«Потік» заперечень

Однією з цілей, які ставила перед собою Москва, припиняючи транзит російського газу територією України, експерти називають намір Кремля пролобіювати проект Nord Stream («Північний потік»). Цей газопровід «Газпром» планує прокласти з Росії до Німеччині по дну Балтійського моря. У грудні 2005-го урочисто відбулося зварювання першого стику російської сухопутної ділянки Nord Stream, і в Росії планують, що вже 2011 року трубопроводом піде газ до Німеччини та інших країн-споживачів Європейського Союзу. Але введення в дію першої нитки газопроводу напевно відкладуть на більш віддалений термін, оскільки будівельні роботи з цього проекту ще не розпочиналися. Причин багато. На перешкоді «Північному потоку» стали дорожнеча проекту, його технічна складність і заперечення ряду країн Балтійського регіону — Латвії, Литви, Естонії, Польщі, Швеції та Фінляндії. «ДТ» звернулося до представників цих країн із проханням відповісти на два запитання:

1. Чому ваша країна виступає проти будівництва газопроводу Nord Stream?

2. Чи вплинула ситуація з припиненням транзиту російського газу територією України на позицію вашої країни у питанні проекту Nord Stream?

Яан ХЕЙН, Надзвичайний і Повноважний Посол Естонії в Україні:

1. Естонія вважає пріоритетними проекти, які підвищують енергетичну безпеку Європейського Союзу загалом і його членів зокрема, зміцнюють солідарність між країнами — членами ЄС і допомагають диверсифікувати джерела поставок. Такі проекти мають об’єднувати Європу, а не роз’єднувати, як це, на жаль, сталося у зв’язку з Nord Stream.

Проект Nord Stream викликає в Естонії занепокоєння у зв’язку з можливими екологічними наслідками. В інтересах нашої країни, щоб проект не чинив негативного впливу на чутливе екологічне середовище Балтійського моря.

Відповідно до Конвенції Еспоо, початку прокладання газової траси, а також видачі відповідних дозволів має передувати досконала експертиза екологічних наслідків. У тому числі дослідження можливих альтернативних сухопутних варіантів. Жаль, що компанія, яка здійснює проект, поки що не врахувала всіх можливих наслідків. Економічні інтереси підприємців не можна ставити вище за екологічну безпеку Балтійського моря. Заяви компанії Nord Stream про те, що вони не мають наміру досліджувати можливості побудови газової траси на суходолі, свідчать про незацікавленість підприємства в реальному співробітництві.

2. Естонія не є учасником проекту, оскільки проходження газопроводу Nord Stream не заплановано ні в її винятковій економічній зоні, ні в її територіальних водах. Водночас наша країна стурбована екологічним станом Балтійського моря загалом. Реалізація проекту залежить від оцінки Фінляндії, Швеції та інших країн, через виняткові економічні зони й територіальні води яких заплановано прокладання газопроводу.

Українсько-російська газова криза свідчить, що енергопоставки і транзит мають бути відкритими й зрозумілими, ґрунтуватися на Енергетичній хартії та принципах СОТ. ЄС повинен докладати більше зусиль до проведення єдиної енергетичної політики стосовно третіх країн, а також до пошуку альтернативних джерел і постачальників енергоносіїв. На нашу думку, проект Nord Stream не здатний допомогти в реалізації цих цілей.

Вігаудас УШАЦКАС, міністр закордонних справ Литви:

1. Литва розуміє право країн на реалізацію проектів енергетичної інфраструктури, спрямованих на задоволення дедалі більших енергетичних потреб у Європі. Проте велике занепокоєння нашої країни, а також Швеції, Польщі, Фінляндії, Естонії та інших держав, викликає обраний маршрут газопроводу Nord Stream по дну Балтійського моря, якому Міжнародна морська організація надала статус «особливо чутливої морської зони».

Проект такого масштабу, як Nord Stream, безперечно, матиме значення для всього регіону Балтії. Але будівництво газопроводу створить велику загрозу екологічній системі всього Балтійського регіону, з огляду на можливе забруднення моря у разі пошкодження місць поховання хімічної зброї часів Другої світової війни. Крім того, газопровід Nord Stream негативно позначиться на аквакультурі, рибній промисловості та туристичному секторі Балтії.

Не влаштовує нас і аналіз альтернативних маршрутів газопроводу, точніше — його відсутність. На нашу думку, альтернативний сухопутний маршрут дозволив би уникнути екологічних загроз і був би набагато дешевшим, ніж підводний.

До того ж підводний газопровід Nord Stream не вирішує проблеми енергетичної ізоляції Балтійських країн. Тому ми пропонуємо розглянути альтернативний проект газопроводу Amber, який проходив би територією балтійських країн і Польщі далі в Європу.

2. Через систематичні перебої з постачаннями газу Європа мала б переконатися, як важливо диверсифікувати постачальників енергоресурсів. Тому насамперед пріоритет слід було б віддати таким проектам, як Nabucco. Він був би набагато кориснішим для енергетичної безпеки Європи. А якщо хтось дуже хоче диверсифікувати й маршрути, тоді найкраще рішення — уже згаданий проект газопроводу Amber.

Александр СТУББ, міністр закордонних справ Фінляндії:

1. Фінляндія не виступала й не виступає проти проекту Nord Stream. Для нас питання полягає в охороні довкілля. Передбачається, що частина підводного газопроводу пройде через виняткову економічну зону Фінляндії і впливатиме на морське середовище Фінської затоки.

Розглядаючи це питання, Фінляндія дотримується внутрішнього законодавства і міжнародних зобов’язань. Зокрема тих, які наша країна взяла на себе як учасник Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (так звана Конвенція Еспоо). Перш ніж ми дамо згоду, компанія Nord Stream повинна надати оцінку впливу проекту на довкілля, що відповідатиме нашим правовим вимогам. Такі ж вимоги і в інших учасників Конвенції Еспоо згідно з їхніми законодавствами. Компанія Nord Stream поки що не надала такої оцінки. Перемовини тривають. По завершенні процесу надання оцінки впливу на довкілля уряд Фінляндії розгляне необхідні дозволи для використання фінської виняткової економічної зони для будівництва газопроводу.

2. Ні.

Яцек КЛЮЧКОВСЬКИЙ, Надзвичайний і Повноважний Посол Польщі в Україні:

1. Рішення про газопровід Nord Stream залишається за тими країнами, які домовилися його будувати. Але ми вважаємо, що він не потрібен. По-перше, цей проект потребує великих інвестицій — внаслідок чого газ для споживача буде дорожчим, ніж його транзит сушею. Тому спільно з балтійськими країнами ми підтримуємо проект Amber, альтернативний сухопутний газопровід, який буде на порядок дешевший. По-друге, газопровід Nord Stream загрожує екології Балтійського регіону.

Але якщо є обґрунтування проекту цього газопроводу, то воно насамперед політичне: «Газпром» хоче мати маршрут, який ітиме в обхід транзитних країн.

Із дев’яностих років минулого століття у нас є договір з урядом Російської Федерації, в якому окреслено можливість будівництва газо-
проводу «Ямал-2». Цей договір залишається в силі. Ми офіційно запитали російську сторону, чи можна вважати чинним проект «Ямал-2». І якщо років два тому Віктор Черномирдін казав мені, що вони, у принципі, не відмовляються від будівництва «Ямал-2», то сьогодні ми почули від Володимира Путіна, що російська сторона не зацікавлена в цьому проекті.

2. Немає жодних причин змінювати нашу позицію. Але нинішня криза — сигнал про необхідність створення незалежних шляхів постачання енергоносіїв, щоб гарантувати свою безпеку. Тому, крім проекту Amber, ми підтримуємо і проект Nabucco.

Ще чотири роки тому, під час російсько-білоруської газової кризи, Польща відчула, що Росія може використовувати і ціни на газ, і обсяги поставок газу для досягнення своїх політичних цілей. Тоді це була невеличка війна з Лукашенком, але ми також постраждали. З 2004 року ми стали мудрішими й почали працювати над програмою диверсифікації джерел постачання енергоносіїв. Це важко зробити. Але сьогодні над тим, щоб купувати газ не в Росії, а в інших країн, замислюється вже не тільки Польща, а й Словаччина, Румунія, Греція, Болгарія.

Діана ЕГЛІТЕ, керівник прес-центру Міністерства закордонних справ Латвії:

1. Nord Stream перетинає Балтійське море, дуже чутливе в екологічному плані. Латвія дуже серйозно ставиться до проблеми екологічної безпеки і стабільності Балтійського моря. Тому наша країна дотримується тієї точки зору, що екологічна оцінка проекту Nord Stream повинна повністю відповідати міжнародному законодавству (зокрема Конвенції про оцінку впливу на довкілля у транскордонному контексті, прийнятій у фінському місті Еспоо 1991 року) і національному законодавству тих країн, чиї територіальні води перетинатиме, за проектом, трубопровід. Ми вважаємо, що проект може бути реалізований, якщо всіх необхідних екологічних вимог буде дотримано.

2. Позиція Латвії залишається незмінною, незалежно від газової дестабілізації в Європі, що виникла внаслідок розбіжностей між Росією й Україною.

Магнус БЛЮХЕР, юридична служба Міністерства охорони навколишнього середовища Швеції:

21 грудня 2007 року компанія Nord Stream звернулася до шведського уряду з проханням надати дозвіл на прокладання труб у шведській частині континентального шельфу з метою транспортування газу. Шведський уряд ще не прийняв рішення з цього запиту.