Податковий рекет: план ліквідації боргів із ПДВ

«Уряд іще більше розжарював обстановку. Посилювали акцизи, підвищували податки, піднімали ціни. Це найбільша перешкода для виведення країни з кризи. Таких прикладів некомпетентності уряду немає ніде. Біда нашої України, нашого уряду в тому, що ринкову економіку зруйновано. Ніхто не займається плануванням… Не адміністративний прес, не свавілля, яке зараз встановлюється, а повинна бути конкуренція, яку заохочуватиме держава…»

Микола Азаров, листопад 2009 року — про причини економічної кризи в Україні

Коли ж економіка України доживе до того світлого дня, коли плани та цитати Миколи Яновича нарешті стануть керівництвом до дії для уряду та органів виконавчої влади? Кожен підприємець в Україні відчуває зараз на собі, що поняття «податковий рекет» у нашій державі — уже не метафора і не фігура мови, а констатація основного методу роботи фіскальних органів. Щоб охарактеризувати те, яким чином держава зараз вибиває гроші з усіх галузей бізнесу, слід брати в лапки словосполучення «адміністрування податків» і додавати сумний смайлик ?. «ДТ» отримало вражаючі дані про план уряду щодо «остаточного вирішення» заборгованості з ПДВ і про поточний стан справ у цій сфері.

Взагалі-то в цивілізованій державі абсолютно неприпустимо приховувати звітність про фінансово-економічну діяльність від громадян і ЗМІ. Безпрецедентні заходи таємності, встановлені урядом Миколи Азарова щодо податкових надходжень у бюджет, здавалося б, мають протидіяти можливій паніці, спекулятивним очікуванням. Але на практиці повна відсутність будь-яких відомостей створює набагато більші проблеми. Звісно, треба враховувати, що уряду дісталася не просто економіка на спаді, з несприятливою кон’юнктурою на зовнішніх ринках і з купою структурних проблем, не вирішених державою за всі 20 останніх років. Однак навіщо ж на додачу до існуючих проблем нагромаджувати нові?

За даними джерела «ДТ», близького до Державної податкової адміністрації, заборгованість держави із ПДВ станом на 1 вересня перевищила 40 млрд. гривень, причому більше 23 млрд.грн. не підлягає погашенню через ОВДП! І на кінець року ця заборгованість при збереженні поточної її динаміки та структури формування перевищить 50 млрд. гривень. Водночас, за даними «ДТ», уряд зажадав від податкової ліквідувати заборгованість із ПДВ на 1 січня 2011 року — на цю дату дозволено зберегти лише поточну операційну заборгованість у розмірі не більш як 2 млрд. гривень. Механізм простий: видача ОВДП на певну суму для певних структур. Складається акт — заборгованість погашено. Інших боргів податкова не визнає.

Незаконно? Звісно, незаконно. Тому звертайтеся до суду. Тобто заборгованість офіційно ліквідують, а фактично борги держави нікуди не подінуться, просто підприємцям доведеться їх стягувати через наш найбезкорисливіший і найсправедливіший суд. Тобто податкова здихається негарної статистики — тепер неповернення буде проблемою судів, а не самих адміністраторів податку на додану вартість. ПДВ стане вже не визнаною заборгованістю, а оспорюваною. Влада сподівається таким суто адміністративним і незаконним способом домогтися перенесення боргових зобов’язань — туди, у майбутнє. Навіщо? Певне, сподіваючись, що в чудесній і привабливій для інвесторів Україні раптом колись зміниться кон’юнктура, і економіка якось оживе, і держава, зібравши податки з профіцитом, закриє всі проблеми. Принаймні іншої логіки в діях податкової та Мінфіну угледіти не вдається. Ну не скажеш же про поважних людей із величезним державним досвідом, що вони проявляють нечувану короткозорість і що з такими підходами криза не закінчиться доти, доки уряд так ставитиметься до громадян і платників податків...

