Останнє попередження

Тегеран, який відчайдушно відстоює своє право на роботи в ядерній сфері, минулого понеділка отримав від світової спільноти жовту картку. Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію №1696, що містить вимогу до Тегерана піти на співробітництво з МАГАТЕ і до 31 серпня призупинити всі роботи (у тому числі і наукові) зі збагачення та переробки урану. Якщо Іран не виконає цю умову, то РБ ООН розгляне питання про застосування проти нього заходів у рамках статті 41 глави VII Статуту ООН. Остання передбачає економічні та політичні санкції — «повне або часткове перериваня економічних відносин, залізничних, морських, повітряних, поштових, телеграфних, радіо або інших засобів сполучення, а також розрив дипломатичних відносин».

Постійний представник Сполучених Штатів при ООН Джон Болтон заявив, що це перша резолюція Ради Безпеки по Ірану, яка виражає всю серйозність ситуації і рішучість Ради. Від себе додамо, що вона також відбиває й існуючі протиріччя між постійними членами РБ ООН у їхньому ставленні до ядерної програми Ірану. Адже прийнята резолюція — компроміс між членами оонівського Радбезу, який має право вето.

У початковому варіанті, підготовленому Францією, Великобританією та Німеччиною, Ірану погрожували негайним запровадженням санкцій у разі, якщо до 31 серпня Тегеран не дослухається вимоги світової спільноти. Але проти такої постановки питання виступили Росія та Китай — дві країни, які відіграють у Радбезі роль захисників Ірану. Саме під їхнім тиском було пом’якшено остаточне формулювання. І в результаті РБ ООН вирішила, що у разі, коли Іран не зупинить роботи зі збагачення та переробки урану, питання про запровадження санкцій проти цієї країни тільки обговорюватиметься.

Проте цей пункт, який надає ще одну відстрочку Тегерану, як і прогнози, що зрештою, коли санкції і запровадять, то вони матимуть м’який характер, — слабка розрада для Ірану. Тривожним сигналом для іранського керівництва стало те, що резолюцію №1696 усе ж підтримали Росія та Китай. (Єдина країна, яка проголосувала проти — Катар, — не має право вето в Раді Безпеки ООН. «Документ потрібний, але не можна приймати його тепер, коли земля Близького Сходу у вогні», — заявив катарський посол при ООН Насір аль-Насер.)

Очевидно, що своєю непримиренною позицією Тегеран роздратував не тільки свого старого противника — Вашингтон, а й давніх союзників — Москву і Пекін. Нагадаємо, що в минулому Кремль не раз пропонував Тегерану здійснювати збагачення урану на російській території, але іранське керівництво поставилося до цієї ідеї прохолодно. І тепер обидві держави — РФ і КНР, які до останнього часу опиралися ухваленню РБ ООН резолюції, що передбачає застосування проти Ірану економічних і політичних санкцій, уже настійно і жорстко рекомендують Тегерану припинити збагачення урану і прийняти умови, підготовлені «шісткою» посередників із врегулювання іранської ядерної кризи (Великобританія, Франція, Сполучені Штати, Росія, Китай, а також Німеччина) ще на початку червня.

Суть пропозицій «шістки» (досі так публічно й не озвучених ні офіційними представниками країн-посередників, ні Європейського Союзу), за інформацією західних ЗМІ, полягає от у чому. В обмін на негайне і беззастережне припинення ядерних розробок Ірану безоплатно передають реактор на легкій воді, а також надають пакет економічних пільг, які охоплюють ядерну енергетику, економічну діяльність і сферу безпеки. Крім того, як видно з витоку інформації у масмедіа, Вашингтон запропонував Тегерану в обмін на згортання його ядерної програми постачання іранського режиму запасними частинами, що поставляються американською компанією Boeing і європейською Airbus.

Кілька тижнів тому президент Ірану Махмуд Ахмадінежад пообіцяв уважно вивчити запропонований «шісткою» пакет і дати відповідь до 22 серпня. Але чи погодяться іранці тепер? Експерти твердять: ще залишається час для того, щоб у непростій ситуації зберегти обличчя і спробувати уникнути запровадження санкцій.

Поки ж Тегеран прогнозовано негативно сприйняв рішення Ради Безпеки ООН. Махмуд Ахмадінежад назвав його неприйнятним, а іранський МЗС заявив, що резолюція не має правових підстав, і її прийняття призведе до ще більшого напруження в ситуації навколо іранської ядерної програми. «Сьогодні Іран є власником ядерної технології, і це мають ураховувати всі. Всі, хто думає, що з Іраном можна розмовляти мовою сили і погроз, нехай знають, що вони дуже помиляються», — сказав іранський президент. Він також підкреслив, що Іран діє в ядерній сфері відповідно до міжнародного законодавства і виступає за мир і стабільність на землі. Не обійшлося без традиційних погроз припинити співробітництво з МАГАТЕ і вийти з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, про що світову спільноту попередив глава парламентської комісії з національної безпеки Ірану Алаеддін Боруджерді.

Як розвиватимуться події, передбачити досить важко. Існують цілком обгрунтовані припущення, що головна мета резолюції №1696 — поквапити теократичний Іран із рішенням прийняти пропозиції, підготовлені «шісткою» посередників. Але не слід випускати з уваги, що консервативне духівництво (і насамперед духовний лідер країни аятола Хаменеї) мають дуже серйозний вплив на вироблення політики країни. У тому числі й у ядерній сфері. Також очевидно, що нинішня ситуація в Лівані серйозно впливає на розв’язання іранської ядерної проблеми. І тому малоймовірним здається, щоб країни, які входять до Ради Безпеки ООН, ініціювали жорсткі економічні санкції: адже в умовах війни з Ліваном це стало б додатковим стимулом для зростання цін на нафту.