Поєдинок давніх суперників

Якщо вже вибори, вирішили в Сербії, то загальні. І провели в один день президентські, парламентські та місцеві вибори. Їх результати не можна назвати несподіваними: перемогу отримали фаворити «перегонів». У президентській гонці, як і передбачалося, лідерами стали глава Демократичної партії Борис Тадіч, що набрав 25,33% голосів виборців, і лідер Сербської прогресивної партії Томіслав Ніколіч із 24,99%. Ці два політики вже двічі були суперниками за президентське крісло. Продовжать вони боротьбу за президентське крісло і в другому турі голосування, який відбудеться 20 травня. Тим часом експерти впевнені: хоча відмінності між цими двома політиками не дуже великі, всі шанси перемогти має демократ Тадіч, який очолює Сербію з 2004 року, оскільки для багатьох сербів неприйнятна кандидатура колишнього радикала Ніколіча.

Лідер Сербської прогресивної партії Томіслав Ніколіч приваблює виборців, котрі очікують змін. Ще кілька років тому він був затятим противником орієнтації Сербії на Захід. Однак у 2008 році, вийшовши з Сербської радикальної партії, яку тоді очолював ультранаціоналіст Воїслав Шешель, Ніколіч заснував власну партію, що виступає за європейську інтеграцію. Його політична сила стала особливо популярною в часи економічної кризи в умовах зростання незадоволення сербів діями правлячої коаліції на чолі з Демократичною партією. Але Ніколіч не зумів скористатися нагодою. Та й багато сербів не вірять політикові, котрий намагається бути одночасно і прихильником інтеграції країни в Європейський Союз, і затятим націоналістом.

Цікаво, що третє місце в президентській гонці посів лідер Соціалістичної партії Сербії Івіца Дачіч (15,3%). Він зумів реформувати політичну силу, що колись міцно асоціювалася з одіозним Слободаном Мілошевичем, у соціал-демократичну партію європейського типу, яка стала членом Соцінтерну. Зусилля не були марними: Соцпартія показала дуже хороші результати на останніх парламентських виборах. Якщо у 2008-му соціалісти ледве взяли п’ятивідсотковий прохідний бар’єр у Скупщину, то цього разу вони зібрали 14,4%, а це - 44 місця в парламенті. Своєю чергою, Демократична партія Сербії, очолювана колишнім президентом Югославії Воїславом Коштуніцею, отримала
21 мандат у Скупщині, Ліберально-демократична партія - 20 місць, а «Об’єднані регіони Сербії» представлятимуть 16 депутатів.

Несподіванкою цих виборів стали результати ультранаціоналістичної Радикальної партії: колись досить популярна у сербському суспільстві, ця політична сила не змогла подолати прохідного бар’єра…

А перемогу на парламентських виборах відсвяткувала Сербська прогресивна партія, яка набрала 24,1% голосів, тобто здобула 73 місця. Другим до фінішу прийшов Блок демократичних партій Сербії «Вибір за краще життя» (до якого входить і Демократична партія Тадіча) з 22,4% голосів. У парламенті його представлятимуть 68 депутатів. Це дуже непоганий результат для демократів, беручи до уваги рівень розчарування у сербському суспільстві політикою правлячої коаліції, очолюваної Демпартією.

Для сербів дуже важливо, що їхня країна в березні домоглася статусу кандидата у члени Європейського Союзу. Задля цього Белград арештував і видав Міжнародному трибуналу щодо колишньої Югославії сербських політиків і військових, яких міжнародна спільнота обвинувачує в злочинах проти людяності, - генерала Ратко Младіча, Радована Караджича, Горана Хаджіча. Це стало можливим значною мірою завдяки тому, що сербське суспільство вже змінилося за роки, які минули від часу закінчення війни в колишній Югославії. Заради членства в Євросоюзі Белград навіть пішов на поступку в болючому для себе косовському питанні: хоча сербський уряд і дотримується політики «і Європа, і Косово», він погодився на участь Пріштини в регіональних міждержавних форумах.

