Близький Схід і частину Середньої Азії. Майже туди дивитиметься й радар, який будують американці у Чехії.

Зараз інформація з українських СПРН надходить на центральний командний пункт СПРН у Сонячногорську і тісно пов’язана з готовністю Росії своєчасно відстежувати ракетний удар по її території. Критична залежність від об’єктів, розміщених поза її національними кордонами, підштовхнула Москву до створення власних станцій так званої «високої заводської готовності». Одна з таких станцій буде розміщена в Армавірі і, як планується, стане на бойове чергування уже в другій половині 2007 року. Це, за заявами російських чиновників, дозволить Росії, не орендуючи станцій у державах СНД (зокрема станції «Дар’ял» в Азербайджані та двох станцій типу «Дніпро», розміщених на території України), забезпечити прикриття південного напрямку.

Для Києва це означає одне — уже сьогодні можна розпочинати переговори про те, щоб хоч одну з українських станцій технічно пов’язати з роботою радарної станції ПРО США в Чехії, а ще краще — залучити вітчизняні СПРН у забезпечення необхідною інформацією ті країни НАТО, котрі будуватимуть європейську ПРО. Інакше залишимося при бубновому інтересі.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі