Перший територіальний...

Поділитися
Якщо в цілому по країні багато людей схильні вбачати в дострокових парламентських виборах генера...

Якщо в цілому по країні багато людей схильні вбачати в дострокових парламентських виборах генеральний прогін перед виборами президентськими, то на рівні регіонів ці тенденції дуже застосовні для пристрілювання виборів місцевих. У Криму — передусім виборів депутатів парламенту автономії, на достроковості яких наполягає опозиція.

Результатами голосування в Криму задоволені фактично всі політсили, які подолали в результаті тривідсотковий бар’єр. Якщо дивитися на відсотки, то можна погодитися з аргументацією кримських лідерів: так, усі без винятку або утримали торішні показники підтримки, або навіть приросли прибічниками. Блок Литвина, який подвоїв на півострові свій парламентський результат, — історія окрема й типова для всієї країни. А тут цікавими є партії-маркери, котрі раніше визначали Крим як червоний регіон, а в останні роки — біло-синій, але з істотними вкрапленнями партійних відтінків червоного кольору — комуністів, вітренківців, партії «Со­юз» (блок «КУЧМА»). Останні, до речі, зазнали нищівної поразки в Криму, прогресивні соціалісти втратили майже половину колишніх прибічників, і це при тому, що дана територія для обох партій завжди була базовою, й у місцевій владі вони присутні зримо. Що ж, схоже, одного НАТО на всіх замало...

Зате кримські комуністи мають рідкісний привід для оптимізму — до них виборець повертається. Неквапом, але відчутніше, аніж по країні в цілому, КПУ в Криму приросла трьома відсотками і вийшла на третю позицію, потіснивши БЮТ.

І Партія регіонів набрала в Криму майже на три відсотки більше голосів, ніж торік (60,99 %). І спікер А.Гриценко переможно затаврував опонентів, які пророкували падіння рейтингу партії влади. Проте, якщо взяти до уваги дві «поправки на вітер» — меншу явку виборців і результат в абсолютних цифрах, лідерам перегонів радіти особливо нічому.

Крим опинився внизу таблиці за кількістю виборців, які взяли участь у голосуванні (52,2 % проти 65% торік). Що ж до кількості голосів підтримки, то ПРУ має записати собі в мінус 50 тисяч кримчан. І це щонайменше.

Тому що процес не завершено. Один тільки кримський штаб БЮТу подав тридцять позовів про визнання виборів недійсними на 200 дільницях! Порушення, що стали підставою для заперечення результатів — від недопущення спостерігачів до неможливості достовірно підбити підсумки (неналежним чином упаковані або розкриті пачки бюлетенів тощо). Суди першої інстанції різною мірою, але вже задовольнили позови бютівців щодо чотирьох дільниць.

Наскільки ситуація є серйозною, можна судити за двома показниками. По-перше, за словами бютівців, ціна питання — 100 тисяч голосів виборців. Звісно, не всі вони — із кошика регіоналів, однак кінцевий результат погіршити можуть саме переможцям. По-друге, цього вівторка Крим відвідав сам пан Ківалов і був помічений у будинку Апеляційного суду, де рішення суду першої інстанції на користь бютівців було успішно оскаржене регіоналами — як третьою стороною.

Керівник кримського штабу ПРУ Олексій Боярчук зниження явки кримчан пояснює загальною апатією та гарною погодою в день голосування. А от віце-спікер автономії Михайло Бахарєв назвав іншу причину: «Низька явка пояснюється просто — дуже поганою роботою штабів Партії регіонів. Якби штаби нормально працювали, то й явка була б високою, і відсоток регіонів, які проголосували за партію. Повиганяти треба таких функціонерів». Показовою в цьому плані, на думку Бахарєва, є Ялта, у міськраді якої Боярчук працює секретарем: «У Ялті явка 48% — найганебніша, менше тільки в Щолкіному, де людей узагалі немає, бо там немає роботи, і вони їдуть геть».

Загальний результат регіоналів у Криму все ж слід оцінювати за обсягом зусиль, витрачених на гаданий успіх. Навіть не беручи до уваги такої істотної складової, як адмінресурс (від керівництва автономією в цілому до переважаючої присутності на місцях), сили були витрачені чималі. Віктор Янукович за коротку виборчу кампанію відвідував півострів тричі! Керч, Феодосія, Севастополь, Сімферополь. Мітинги, зустрічі, роздача «слонів». Перерізання стрічок, катання на тролейбусі, промови в стилі діджеїв Майдану — коротко, дошкульно, жорстко: «Помаранчевих будемо кінчати!». Хороший бек-граунд: над Керченською протокою знову з’явився привид мосту з Росією (кримська влада з’їздила на Кубань, телеглядачам показали чергові переговори щодо чергового «реалістичного» проекту), у Ялті уряд фінансово опікується «школою майбутнього», для Криму Кабмін затвердив страшенно дороговезну держпрограму розвитку до 2017 року.

Важливо також згадати, що біло-синій електорат у Криму весь минулий від торішніх виборів рік продовжували тримати в тонусі. Антинатовські маневри, педалювання теми російської мови, збирання підписів за референдуми (тут доводилося змагатися з комуністами — вони теж часу не гаяли), невирішеність земельної проблеми репатріантів, яка підтримує постійне напруження й високий рівень антитатарських (читай — антипомаранчевих) настроїв.

Однак на іншому боці коромисла — зухвалий дерибан прибережних земель і витиснення «донецькими» «кримських», постійні скандали зі зростаючими апетитами поважних регіоналів — «Мерседес» для спікера Гриценка, гольф-клуб для нардепа Пригодського, півдюжини підозрілих інвестпроектів на десятках і сотнях гектарів. Ну і, звісно, невдоволення реалізацією обіцяного «вже сьогодні».

Тут, щоправда, ще пан Шувайніков, лідер Національного фронту «Севастополь—Крим—Росія», стверджує, що багато кримчан дослухалися до їхніх закликів бойкотувати вибори «панів-олігархів», які не визнають права російських людей: «Близько десяти відсотків кримчан просто бойкотували вибори, і кількість виборців, які голосують за регіоналів, зменшилася». Фронт Шувайнікова на політичному полі Криму майже невидимий, але картинку постійних акцій і жорсткої критики на адресу регіоналів, котрі не дотримали обіцянки щодо визнання російської мови державною, бачили мільйони. Завдяки телекомпаніям, які пов’язують із С.Куніциним і А.Сенченком («УРА» і БЮТ). Все перелічене вище і дало той результат ПРУ, який навряд чи може радувати.

На другому місці у Криму знову опинилися «нашоукраїнці», впізнавано для Криму посилені самооборонцями — прокурором автономії В.Шемчуком та генералом Г.Москалем. Покращання результату теж мінімальне — близько відсотка. Приблизно таке ж скромне досягнення і у бютівців. Проте, мабуть, варто погодитися з А.Сенченком, що один голос на користь Блоку Тимошенко, отриманий у Криму, дорівнює трьом голосам по Україні. Те ж саме можна сказати й про «НУ—НС». Тільки я б ще додала: якщо цей голос — не кримськотатарський. Битвою за нього двох політичних союзників і відзначилася нинішня кампанія. Помічено це було й раніше, але до привселюдних скандалів не доходило. Тепер же виборець мав можливість спостерігати і взаємні обвинувачення кримських лідерів БЮТ та меджлісу, і «розбірки» біля агітнаметів на самобудах, і «розкольницькі» дії члена меджлісу Н.Бекірова, який закликав не голосувати за «НУ—НС».

Правда, з підрахунками, за кого ж голосували кримські татари, теж неув’язка вийшла. Лідер меджлісу Мустафа Джемілєв заявив агентству «Контекст-медіа», що, за його підрахунками, чотири п’ятих голосів, які в Криму отримав блок «НУ—НС», — це голоси кримських татар, і їх цього разу більше. Не знаю, з чого Мустафа-бей тішиться, оскільки, вирахувавши з досягнутого «НУ—НС» ці чотири п’ятих і порівнявши цифру з кількістю репатріантів, які мають право голосу, отримаємо невтішний результат: за помаранчевих проголосував тільки кожен третій кримськотатарський виборець!