Безумовно, сербський уряд не міг би зробити цього вкрай болючого для сербів кроку, якби не підтримка суспільства. Але в країні зростає безробіття: наразі воно вже становить майже 25%. ВВП країни продовжує знижуватися, місцева ж валюта - динар - падає відносно євро. Обсяг зовнішнього боргу становить 24 млрд. євро. Корупція, як і раніше, залишається бичем Сербії.

Зниження рівня життя простих сербів не могло не позначитися на популярності Демократичної партії серед виборців і стало причиною значної втрати голосів. У таких умовах, щоб допомогти своїй партії на виборах, Борис Тадіч навіть оголосив у квітні про дострокову відставку з посади глави держави, аби виборець, який голосує за нього на президентських виборах, на парламентських виборах автоматично віддав свій голос і його партії. Задум удався: в непростій економічній ситуації навіть 22,4% голосів, отриманих демократами, можна вважати успіхом. Тим більше що, незважаючи на друге місце, саме їхня політична сила знову формуватиме парламентську коаліцію.

Для більшості в парламенті потрібно 126 депутатських голосів. Жодна з партій не має стільки своїх представників у Скупщині. А з Прогресивною партією мало хто бажає входити в коаліцію. Навіть попри те, що ця партія виступає за членство Сербії в Європейському Союзі. Демократи, помірковані ліберали, соціалісти не хочуть створювати союз із колишнім радикалом. А отже, і завоювавши перше місце в парламентських виборах, прогресисти залишаються в опозиції.

У Демократичної партії значно більше можливостей для формування коаліції. На попередніх виборах демократи зуміли об’єднатися з соціалістами. До речі, тоді представники Соцпартії отримали ряд важливих міністерств, зокрема й посаду глави МВС. Так сталося і цього разу: демократи домовилися з соціалістами про формування урядової коаліції. Як очікується, партнером по правлячій коаліції стане також одна з невеликих правоцентристських партій. Швидше за все, демократи й соціалісти заручаться підтримкою проєвропейськи орієнтованої партії «Об’єднані регіони Сербії». Лідера соціалістів Івіцу Дачіча навіть ладять на посаду прем’єр-міністра. Втім, Тадіч поки що не квапиться задовольняти амбіції свого політичного союзника: прийняття рішення стосовно особи прем’єр-міністра та розподілу міністерських портфелів очікується після другого туру президентських виборів - 20 травня. Але соціалісти вже заявили, що в другому турі підтримають Бориса Тадіча.

Правлячій коаліції доведеться шукати вихід із кризи, в якій нині перебуває країна. Зважаючи на непросту економічну ситуацію в Сербії, новий уряд буде змушений приймати непопулярні економічні рішення. Сербські експерти вважають, що він наразиться на необхідність підвищення ряду податків і зменшення бюджету. Так, сербський економіст Горан Ніколіч припускає, що владі доведеться приймати рішення про скорочення бюджету вже з першого липня, а також підвищувати ПДВ з нинішніх 18 до 20% і збільшувати акцизи на тютюн.

Крім того, однією з основних проблем залишається статус Косово. А в цьому питанні в майбутнього уряду доволі обмежене поле для маневру. Хоча стратегічною метою нового уряду є вступ країни в Європейський Союз, сербські політики не можуть піти на поступку Брюсселю і визнати незалежність краю. Принаймні не найближчими роками. У цій ситуації реальнішим видається вступ Сербії до Північноатлантичного альянсу уже в найближчі роки. (Саме до цього рішення схиляються багато європейськи налаштованих сербських політиків.) Але позиція Белграда щодо Косово серйозно ускладнює переговори Сербії з Євросоюзом. Сьогодні ніхто не може запропонувати способу вирішення косовської проблеми, який би задовольнив і сербів, і косоварів. І це віддаляє на невизначену перспективу отримання Сербією повноправного членства в Європейському Союзі, до чого так прагнуть не тільки демократи з соціалістами, а й більшість сербів.