А сьогодні констатуємо: гучні обіцянки прем’єр-міністра Азарова і президента В.Януковича реструктурувати заборгованість перед підприємствами шляхом випуску ОВДП спочатку з 1 липня, потім з 1 серпня, перейти до «автоматичного повернення ПДВ» не реалізовано. Навіть той недосконалий механізм ОВДП, який був розрахований на погашення 16,4 млрд. гривень заборгованості, досі в повному масштабі не задіяно. Уряд «професіоналів» демонстративно порушив публічні зобов’язання, але це не стало приводом навіть для простого вибачення перед ошуканими підприємцями. Усе йде за планом.

«Керівник зобов’язаний вселяти в людей надію, спокій і впевненість. Мало сказати — спокійно. Треба справою довести, що все добре, щоб люди побачили реальну роботу». Воістину, ніщо так не прояснює абсурд нинішньої урядової політики, як мудрі інтерв’ю пана Азарова часів недавньої виборчої кампанії...

Кабмін продовжує незаконно вимивати оборотні кошти українських підприємств, що в умовах тяжкої загальної економічної ситуації завдає непоправної шкоди легальному сектору економіки та інвестиційному клімату. За даними аналітиків ДПА, реальна потреба у відшкодуванні ПДВ становить щонайменше 4—4,5 млрд. гривень на місяць. Компенсуючи близько одного мільярда, Кабмін заклав основу для політичної корупції. Щоб повернути ПДВ, треба шикуватися в чергу до самого прем’єра. Не всі мають таку можливість. Але відшкодування отримують далеко не всі, хто може зайти в Кабмін. Наприклад, підприємства групи Віктора Пінчука в повному обсязі вирішити питання не можуть, попри прозору, за критеріями ДПА, звітність. «Арселор Міттал Стіл» — єдиний, хто у великому бізнесі публічно критикує ПДВ-політику уряду, з жовтня 2009-го не отримує відшкодування — ні грошима, ні облігаціями.

Керівництво ДПАУ зробило багато заяв, що заборгованість із ПДВ часів уряду Тимошенко — це фіктивні зобов’язання для розкрадання бюджету. Тобто виявляється, що зволікання з відшкодуванням ПДВ — усього лише боротьба з тяжкою спадщиною, тож чи варто взагалі компенсувати поточну заборгованість... Безперечно, певна істотна частина заборгованості справді має виключно шахрайський характер. Але, по-перше, Тимошенко нагромадила з ПДВ 25 млрд. боргу, а ще 15 млрд. сформовано вже за часів Азарова. Коли в повному складі було змінено керівництво податкової міліції, і Кабмін установив власні нормативи контролю ПДВ. Таким чином, влада має визнати, що нарощування заборгованості має об’єктивний характер.

По-друге, дуже некоректно казати про шахрайство з ПДВ, якщо не наводити даних по структурі заборгованості. Кабмін такою інформацією володіє в повному обсязі на основі Реєстру інвентаризації ПДВ. «ДТ» вдалося ознайомитися із цим документом станом на 1 липня. Так от, 68% заборгованості з ПДВ сформовано 20 найбільшими підприємствами України — насамперед металургійної та хімічної промисловості. Чи може, наприклад, «СКМ» красти ПДВ? Крий боже — сумлінний платник податків, недарма їм передусім виділяють відшкодування...

Тобто більша частина заборгованості з ПДВ держави апріорі не може вважатися підступами якихось аферистів — адже перевірити діяльність гігантів, більшість яких проводить міжнародний аудит, дуже легко, і шахрайством вони справді не займаються.

Наступний аргумент: можливо, решта заборгованості сформована фіктивними підприємствами? Знову неточно. За даними «ДТ», 55% підприємств Реєстру інвентаризації мають заборгованість у межах 100 тис. гривень, а загальна сума до відшкодування в них становить трохи більш як один мільярд гривень. Тобто якщо Кабмін підозрює, що фіктивні фірми-одноденки намагаються нажитися на ПДВ, то навіть повне припинення виплат усім невеличким підприємствам не гарантує радикального скорочення державного боргу.