Правда, М.Джемілєв визнав, що нинішнього року БЮТ удалося відібрати в «НУ—НС» значну частину голосів кримських татар: «У БЮТ скористалися обіцянкою включити тих, хто їх підтримає, у свої списки на виборах до місцевих рад. Це, звісно, вплинуло» («Контекст-медіа»). Але, знаючи результат БЮТ, не варто перебільшувати цей перетік. І запитання залишається: то за кого ж голосувала решта репатріантів? Відповідь на це запитання особливо буде цікава Рефату Чубарову, який, зважаючи на все, виявиться за червоною лінією прохідної частини списку. Звичайно, якщо він істотно не просунеться за рахунок делегованих в інші гілки влади.

Увагу ж усієї країни в томливі години і дні очікування попередніх результатів голосування Крим прикував до себе іншим досягненням — перший за номером окружком протягом кількох днів залишався останнім округом в Україні, де ніяк не могли підбити підсумки голосування. Першого жовтня члени комісії взагалі вирішили відпочити. І розпочали засідання лише о 17 годині. На цю годину в коридорах окружкому зібралися знервовані й невиспані члени дільничних комісій, яких, як з’ясувалося, ніхто не чекав. Голова — дуже досвідчений колишній керівник ВК Криму Іван Поляков — теж нервував, залишав засідання, потім повертався, а опозиція, посилена камерами телекомпаній, наступала. Час від часу зривався кворум. Оскільки Іван Поляков представляв СПУ, дехто запідозрив, що підбиття підсумків зволікається, доки соціалістам «не натягнуть результат».

Утім, є й інші обставини, які мали знизити працездатність тервиборчкому. Вперше за всі роки вільних виборів комісія змінила місце перебування. Якщо раніше вона працювала у просторому залі столичного райвиконкому, то цього разу міська влада чомусь помістила її в тісну кімнату, де серед скупчення знервованих людей ніде було і яблуку впасти.

У результаті, можна сказати, що вибори в Криму ще не скоро закінчаться. Блок Юлії Тимошенко звернувся в суд із двома позовними заявами про порушення в діяльності ТВК першого округу. Один позов — за фактом переривання засідання комісії: відповідно до закону, воно має тривати безперервно. Другий — у зв’язку з тим, що вся виборча документація комісії зберігалася не в приміщенні, де відбувалося засідання окружкому. Крім того, упаковки, в яких були зібрані бюлетені, виявилися розірваними. Загалом же бютівці оскаржують результати голосування на 142 дільницях цього округу.

Що зміниться в результаті виборів у кадровому складі автономії? Дуже багато мешканців владних кабінетів, звісно ж, із потаємною надією очікують від’їзду в Київ прокурора Віктора Шемчука. Але той поки що не спішить їх потішити однозначним рішенням, а на останній колегії взагалі заявив, що йому його посада подобається. А ось постійний представник президента в АРК Віктор Хоменко звернувся до суду з наміром поновитися на посаді начальника главку МВС. Залишити цю посаду йому довелося під час торішньої зачистки органів від помаранчевих кадрів.

Верховну Раду Криму залишать видні політичні діячі — Дмитро Табачник і Нестор Шуфрич, яких у провінцію занесло через неможливість потрапити в пар­ламент країни. Схоже, кримська влада вирішила організувати для Д.Табачника розкішні проводи. Уряд автономії оголосив про намір продати пакет із майже 25 відсотків акцій «Кримхліба», які належать республіці. Немає сумнівів, що умовам конкурсу найбільше відповідатимуть пропозиції, які надійдуть від тих, хто вже володіє іншими акціями товариства. Тут, правда, постпредство президента вирішило трохи затьмарити очікувану подію й заявило, що такі рішення в компетенції не уряду, а Верховної Ради. До того ж немає логіки, каже В.Хоменко. Хліб у Криму після виборів подорожчав більше, ніж по країні загалом, а уряд хоче позбутися можливості контролювати головне хлібопекарське підприємство півострова з допомогою блокуючого пакета. Логіка, звичайно, є, але інша.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі