ОСТРІВ ЗНИКЛИХ СКАРБІВ ЯК ЗАГУБИЛИСЯ СЛІДИ 4,5 МІЛЬЙОНА «ВІД ПОРОШЕНКА» ДЛЯ ВІННИЦІ

... «Так, усім спасибі! Усі вільні. А вас, Раби,.. тобто Штірліц, я попрошу залишитися. То що ви там учора на базарі говорили про мою доньку?.. » Приблизно так пересічна (тобто нефінансова) спільнота сприйняла інформацію Петра Порошенка про висновки спеціальної робочої групи Верховної Ради з перевірки інформації про можливу фальсифікацію Державного бюджету України на 2003 рік. За його словами, ніяких несанкціонованих змін не виявлено (як з’ясувалося згодом, декотрі члени робочої групи іншої думки, але сьогодні мова не про це). Поки що глава бюджетного комітету залишився з портфелем.

Але хвилиночку, дозвольте. А де ж, власне, піастри? Ті додаткові фінанси, за які вінничани вже не раз встигли подякувати Петру Олексійовичу...

Куди поїхала субвенція? Вона була ще вчора...

Зізнаюся, смішно було спостерігати окремих парламентаріїв, котрі, почувши про «бюджетний скандал», кинулися демонстративно ляскати по своїх кишенях. Не заради дружини, зарплати вимагаючої, а, мовляв, винятково заради потреб виборців. Мовляв, такий-сякий Порошенко в ручному режимі й мало не в нічний час перерозподілив частину бюджетних грошей в округи, де балотувалися представники «Нашої України». Причому дехто з депутатів (не будемо тицяти пальцем) договорився до того, що їм взагалі не дісталося навіть завалящої гривні.

Але вони це переживуть, а мені ж як жительці міста над Південним Бугом у даному випадку за громаду прикро. Приписок не було, ну й гаразд. Але законні 4,5 «вінницьких» млн. грн. вийміть, будь ласка, і покладіть. Адже вони, як пояснив мас-медіа Порошенко (до того як), справді пройшли всі читання бюджету й ні в кого заперечень не викликали. Тим часом...

— Щодо якихось 4, 5 млн. грн. я нічого не знаю, — відказав на запитання кореспондента «ДТ» мер Вінниці Олександр Домбровський. — Принаймні ніяких додаткових коштів ми не одержали. В урядовому проекті бюджету на 2003 рік було заплановано вилучити з нашого міського бюджету 14,6 млн. грн. З таким вилученням нам залишилася б тільки заробітна плата і край. Завдяки підтримці Петра Порошенка нам вдалося зменшити вилучення з міськбюджету до 2, 4 млн. Але це все. Ніяких інших додаткових сум Вінниця не одержала...

Ще б пак! Бюджет-2003 обласного центру ухвалено в розмірі «аж» 168 млн. грн., які спроможні вразити уяву хіба що людини, котра одержує 170 грн. зарплати на місяць. Мер, зокрема, визнав, що запланованих коштів ледь вистачить на задоволення мінімальних потреб міста. Тож кулька субвенції ім. Порошенка (набагато меншої, до речі, від 12-мільйонної заборгованості держбюджету за оплату перевезення пільгових пасажирів) бюджет місцевої демократії всеодно не врятувала б. Але хоча б дозволила не паралізувати остаточно рух у місті.

Центральний вінницький міст через Південний Буг із зими закритий для руху через надкритичний стан. Його «лікування» відкладалося вже кілька років. Спочатку, говорять, заплановані на цю справу в Києві 2 млн. грн. пішли на ліквідацію стихії в Закарпатті, потім уже на вінницький «криголом». Потім прийшли свята, і відразу 50 млн. одним махом з’їв монумент Незалежності... Тепер, виходить, ці грошики знову виявилися свиткою не по Савці. Та й із горезвісними «2 млн. на стадіон» теж якось не все ясно.

Стадіон, де 2 млн. закопано

Легендарний лондонський «Вемблі» перед реконструкцією буквально по шматочках розібрали на сувеніри. Включаючи трав’яне покриття. Спортивним аренам тихої Вінниці до такого фетишизму, звісно, далеко. Але їхню фінансову травичку теж ледь не розкопали до основи в пошуках горезвісного мідяка, який став ще одним приводом для бюджетного скандалу в Україні.

Один із телеканалів, який миттєво відіграв заготовку «пас-удар», певне, й не думав, що у вінничан може бути в фаворі дещо інакша гра з м’ячем. І договорився. Аж до того, що від глави парламентського бюджетного комітету пахне не тільки цукерками, хоча футболісти вінницької команди, мовляв, навіть не підозрювали про 2-мільйонну манну. Що, загалом-то, було б дещо дивно. Річ у тому, що, по-перше, ФК «Вінниця» тільки орендує поле міського стадіону для ігор, а по-друге, два мільйони гривень, за які закидають Петрові Порошенку, виділено на реконструкцію не футбольного, а хокейного стадіону. Відповідно до прохання парламентського комітету з питань молодіжної політики, фізкультури та спорту. Тож Порошенко, напевно, виграє суд у телепрограми «Проте» і її ведучого Дмитра Джангірова, якщо вирішить довести свою усну заяву до конкретного позову.

— Так, у Вінниці два стадіони, — підтвердив цю ситуацію мер міста Олександр Домбровський. — Центральний, на повну реконструкцію якого ми просили 25 млн., але нічого не одержали. І стадіон олімпійської національної збірної з хокею на траві. На ньому планується проводити міжнародні змагання, зокрема чемпіонати світу і Європи. У зв’язку з чим Міжнародна федерація хокею на траві виділила 100 тис. доларів — єдиний грант, наданий Україні в цій сфері. Але цих грошей вистачить тільки для штучного покриття. Тож Держкомспорт і розписав ще 2 млн. грн. на цей об’єкт окремим рядком у бюджеті підготовки до Олімпійських ігор.

Питання начебто знято. Почасти. Оскільки «стадіонні розбірки-2» тепер продовжаться вже безпосередньо в самій Вінниці. Річ у тому, що стенограму відповідного засідання звіряла з аудіозаписами не тільки парламентська громадськість. У Вінниці теж встигли прослухати аналогічні касети бюджетної сесії міськради, де фігурували оскаржувані суми. І на них скрупульозно зафіксовано, яким чином міський голова зняв питання про виділення 100 тис. грн. на футбольний стадіон із місцевого бюджету.

«Депутат міськради, директор ДКП «Центральний міський стадіон» Семен Ханук:

— Я хотів би подякувати Олександру Георгійовичу за турботу про стадіон. Він єдиний, хто наполіг на тому, щоб не дали 100 тис. на стадіон додатково. Хоча на всіх комісіях була пропозиція проголосувати за 100 тис. Оскільки Олександр Георгійович наполіг на тому, щоб їх не дати, то спасибі за допомогу.

Міський голова Олександр Домбровський:

— Будь ласка. Не Олександр Георгійович вирішує, що давати, а що не давати. Голосують депутати. Якщо депутати проголосують, тоді давайте ми включимо ці 100 тис. Але всі депутати повинні знати, що завдяки підтримці Петра Олексійовича Порошенка, 2 млн. грн. за рахунок держкапвкладень нинішнього року виділяються на реконструкцію стадіону. Це кошти, на які ми з вами, шановні, навіть не розраховували. І вже сьогодні ми можемо почати ремонтувати стадіон...»

Футбольне лобі зраділо, але, як з’ясувалося тепер, передчасно. І намагається зрозуміти: чи то його розвели й треба скандалити, чи то щось недозрозуміли і краще промовчати. Втім, до самого Порошенка ця колізія, ясна річ, ніякого стосунку не має. Винятково особливості місцевого секвестрування, які, крім іншого, і телевізійників підставили.

— Ми всі дружно дякували Порошенку за те, що він як голова бюджетного комітету допоміг Вінниці поліпшити фінансові показники шляхом зменшення суми вилучень із місцевого бюджету, — дивується депутат міськради Андрій Рева. — Дякували, що допоміг нашому Центральному міському стадіону одержати 2 млн. грн. із державного бюджету. А сьогодні я читаю пресу й виявляється, що ніяких грошей нам ніхто не додавав, що на стадіон ніхто нічого не планував.

Сходили за хлібом, називається

Уся ця історія крім іншого спонукає помізкувати ще над одним питанням — а навіщо рядовий електорат взагалі обирає депутатів? Для законодавчої, так би мовити, роботи? Чи для облаштування їхнього власного майбутнього? Ну, тоді так і треба було говорити на виборах, щоб населення округу не будувало матримоніальних планів, як наречена, що засиділася в дівках. Мовляв, люди, дахів я вам латати не буду, грошей ніяких пробивати на район — тим паче. Грошей, знаєте, не так і багато залишилося, для себе, вистачило б...

Проте всі запевняють виборців саме в протилежному. А найцікавіше, що дехто справді цю допомогу намагається надавати. Відповідне лобі має кожен регіон, що поважає себе. І що це лобі міцніше, то більше пільг і грошей одержує регіон. За якоюсь дивною закономірністю стосується це передусім регіонів промислово розвинених і багатих. Крім одержання додаткових пайків у вигляді пільг і великих сум держпідтримки, вони навчилися ще й залишати свої гроші в себе, тоді як інші продовжують віддавати їх центру. Досить назвати традиційно багаті Донецьку, Дніпропетровську й Запорізьку області — рівень податкових надходжень у бюджет звідки нижчий від середнього рівня по країні.

Вінниччина такого лобі досі не мала, податкові виплати в центральний бюджет здійснювала за повною програмою, тож її фінансове становище, м’яко кажучи, не поліпшувалося. А якщо називати речі своїми іменами, то мало місце фантастичне зубожіння, оскільки і ЖКГ, і школи, і лікарні фінансуються саме через місцеві бюджети.

У нинішньому складі парламенту вінницькі депутати нарешті згуртувалися в міжфракційне об’єднання «Вінниччина». Отже, з’явилася надія, що замість лобіювання окремих галузей або підприємств вони зуміють спільно відстояти фінансову рівноправність усієї області в цілому й Вінниці зокрема. Тим паче що плеймейкер подільської команди Петро Порошенко очолив найбільш «хлібний» парламентський комітет. Що з цього вийшло, відомо з висновків спеціальної робочої групи ВР. Тобто, що в четвертому доповненні бюджету, яке стосується регіонального розподілу коштів, насправді показники ні на чию користь не змінювалися. Інакше кажучи, не лобіювалися.

Тож, вінничанам краще не поспішати ні радіти, ні засмучуватися. Основних грошей, через які веремія закрутилася, виходить, немає. Що, загалом-то, досить прикро, з огляду на те, як наїжджали на Вінницю, яка опинилася несподівано в епіцентрі гучних розбірок. Наче всю Україну обібрала. Тьху ти.

Щодо настрою самого Порошенка загадувати не беруся. Хоча організатори «бюджетного скандалу» й не зуміли його скинути, але репутацію начебто дещо попсували. А, можливо, й ні. От кого справді шкода, так це наших хокеїстів. Хоч би після всього цього не залишилися без стадіону, який уже став притчею во язицех. Ну, хіба що Петро Олексійович особисто компенсує цю можливу втрату.