Одкровення заклятого друга

Дедалі менше залишається в команді Михайла Саакашвілі людей, з якими він прийшов до влади 2003 року. Поступово близькі соратники і довірені особи перетворюються на заклятих ворогів. А минулого тижня лави непримиренних опонентів Саакашвілі поповнив колишній генпрокурор, екс-міністр оборони, економічного розвитку і МВС Іраклій Окруашвілі.

Під час інтерв’ю телекомпанії «Імеді», яка належить відомому бізнесмену Бадрі Патаркацишвілі, Окруашвілі зробив сенсаційне зізнання. Виявляється, у липні 2005 року Михайло Саакашвілі запропонував йому «прибрати» Патаркацишвілі. Іраклій Окруашвілі не залишив без уваги також і смерть прем’єр-міністра Зураба Жванії, котрий, за офіційною версією, у лютому 2005 року отруївся чадним газом у конспіративній квартирі: «Не можу стверджувати, що Жванію вбили. Але я маю інформацію, що його тіло привезли в ту квартиру з іншого місця». Екс-міністр оборони також нагадав про те, як три року тому обвинуватив дядька президента, чиновника ООН Темурі Аласанію в хабарництві й заарештував його в Тбілісі. Але в справу втрутився Саакашвілі і звільнив родича.

Нарешті, у своєму скандальному інтерв’ю Окруашвілі торкнувся і теми розв’язання проблеми сепаратистської Південної Осетії, якої не контролює центральна влада Грузії. За його словами, у Тбілісі було розроблено план щодо захоплення столиці Південної Осетії Цхінвалі. «Не йшлося про війну та воєнну кампанію, збиралися провести малу спецоперацію, і Цхінвалі без великих втрат було б повернуто», — сказав він, зазначаючи, що операцію мали провести навесні 2006 року. Проте президент, за словами Окруашвілі, злякався.

Через певний час Окруашвілі дав іще кілька інтерв’ю, в яких обвинуватив сім’ю та оточення президента у встановленні контролю над різними видами бізнесу в країні, у тому числі над торгівлею зброєю.

Саме тоді, коли екс-міністр оборони робив свої викривальні заяви, Саакашвілі перебував у Нью-Йорку, на Генасамблеї ООН, де у свою чергу обвинуватив Росію в дестабілізації ситуації в Грузії і зажадав від міжнародного співтовариства ввести незалежних миротворців, замість російського контингенту, в Південну Осетію та Абхазію. Грузинський президент не коментував обвинувачень свого колишнього міністра. А от представники правлячого «Єдиного національного руху» говорили про «маячню переляканого казкаря».

Показово, що свої зізнання Окруашвілі зробив після того, як був заарештований за обвинуваченням у корупції парламентський секретар і прес-спікер президента Дмитро Кітошвілі. Йому інкримінують здирництво під приводом поповнення каси правлячого «Єдиного національного руху». У цьому зв’язку грузинські мас-медіа зазначали, що між Кітошвілі та Окруашвілі існували приятельські та партнерські стосунки. А за тиждень до скандального інтерв’ю був затриманий колишній уповноважений Грузії в регіоні Шида-Картлі (район на кордоні з Південною Осетією) Михайло Карелі — людина, котра також має стосунок до екс-міністра оборони.

Не менш цікаво, що за кілька годин до появи Окруашвілі в телеефірі слідчий департамент служби доходів Міністерства фінансів Грузії повідомив, що вивчає факт купівлі партією Іраклія Окруашвілі будинку в історичному центрі Тбілісі. За попередніми даними слідства, при оформленні угоди, з метою приховати податки, було використано фальсифікований договір про купівлю-продаж, у якому замість реальної суми 1 млн. 800 тис. дол. було зафіксовано всього 250 тис. ларі (близько 500 тис. дол.).

Через кілька днів після його скандального інтерв’ю «Імеді» Іраклія Окруашвілі було заарештовано. Генпрокуратура Грузії висунула йому обвинувачення в корупції. Заступник генерального прокурора Ніка Гварамія заявила, що ці факти підтверджують «покази свідків, а також висновки експертизи». Свідком виступив... Дмитро Кітошвілі.

Сам же Окруашвілі, котрий очолює партію «Рух за єдину Грузію», не визнає цих обвинувачень і вважає себе політв’язнем. Цю саму версію підтримують і прибічники опозиційних грузинських партій. Одна з лідерів Республіканської партії Грузії Тінатін Хідашелі заявила, що «влада намагається затулити рота всім, хто щось проти неї скаже». А лідер партії «Імеді» Ірина Сарішвілі-Чантурія висловила думку, що «в Грузії почалася друга хвиля масових репресій».

Очевидно, радикальна опозиція постарається з максимальною користю для себе використати несподівані одкровення екс-міністра, щоб якщо не усунути з посади Михайла Саакашвілі, то бодай підняти свій власний рейтинг. Поки що опозиціонери говорять про мирні акції протесту. Але чи зможуть вони призвести до нової грузинської революції і відставки Саакашвілі? Немає сумніву, що команда грузинського президента певною мірою корумпована, радикальна й авторитарна. Але чи відповідають дійсності всі ті обвинувачення, які висунув проти Саакашвілі його колишній соратник? І чому Окруашвілі вирішив саме тепер заговорити про ці «злочинні дії» Саакашвілі?

Відомо, що Іраклій Окруашвілі з числа тих, кого зазвичай називають «яструбами». Екс-міністр оборони набагато більш радикальний, ніж його колишній патрон. Досить показова його обіцянка в 2006-му зустріти Новий рік у Цхінвалі. Він дуже емоційний: нагадаємо, що після запровадження Москвою заборони на імпорт у Росію грузинського вина Окруашвілі заявив наприкінці квітня, що на російському ринку можна продати «навіть фекальні маси». Схоже, Окруашвілі навіть більш амбіційний, ніж Саакашвілі.

Тому не виключено, що всі ці сенсаційні заяви пролунали саме в контексті наближення президентських виборів, які відбудуться у Грузії восени 2008-го або взимку 2009-го. Як видно, екс-міністр оборони хоче стати реальною альтернативою Саакашвілі, в якому розчарувалося чимало грузинів, поставши перед потенційними виборцями у ролі лідера радикальної опозиції. У цьому разі арешти прибічників колишнього глави оборонного відомства — недвозначний натяк майбутньому кандидатові. З іншого боку, не можна виключати й того, що заяви Окруашвілі — лише спроба зіграти на випередження в контексті корупційного скандалу навколо Кітошвілі, виставивши себе жертвою режиму Саакашвілі…

У будь-якому разі в найближчі тижні Тбілісі очікують бурхливі події, у результаті яких політичне майбутнє Окруашвілі певною мірою проясниться. Але насмілимося припустити: хоча у зв’язку із заявами колишнього президентського соратника в Грузії й можлива певна дестабілізація, для Михайла Саакашвілі ця історія не матиме якихось серйозних наслідків — попри нинішнє розчарування багатьох грузинів у лідері революції троянд, його рейтинг поки що досить високий. У свою чергу експерти вважають, що оприлюднена Окруашвілі інформація не призведе до розколу в грузинському суспільстві і початку нового громадянського протистояння.

За цю скандальну історію з радістю вхопилися росіяни, які і далі дискредитують імідж грузинського президента як на міжнародній арені, так і на пострадянському просторі. Проте, з огляду на історію взаємин Саакашвілі з країнами Заходу, можна припустити: якщо у європейських та американських партнерів Тбілісі з’являться до нього якісь запитання, то на зміст відносин Грузії з ЄС, НАТО і США одкровення Окруашвілі не вплинуть. Інша річ, що ця неприємна історія може посприяти лише посиленню авторитарності режиму Саакашвілі.