Решта суми боргу сформована середнім бізнесом. Саме цим підприємствам неповернення ПДВ завдає особливо тяжкої шкоди. І перевірити законність відшкодування в середнього бізнесу не становить особливої складності, оскільки для охоплення цього сегмента податкова має достатні сили. Слід констатувати, що від проблем із ПДВ найбільше страждає станова опора економіки — середній бізнес. Малі підприємства відчувають труднощі внаслідок невеличкої загальної суми боргу. Олігархічні фінансово-промислові групи мають великі резерви міцності та можливості з часткової компенсації боргу. А вилучення оборотних коштів у середнього бізнесу сприяє згортанню оборотів та інвестицій у цьому сегменті. Через адміністративний пресинг великі стають більшими, малі — меншими, а ті, що між ними, зникають узагалі і змушені переходити в більш життєстійкі категорії...

Чи є законні та економічно виправдані заходи, котрі допомогли б уряду скоротити навантаження з ПДВ на бюджет і реально оптимізувати заборгованість? Спеціалісти ДПАУ стверджують, що є. От тільки влада нічого не робить для аналізу проблеми і для ухвалення необхідних рішень на законодавчому рівні.

Головним інструментом, за словами експертів «ДТ», є оптимізація ПДВ, пов’язаного з відшкодуванням зернотрейдерам і збирачам брухту.

Брухт становить до 15% вартості сировини для більшості українських металургійних підприємств. Звідки досі береться брухт у промислових масштабах у країні, де за 20 років розпиляли вже все, що можна? Державу чомусь не турбує це запитання. Первинні збирачі брухту — фізичні особи. І за нашим законодавством метал, який нібито тисячами тонн нібито бомжі нібито заносять у пункти приймання брухту, не обкладається ПДВ. Тобто брухт у нас — якась корисна копалина, котрий береться з нізвідки. І первинний «виробник» державі за його «добування» не платить нічого. Але от парадокс — за метал, виготовлений із брухту, що його комбінат продає на експорт, держава зобов’язана відшкодувати ПДВ! Тобто бюджет відшкодовує те, чого не отримував!

Ось ця справжня афера, яка існує багато років, і дає металургам змогу отримувати мільярди гривень із бюджету. На жаль, уряд Азарова чомусь досі нічого не робить для припинення цієї схеми. Причина дуже проста. За словами експертів металургійного ринку, збирання брухту та його поставки на меткомбінати повністю в руках кримінальних угруповань. Мафія отримує надприбутки на поставках сировини, а дотує кримінальний бізнес бюджет України. Ті самі платники податків, яким викручують руки фіскальні органи.

Не перший рік у Верховній Раді і Кабміні з’являються ініціативи щодо скасування ПДВ на брухт. І навіть щодо посилення процедури оформлення брухту. Такі заходи могли б обмежити обсяги доходів мафії і припинити фінансування організованої злочинності через бюджет. Однак усі ці ініціативи успішно торпедуються. На боці криміналу виступають власники металургійних підприємств! Тому що скасування ПДВ на брухт призведе до зростання собівартості сировини. Навіщо ж платити більше? Чи з’явиться норма про скасування ПДВ з металобрухту в Податковому кодексі? Напевно, перш ніж відокремити бізнес від політики, у нашій державі потрібно відокремити бізнес і політику від чистого криміналу...

За даними джерела «ДТ», близького до адміністрації президента, враховуючи серйозне невдоволення в усіх верствах суспільства діями податкових органів, напередодні виборів можна очікувати показових відставок ряду керівників ДПАУ. Влада в жовтні може призначити «стрілочників». Але чи приведе заміна облич у кріслах до якихось змін, якщо команда Януковича—Азарова—Льовочкіна не має якоїсь публічної або непублічної антикризової програми та системної кадрової політики в ключових галузях?

«Усе йтиме передбачувано тоді, коли буде надійна і стабільна влада. І якщо прем’єр-міністр вважає, що закон, який захищений, на хвилиночку, Конституцією, можна не виконувати, то в країні і пануватиме розруха».

Не можна ще раз із вами не погодитися, шановний Миколо Яновичу зразка 2009 року...